Три інсайти з розмови з експертом з Інституту вивчення війни

В Інституті вивчення війни (ISW) дають щоденну оцінку ходу російського вторгнення. Їхні інтерактивні карти дозволяють відслідкувати динаміку на полі бою з деталізацією до окремих вулиць у населених пунктах. Команда з майже десятка людей приділяє аналізу російської війни проти України 10-12 годин на день. 

У своїх прогнозах Інститут фатально помилявся лише раз, коли не підтримав прогнозу на російське повномасштабне вторгнення на початку 2022 року. 

Я зробила таку ж помилку. Якийсь час взимку 2022-го мені здавалося, що великої війни не станеться, бо це надто негативний сценарій, щоб вважати його реалістичним. 

Аналітики ж ISW до середини лютого не прогнозували війни, бо ґрунтували свою оцінку на вивченні даних – супутникових знімків, інформації з відкритих джерел: дії росіян поблизу українських кордонів не виглядали компетентним планом вторгнення.

"Ми казали собі: "Ми вважаємо Валерія Герасимова (начальника російського Генштабу) компетентною людиною та військовим професіоналом. Герасимов не допустить подібного. Будь-яка кампанія, організована таким чином, пройде дуже погано", – розповідає мені керівник групи геопросторової розвідки ISW Джордж Баррос в інтерв'ю для проєкту KYIV NOT KIEV. Ці його прогнози пізніше підтвердилися під час битви за Київ.

Виокремлю ключові висновки з розмови Барросом.

1. Росіяни не помилятимуться вічно

Ми багато говорили про системні проблеми в російській армії. Це і велика проблема з формуванням збройних сил, яку досі не вирішили ні через резервну систему "БАРС", ні набором в'язнів до загонів вагнерівців. 

Більшість бойових частин армії РФ зазнали в Україні значних втрат та певною мірою перегрупувалися. 

"Це означає, що у Путіна немає ефективного незайманого, чистого резерву, який він міг би використати будь-де в Україні", – каже експерт ISW. 

Також українські військові успішно випотрошили російське офіцерське ядро. 

Інститут відстежує інформацію, згідно з якою кадетів військових училищ достроково випускають, достроково підвищують у званні та довіряють їм командування з тим рівнем відповідальності, до якого вони не готові. 

Джордж Баррос вважає, що на відновлення російського офіцерського корпусу знадобиться ціле покоління. 

Відстають росіяни від українських військових і в швидкості ухвалення рішень. ЗСУ успішно переймають досвід НАТО з передачі ініціативи на нижчий рівень. Іншими словами, командир бойового підрозділу розуміє свою місію, має підтримку свого командира, та право швидко ухвалювати рішення в умовах динамічних бойових ситуацій. Радянський військовий менталітет росіян цього не передбачає. Це робить ворожу армію неповороткою та повільною.

Однак Баррос застерігає від недооцінювання ворога. 

За рік повномасштабної війни російське командування еволюціонувало. Росіяни виправляють помилки, яких припустилися на початку прогулянки до "Києва за три дні". 

Якщо в перші місяці вторгнення військові аналітики не могли вичленити виразного головнокомандувача російської армії, що контролював би цілісний театр бойових дій, то з якогось часу після початку війни це виправлено: Лапін – Суровікін – перепризначений Герасимов. 

Зі зміною командувача міняється і "почерк" агресора. Українці виразно відчули це восени та взимку, коли ціллю росіян стала енергетична інфраструктура України. 

Росіяни також стали відповідальніше підходити до розгортання підрозділів. Вони відходять від практики, коли в бій кидали групу окремих, непов'язаних між собою батальйонів (тактичних груп).

"Росіяни не помилятимуться вічно. Вони вчаться та вдосконалюються. Вікно можливостей для українських сил скористатися з російських помилок зачиняється. Тому дуже важливо, щоб ми (західні союзники – ред.) надали Україні якомога більше озброєнь та якомога швидше, щоб перемогти росіян, поки вони ще вразливі", – каже Баррос.

Читайте також: Два плани Кремля. Хто мав керувати Україною, якби впав Київ

2. Зміна влади в Кремлі не принесе змін у політику росії щодо України

До міжусобиць всередині Кремля прикута велика увага. Протистояння владних кланів, ГРУшників з ФСБшниками, конфлікти Пригожина та Шойгу генерують багато того, що експерт ISW називає "романтичними роздумами" про відхід Путіна від влади. 

Він не вірить у те, що владі Путіна щось загрожує і що розмови про це є реалістичними. Однак, якщо розглянути такий сценарій, то його втілення не закінчиться змінами в колоніальних апетитах РФ щодо України.

"Будь-який із силовиків у Кремлі, що теоретично може прийти на заміну Путіну, походить зі школи російського історичного ревізіонізму. Усі вони не поважають суверенітет держав колишнього Радянського Союзу чи колишньої Російської імперії. Вони сприймають ці території як територію росії, і вони продовжуватимуть вести війну проти України... Немає підстав реалістично вважати, що наміри Кремля щодо України колись зміняться", – коментує Баррос. 

Так, внутрішня боротьба між Пригожиним і Путіним – це добре, бо вона "погіршує їхні можливості ефективно використовувати національні ресурси для досягнення своїх військових цілей в Україні". Однак навряд чи вона стане ключовим фактором, що покладе край російському вторгненню. 

До речі, аналітика ISW вказує на те, що російське військове керівництво зараз використовує жорсткі бої в Бахмуті, аби значною мірою знищити бійців "Вагнера" та вказати Пригожину його місце.

"За допомогою супутників або навіть безпілотників легко побачити, що російські війська, зокрема сили "Групи Вагнера", які діють в районі Бахмута… часто діють без будь-якої збройної підтримки, що призводить до жахливих втрат – поле бою всіяне їхніми трупами", – каже фахівець з геопросторової розвідки.

Читайте також: Аналітик ISW Наталія Бугайова: Якщо росіяни матимуть можливість, вони підуть на Одесу. Поки що у них цієї можливості немає

3. З військової точки зору, Україна може перемогти

Основу методології Інституту вивчення війни складає аналіз візуальних доказів з відкритих джерел: супутникових знімків, фото- та відеокадрів з місць бойових дій, урядових звітів, звітів військових блогерів та місцевих органів влади. 

"Я пам'ятаю різні епізоди з битви за Київ, коли ми отримали чіткі зображення MAXAR, на яких були російські підрозділи, що діяли в районі Києва, Гостомеля та Ірпеня. Це була техніка 76-ої Псковської десантно-штурмової дивізії: ми фактично бачили парашути на верхній частині їхньої техніки", – розповідає Джордж Баррос про деталізацію, з якою ISW вивчає події на полях битв.

Аналізуючи супутникові дані, Баррос не підтверджує слова радника з нацбезпеки США Джона Кірбі про новий можливий наступ росіян, оскільки не бачить достатньої для наступу концентрації російських сил на якомусь конкретному напрямку. Втім, він робить застереження, що Кірбі має доступ до секретної інформації, якого немає у ISW. 

Наразі тривають важкі бої в районі Бахмута. Фахівець ISW поки що називає рішення України утримувати Бахмут розважливим, бо, по-перше, українські війська не оточені, а по-друге, вони знищують значну кількість російських сил, а це дуже важлива умова для українського контрнаступу цієї весни. 

Крім того, росіяни задіюють в Бахмуті не лише піших вагнерівців, але й елітні підрозділи, що будуть не в найкращій формі, коли прийде час захищатися від українського контрнаступу. 

"З військової точки зору, ви можете перемогти", – запевняє Баррос. А найшвидшим прискорювачем української перемоги стане потужніша, достатня та вчасна міжнародна безпекова допомога для України.

Тетяна Гайдук

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.