Робота на смітник: чому суд закриватиме справи по недекларуванню майна нардепами?
За останні півроку НАБУ та САП направили до суду більше десяти справ за обвинуваченням народних депутатів у недостовірному декларуванні. Проте зараз все виглядає так, що у найближчий місяць щонайменше частина цих справ буде закрита за строками давності.
Більшість проваджень були розпочаті у 2021 році після проведення повних перевірок декларацій спеціалістами Національного агентства з питань запобігання корупції.
Далі матеріали перевірок скеровували до НАБУ, яке реєструвало кримінальні провадження. Після цього детективи проводили розслідування, однак через повномасштабну агресію рф декілька місяців випало. І лише наприкінці минулого року справи почали активно передавати до суду.
Завдяки поблажливості депутатів, максимальне покарання за цією статтею у діючій на той час редакції кодексу складало лише 51 тисячу гривень штрафу або громадські роботи до 240 годин.
Тобто за кваліфікацією це були не злочини, а проступки, отже строк давності у таких кейсах становив всього два роки. Його рахують з дня подачі декларацій із недостовірними відомостями. У більшості випадків йдеться про березень-квітень 2021 року.
Справи щодо недекларування
Нардепка від "Слуги народу" Анна Колісник обвинувачується в тому, що не внесла до декларації інформацію про право власності на 1/4 частки нежитлового приміщення у Харкові та користування автомобілем Cadillac.
Крім того, їй інкримінують недекларування двох орендованих квартир у Києві, адже у чиновників є обов’язок декларувати не тільки власне майно, але й орендоване. При цьому службовець або члени його сім’ї мають користуватися таким майном на останній день року або протягом не менше половини днів у році. Вартість всього ймовірно незадекларованого становить близько 4,4 млн грн.
Матеріали надійшли до суду в жовтні минулого року. Незважаючи на те, що це лише проступок і слухання таких справ доволі просте, суд уже 5-й місяць не може завершити її розгляд.
За цей час було призначено майже два десятки судових засідань, половина з них не відбулася: то обвинувачена хворіла і їздила у відрядження, то повітряна тривога не давала провести засідання, ще одного разу розгляд перенесли через неявку прокурора.
Строк давності завершується 17 березня 2023 року. І виглядає так, що справу просто закриють.
Аналогічна доля чекає нардепа від "Батьківщини" Михайла Волинця, який нібито приховав доходи та авто цивільної дружини, а також користування записаним на сина позашляховиком Toyota Highlander. Загальна вартість активів становить 1,8 млн грн.
Справа надійшла до суду у грудні 2022 року. За цей час призначили 15 судових засідань, половина засідань "злетіла" через відрядження та лікарняні Волинця. На одному із останніх засідань адвокати заявили, що депутат закордоном, де його раптово госпіталізували.
Строк давності у цій справі завершується 26 березня 2023 року. Це вже вдруге нардеп вдало виходить з-під удару антикорупційних органів. Минулого разу ВАКС не захотів в рамках цивільної конфіскації стягувати із нього сумнівно набуту квартиру в елітному ЖК за 7,6 млн грн.
Депутата від "Слуги Народу" Максима Пашковського звинувачують у недекларування орендованої квартиру вартістю близько 2 млн грн. За два місяці у справі було призначено півтора десятка судових засідань, більшість із них не відбулися. Переважно через перебування Пашковського у лікарні.
Суд декілька разів штрафував його за неявку, згодом довелося застосувати примусовий привід. Після цього нардеп почав ходити на судові засідання, триває дослідження доказів. Строк давності завершується 12 березня, тому справу скоро закриють.
Юрія Камельчука зі "Слуги народу" звинувачують у недекларуванні орендованої квартири на Печерську за 3,6 млн грн та кредиту перед банком на 48,8 тисяч доларів. Справа надійшла до суду 10 січня 2023 року. За цей час було призначено більше десятка судових засідань.
Спершу нардеп пробував ігнорувати засідання, але отримав штраф за неявку. Після чого почав ходити на розгляд справи. У ній завершили дослідження доказів, цього тижня має відбутися допит обвинуваченого та дебати. Однак враховуючи те, що строк давності завершується 5 квітня, шансів на розгляд справи апеляційною інстанцією до цього часу немає.
Ірина Констанкевич з депутатської групи "За майбутнє" нібито не вказала у декларації орендовану квартиру на Печерську за 2,5 млн грн.
Справа надійшла до суду 11 січня 2023 року. За цей час призначили 9 судових засідань, однак щонайменше третина з них відкладалася. Наразі у справі тривають допити. Останнім днем строку давності є 4 квітня.
Нардепку від "Слуги народу" Маргариту Шол звинувачують у недекларуванні орендованої квартири на Печерську за 5 млн грн. Під час досудового розслідування її навіть оголошували у розшук.
Справа надійшла до суду 17 січня 2023 року. За цей час призначили 11 судових засідань, спершу вона теж не ходила на засідання (коронавірус, лікарняний, пленарні засідання парламенту). Згодом все ж дійшла і заявила, що на момент заповнення декларації квартиру не винаймала, тому і не декларувала її. Так як під час проведення дізнання нардепку оголошували у розшук, строк давності у справі ненадовго зупинявся і наразі він закінчується 11 квітня. Наступне засідання суд призначив аж за два тижні.
Депутат від "Європейської Солідарності" Михайло Забродський нібито не зазначив про користування будинком під Києвом, квартирою у столиці та будиноком у Житомирі. Вартість майна становить 4,47 млн грн.
Справа надійшла до суду на початку лютого. Призначено було три засідання. Строк давності закінчується 6 березня, а наступне засідання призначили 13 березня. Тобто в цей день суд, найімовірніше, просто закриє провадження.
Ще одним обвинуваченим нардепом від "ЄС" є Артур Герасимов. Його звинувачують у недекларуванні іспанської вілли за 190 тисяч євро. Показово, що під час вручення обвинувального акту Герасимов почав закривати двері авто і викидати документи.
Обвинувальний акт направили до суду на початку лютого. За цей час суд призначив лише кілька засідань, при тому двічі перерва між ними становила по два тижні. Строк давності у цій справі завершується 7 квітня 2023 року.
Читайте також: 5 аргументів, чому електронне декларування необхідно відновити вже сьогодні
У лютому до суду направили обвинувальний акт по депутату від "Слуги Народу" Сергію Нагорняку. За даними антикорупційних органів, він не вказав у декларації Lexus за 1,9 млн грн, який записаний на ім’я батька. У справі було призначено всього два засідання: 20 лютого та 13 березня. Тут теж строки спливають за місяць.
Також заочну підозру нещодавно отримала депутатка від ОПЗЖ Наталія Королевська, яка ймовірно не задекларувала дві земельні ділянки у Київській області, а також приховала житловий будинок і земельну ділянку на росії. Вартість незадекларованого майна понад 4,3 млн грн.
Обвинувальний акт у цій справі ще навіть не направлявся до суд. Строк давності у справі зупинено, так як Королевська оголошена у розшук.
Єдиними нардепом, де ще можуть встигнути розглянути справу до закінчення строків давності є Сергій Шахов із депутатської групи "Довіра". Він обвинувачується у приховуванні інформації про два елітні будинки у котеджному містечку "Сонячна долина", 27 земельних ділянок, 13 квартир у Києві, 8 паркомісць, дачу, дві автівки, частки у низці компаній і доходи від продажу нерухомості. Прокуратура стверджує, що більшість цього майна перебувало у користуванні нардепа, але записане на співмешканку.
Загалом Шахов приховав майна на 88 млн грн. Враховуючи суму незадекларованого строк давності по цій справ становить три роки, а не два.
Справа надійшла до суду на початку серпня 2022 року. З цього часу було призначено понад 20 судових засідань, половина з яких не відбулася. То Шахов на лікарняному, то у відрядженні, ще щонайменше 5 разів він так і не надав документів, які б підтвердили поважність причин його неявки. Одного разу захист пояснив неявку тим, що нардеп зареєструвався не на тій платформі для відеоконференції.
У листопаді суд зобов’язував Шахова сплатити понад 5 тисяч грн штрафу за неявку. У січні було аналогічне рішення про стягнення у розмірі понад 10,7 тисяч грн. Не допомогло і при черговій неявці ВАКС постановив здійснити його примусовий привід. За словами захисту, нардеп у відпустці і зараз перебуває на лікуванні у місті Бішкек, тож є великі сумніви у тому, що його вдасться доставити до суду. За рік у цій справі пройдуть всі строки давності.
На фоні усіх цих справ виділився нардеп від "Слуги народу" Володимир Гевко, який не задекларував орендовану квартиру у Києві за 3,7 млн грн. Гевко вчинив таке порушення вперше, визнав свою вину та щиро розкаявся.
Прокурор підтвердив, що нардеп сприяв розслідуванню, тому суд закрив провадження за дійовим каяттям. І це здається логічним, адже мова йде про формальне і незначне порушення, визнання вини і каяття.
Більша ж частина нардепів обрала інший шлях, нерідко поєднаний із перешкоджання правосуддя та ігноруванням закону. Вони ховаються за постійними лікарняними і закордонними відрядженнями.
Якось так співпало, що часто хворіють ті, до кого є претензії від антикорупційних органів. При цьому далеко не факт, що усі ці нардепи вчинили порушення, є лише твердження сторони обвинувачення. Це твердження мав би перевірити суд.
Але суд нічого перевірити не встигне. Причини різні: в деяких справах обвинувальні акти направили до суду надто пізно, в інших судді призначали засідання з великими проміжками, а деякі депутати відразу зробили ставку на сплив строків давності і максимально зривали ці засідання. І тепер результати розслідувань просто викинуть у смітник.
***
Зараз чиновники взагалі не мають обов’язку подавати декларації. Лише третина всіх посадовців подали свої декларації за 2021 рік. Тобто подання декларацій фактично стало "добровільним", що позбавляє будь-якого сенсу одну із найуспішніших антикорупційних реформ.
Вирішити проблему може відновлення обов’язку для чиновників декларувати статки. Нещодавно петиція із таким закликом набрала понад 25 тисяч голосів, однак депутати не поспішають повертати обов’язковість декларування.
Вадим Валько
***
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
