Поза межами можливого. Відвідайте щорічну премію УП 100

War Speeches. У Росії вибухи, а в Москві досі хочуть переговорів на своїх умовах

Понеділок, 06 березня 2023, 16:00

Минулого тижня (27 лютого – 5 березня) невідомі безпілотники атакували нафтозавод та військовий аеродром на території росії. Також у країну зайшли бійці "Російського добровольчого корпусу", які хочуть скинути диктаторський режим. 

Все це викликало паніку в російської влади, яка виявилась безсилою перед такими загрозами. росія безуспішно намагається розхитати ситуацію в Молдові та досі хоче розпочати з Україною переговори на своїх умовах. 

Вже в цьому році Європейська комісія може розпочати з Україною переговори про членство в ЄС, а процес інтеграції може завершитися вже в 2029 році. 

Китай ж може дати росії зброю, але, ймовірно, ще не ухвалив рішення. 

Нижче розповідаємо про ключові заяви та події воєнного тижня. 

Тиждень вибухів. росія нервує через "бавовну" й "НЛО" на власній території

Минулого тижня на території російської федерації відбулася низка вибухів та перестрілок, що негативно вплинуло на суспільні настрої в країні. 

28 лютого, у вівторок, через атаку безпілотників в місті Туапсе Краснодарського краю горів нафтозавод "Роснефти", за 30 метрів від якого розташована казарма з військовими міністерства оборони рф.

Того ж дня в Адигеї впав невідомий літальний апарат, а через "НЛО" закривали небо над Петербургом у районі аеропорту Пулково. Росіяни на деякий час призупинили роботу аероплоту та підняли в небо винищувачі. Також у вівторок в Московській області неподалік від об'єкта "Газпрому" впав безпілотник, а на аеродромі в російському Єйську лунали вибухи.  

Російська влада виявилася не готовою до таких подій та все частіше дистанціювалася від них. 

Вибухи на аеродромі в Єйську місцеві чиновники ідентифікували як "військово-тактичні навчання", а кремль не зміг прокоментувати "НЛО" в Петербурзі, скерувавши ці запитання до міністерства оборони. Як виявилося пізніше, в місті також відбувалися "тренування з ППО".

Водночас кремль був не спроможний пояснити вибухи в білоруському аеропорті Мачулищі, де дислокується російська військова авіація. Через атаку безпілотників пошкоджений російський радіолокаційний літак А-50, який критично важливий для російських повітряних операцій.

дмітрій пєсков відмовився коментувати інцидент із літаком у Мачулищах та заявив: "Нам нічого тут сказати, в інформації йшлося про Білорусь, Білорусь це спростувала. Тут нічого додати". Однак моніторингова група "Беларускі Гаюн" заперечила неушкодженість літака, який, за попередньою інформацією, полетів на ремонт у Таганрог.   

Радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк заперечив причетність України до атаки по російській території: "Україна не завдає ударів по території РФ. Україна веде оборонну війну з метою деокупації всіх своїх територій. Це аксіома".

 Подоляк додав, що в росії наростають процеси паніки й розпаду, "проявом яких є збільшення внутрішніх атак невстановлених літальних об’єктів на об’єкти інфраструктури".

Інцидент у Брянській області став черговим підтвердженням вразливості російської території. 

2 березня російська влада повідомила, що в Брянську область нібито проникла українська ДРГ і захопила заручників. У російських ЗМІ ця подія обростала суперечливими подробицями із нібито загибеллю хлопчика, який потім виявився пораненою дівчинкою, а заручників, як з’ясувалося, взагалі не було.

Відповідальність за події взяв на себе "Русский добровольческий корпус" (РДК) – підрозділ російських добровольців, які воюють за Україну: "Русский добровольческий корпус прийшов у Брянську область, щоб показати співвітчизникам, що надія є, що вільні російські люди зі зброєю в руках можуть боротися з режимом".

Пізніше боєць РДК зазначив: "Я щойно звідти. Нас на цьому завданні було 45 осіб. Зайшли, відзняли, зробили засідку на дві БМП. Дітей постраждалих я не бачив. Але був один постраждалий прикордонник. Ніяких заручників не брали".

Також командир РДК Денис Нікітін звернув увагу на низьку захищеність російських кордонів, які мали бути "під найсуворішою охороною".

Депутат держдуми лєонід слуцкій почав панічно переконувати, що атаку в Брянській області провели не росіяни. "Ні, ніякі вони не росіяни. росіяни, за якими вся росія, виборюють фронти СВО з відморозками, яких вирощує київський неонацистський режим…Ціль теракту зрозуміла – налякати, посіяти паніку. Але ж росію не злякаєш! Впевнений, висновки будуть зроблені, терористи знищені, а всі цілі СВО досягнуто. Перемога неминуча!"  зазначив він.

Його підтримав дмітрій медведєв, заявивши, що "це просто нацистські виродки, терористична потолоч, яка чинить напади на цивільних осіб, розмахуючи смердючою жовто-блакитною ганчіркою".

Про "українську ДРГ" висловився навіть путін, наголосивши, що саме "такі люди ставили перед собою завдання позбавити росію історичної пам’яті, позбавити історії, традицій, мови".

Секретар РНБО України Олексій Данілов пригадав путіну його слова, коли під час подій 2014 року в Криму той заперечував наявність російських військ і заявляв, що форму та інше нібито "можна купити у будь-якому воєнторзі". 

"На РФ розгортається рух російських антифашистів-ополченців. Загальновідомо, що БПЛА, БТР та іншу військову техніку можна спокійно купити у московських військторгах, заявив Данілов. – І те, що путін скасував візит десь в ті райони, – це переляк від того, що там могли відбутися дії, пов’язані з російськими воєнторгами".

На думку Михайла Подоляка, інцидент в Брянську також свідчить, що кремль втрачає контроль всередині росії: "Вибухи на критичних об’єктах; невідомі дрони, що атакують російські регіони; зіткнення бандформувань; партизани, які атакують населені пункти, – усе це прямі наслідки втрати контролю всередині Росії. І все це наслідок війни…".

Події минулого тижня викликали хвилю незадоволення серед російських чиновників, воєнкорів і пропагандистів, які закликали до воєнних злочинів або прямого оголошення війни Україні. 

Аналітики Інституту вивчення війни впевнені, що кремль не має можливості задовольнити вимоги російських ультранаціоналістичних груп. 

"Ці реакції вказують на те, що ультранаціоналістична спільнота значною мірою незадоволена багатьма аспектами нездатності Кремля повністю дотримуватися власної брехливої риторики про те, що росія веде "екзистенціальну війну" в Україні", – зазначають у звіті ISW.

Аналітики Інституту припускають, що путін може скористатися цією можливістю для запровадження додаткових заходів безпеки – через, наприклад, оголошення війни.

Реклама:

Молдова знову у фокусі російської брехні

2 березня парламент Молдови ухвалив декларацію, яка засуджує російську агресію в Україні. У документі наголошують, що дії рф є воєнними злочинами та грубим порушенням принципів міжнародного права. 

москву закликали припинити війну і вивести сили з усієї території України у межах міжнародно визнаних кордонів. мзс росії одразу ж закликало молдовську владу "припинити конфронтаційну антиросійську риторику", а також "виявляти стриманість щодо ситуації у Придністров'ї", про що йтиметься трохи далі. 

Не менш болісною для кремля стала заміна в Молдові термінів "молдовська мова", "державна мова" та "офіційна мова" на "румунська мова". І хоч такі законодавчі зміни є логічнии етапом дерадянізації Молдови, адже молдовської мови просто не існує, вони викликали незадоволення росіян. 

Представниця мзс рф марія захарова збрехала, що "Молдова відмовляється від рідної мови", а депутат держдуми та член російської делегації на переговорах з Україною лєонід слуцкій заявив, що Президентка Молдови Мая Санду "керує країною на користь США та Румунії".

Нікуди не зникає і кремлівська пропаганда, пов’язана з самопроголошеним Придністров'ям. Кремль, зокрема, вигадав історію про те, що Україна нібито планує провокації з використанням радіоактивних матеріалів для того, щоб звинуватити збройні сили рф у завданні невибіркових ударів по радіаційно небезпечних об'єктах. 

Уряд Молдови вже заявив, що не підтверджує інформацію, яку поширює російська сторона, і зазначив, що "не коментує брехню та спекуляції"

Такі заяви, як і проросійські мітинги у Кишиневі, є не чим іншим, як продовженням інформаційної кампанії для дестабілізації Молдови. Нова хвиля провокативних заяв та історія про нібито план вторгнення України до невизнаного Придністров'я, є продуманою, хоча й вже загальнозрозумілою, психологічною операцією кремля. Це відзначають і закордонні аналітичні центри, і українська розвідка. 

Представники ГУР вважають, що росіяни ставлять для себе дві мети: відволікти увагу від війни в Україні та продемонструвати хоч якусь "перемогу" для російського народу. Адже ресурсів для вторгнення до Молдови у росії немає – про це неприховано зазначив молдовський прем’єр-міністр Дорін Речан. 

Однак ніколи не варто недооцінювати ворога – провокації з придністровського напрямку можливі. Втім, як каже речник ГУР Андрій Юсов, ​​"відповідь на подібні провокації буде, і буде рішучою".

Втім, це не перша гостра дипломатична реакція російської сторони цього тижня. Зокрема, у п’ятницю, 3 березня, росія почала вимагати від Сербії офіційних пояснень через повідомлення те, що ця балканська країна доставила тисячі снарядів в Україну для боротьби проти агресії кремля. 

Після того, як представниця мзс росії марія захарова висловила "глибоке занепокоєння через отриману інформацію", глава МЗС Сербії Івіца Дачич поспішив заявити, що його країна "не постачає військове обладнання в жодну країну". І все ж сама недовіра кремля до своїх начебто союзників рано чи пізно може зруйнувати останні опори внутрішньої пропаганди. 

Цікаво також те, що аби ще більше врегулювати дипломатичний конфлікт із росією, заяву довелося робити навіть сербському президенту Александару Вучичу. За його словами, жодної одиниці сербської зброї чи боєприпасів його країна не продала ні росії, ні Україні: "Ми чисті, як сльоза".

Якщо розглядати критику Сербії з боку кремля у ширшому контексті, то росія, ймовірно, також дуже незадоволена з приводу плану нормалізації відносин, який на початку тижня підтримали лідери Сербії та Косова. Адже будь-який інший конфлікт у Європі, як і дестабілізація Молдови, є бажаним для росії. Вочевидь, за задумом нашого ворога, такі конфлікти мали б відвернути увагу від України, а отже – і допомогу їй. 

Про провокації кремля слушно зауважив секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов: "росіяни із задоволенням більш активно задіяли б і білоруський напрямок, і Молдову, щоб ми розпорошували сили й спроможності." Ми ж зазначаємо, що це не перші й не останні мрії росії, які неодмінно проваляться.

Україна може стати членом ЄС уже в 2029 році, росія ще досі хоче переговори на своїх умовах. Китай може дати росії зброю, але, ймовірно, ще не ухвалив рішення

Минулий тиждень став важливим для євроінтеграційного курсу України. 4 березня Україну відвідала президентка Європарламенту Роберта Мецола, яка закликала Європейську комісію розпочати переговори про вступ України в ЄС вже в 2023 році. "Я сподіваюся, що переговори про вступ можуть розпочатися вже цього року. Майбутнє України в Європейському союзі", – сказала Мецола, перебуваючи у Львові на зустрічі з Президентом України.

Володимир Зеленський також сподівається, що переговори про вступ України до ЄС розпочнуться вже цього року. 

"Рік тому, на 5-й день повномасштабної війни, Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу та отримала статус кандидата. Цього року настав час прийняти рішення про початок переговорів про членство", – написав 28 лютого у себе в твіттері український президент. 

Водночас, на думку депутата Європарламенту і колишнього прем’єр-міністра Литви Андрюса Кубілюса, Україна може набути повноправного членства в ЄС у 2029 році. За його словами, в Європарламенті оцінюють, що переговори з Україною, які мають розпочатися у 2023 році, можуть завершитися до 2027 року, коли Литва головуватиме в Євросоюзі. Ще рік-два потрібно на ратифікацію договору в усіх 27 країнах-членах ЄС.

Також Андрюс Кубілюс вважає, що Україні не потрібен жоден план дій щодо членства в НАТО, оскільки вона вже відповідає більшості критеріїв. За його словами, на саміті НАТО у Вільнюсі в липні може розпочатися підготовча робота для прийняття України, а вже наступного року у Вашингтоні можна буде ухвалити остаточне рішення.

Поки Україна рухається в напрямку ЄС та НАТО, міністра закордонних справ росії сєргєя лаврова висміяли, коли сказав, що його країна хоче зупинити війну в Україні. Така неприємна для лаврова історія відбулася, коли він виступав на панельній дискусії в межах "Раїсинського діалогу" – головної індійської конференції з геополітики та геоекономіки.

Крім цього, ще одне сумнівне твердження російський дипломат висловив на пресконференції за підсумками зустрічі керівників МЗС великої двадцятки, яка також відбувалася в Індії. За словами лаврова, росія не відмовляється від "серйозних пропозицій щодо мирних переговорів з Україною"

Ці "серйозні пропозиції" мають задовольнити апетити росії, тобто мають передбачати відмову України від окупованих росією територій. Такий варіант вчергове відкинули в Україні, яка наполягає, що передумовою для початку переговорів має бути виведення російських військ з території України. Про це сергію лаврову нагадав Михайло Подоляк. 

"Лавров має нарешті оцінити "нові реалії на полі бойових дій", річну тривалість "триденної війни" та припинити просувати переговори на власних умовах. Умови зрозумілі: вивести війська з чужої території, відновити кордон 1991 року, почати переговори", написав Подоляк у себе в твіттері.

Схожу позицію поділяє і канцлер Німеччини Олаф Шольц, який сказав, що відповідальним за припинення війни в Україні залишається владімір путін, а для початку переговорів потрібно, щоб росія вивела війська з України. 

"На мій погляд, необхідно, щоб Путін розумів, що він не досягне успіху зі своїм вторгненням та своєю імперіалістичною агресією, і що він повинен вивести війська. Це основа для переговорів", – сказав він в інтерв'ю CNN, яке вийшло в ефір у неділю в програмі "Fareed Zakaria GPS". Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на Politico.

Ще однією важливою темою минулого тижня став візит самопроголошеного президента білорусі алєксандра лукашенка до Китаю, який тривав з 28 лютого по 2 березня, де він зустрівся з лідером країни Сі Цзіньпіном. 

На думку, американського Інституту вивчення війни (ISW), лукашенко прилетів у Китай для того, щоб допомогти Москві й Пекіну уникнути санкцій на тлі повідомлень американської розвідки про те, що Китай може надати росії летальну допомогу. 

Напередодні візиту Лукашенка США попередили Китай, що їхня допомога росії матиме "трагічні наслідки" і викличе запитання з боку інших країн – адже Китай постійно наголошує на своїй нейтральній позиції щодо цієї війни. 

Також США обговорюють зі своїми близькими союзниками можливість введення нових санкцій проти Китаю в разі, якщо Пекін надасть військову підтримку країні-агресору. Своєю чергою, канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав Китай не надсилати зброю росії та попросив Пекін чинити тиск на Москву, щоб та вивела свої війська з України.

Вже після цієї зустрічі в США заявили, що Китай все ще може піти на ескалацію і надати летальну військову допомогу росії. Натомість у ЄС поки не бачать доказів того, що Китай розглядає постачання зброї до росії. 

На думку секретаря Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Олексія Данілова, яку він висловив виданню "РБК Україна", постачання зброї для росії суперечать інтересам Китаю, тому робити вони цього не будуть. 

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:

УП 100. Поза межами можливого

"Українська правда" представить свій другий в історії рейтинг лідерів — сотню українців, які роблять найбільший внесок в незалежність та майбутнє України.

Київ | 20 листопада
КУПИТИ КВИТКИ
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Чотири інтриги матчу Албанія – Україна

Навіщо ми створюємо парламентський бюджетний офіс

Де на шляху підприємця до успіху контроль за деталями

1000 днів тому почалось широкомасштабне вторгнення росії в Україну: звернення ЗСУ

Хроніка особистої війни

1000 днів війни – 1000 днів надії