Чому важливо не допустити колаборантів до політичної системи?
Повномасштабна війна оголила проблему державної зради та колаборантства. Поки Сили оборони ведуть боротьбу із зовнішнім ворогом, одним із пріоритетних завдань у тилу є боротьба із внутрішніми ворогами, які підготували підґрунтя для окупації країни та беруть у ній участь.
Вони несуть загрозу державності не лише зараз, але і в майбутньому, якщо не будуть притягнуті до відповідальності й підуть на вибори.
Саме тому є два ключових завдання.
Перше – це зібрати максимальну кількість інформації про зрадників і колаборантів й стежити за судовими справами щодо них. Друге – контролювати роботу парламенту, який має напрацювати якісні політики, спрямовані на усунення проросійських політиків із рад різних рівнів.
16 березня виповнився рік, як Рух ЧЕСНО запустив Реєстр держZрадників. У Реєстрі зібрані дані про політиків, правоохоронців, суддів, медійників, зірок та священників, які зробили заяви на користь окупантів, проводили проросійську пропаганду, брали участь в організації псевдореферендуму або формували підконтрольні рф "органи влади".
За цей час у Реєстрі держZрадників зібралося вже 1140 осіб. У цьому нам допомагали громадяни. Навіть у "Вікіпедії" в описі реєстру додана форма, яка дозволяє повідомити про зрадника. Загалом за цей рік Реєстром скористалися 1,6 млн українців.
Дані Реєстру стали доступні у сервісі для перевірки юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців YouControl. До Руху ЧЕСНО звертаються фінансові установи із проханням надати список потенційних зрадників для здійснення перевірки наявної клієнтської бази.
З початку повномасштабного вторгнення припинення будь-якої співпраці з особами, які шкодять національній безпеці та територіальній цілісності України, стало частиною соціальної відповідальності всіх установ та організацій.
Але ми спостерігаємо й висвітлюємо спроби відбілити проросійських політиків. Наша організація наголошує, що Реєстр створений для посилення інституту репутації в країні. Ми будемо стежити і за справами в судах, і за виборчим процесом, щоб не допустити до влади проросійських діячів.
Суспільний запит на притягнення зрадників до відповідальності та позбавлення їх мандатів дуже високий. Про це свідчать результати соцопитування Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.
Але парламент досі не може розглянути навіть законопроєкт щодо позбавлення мандатів депутатів місцевих рад від заборонених партій. Це при тому, що проєкт пройшов профільний комітет, і понад 150 нардепів звернулися до спікера Руслана Стефанчука, аби внести кабмінівський законопроєкт у залу.
Інший фігурант реєстру Нестор Шуфрич продовжує бути головою Комітету Верховної Ради з питань свободи слова. Для того, щоб усунути його самого та його колег із керівних посад комітетів, достатньо однієї постанови Верховної Ради. Але віце-спікер Олександр Корнієнко чекає, що Шуфрич піде сам. А тим часом Шуфрич є найбільшим "балакуном" у Верховній Раді з-поміж проросійських політиків. Хоча зараз перефарбувався, і свої виступи в Раді закінчує гаслами "Слава Україні!" та "Все буде Україна!".
Загалом у Реєстрі є 27 нардепів 9 скликання.
По суті, проросійські нардепи складають свої мандати самі. Єдиний виняток – це позбавлення нардепів громадянства. І добровільне складання мандатів голова фракції "Слуги народу" Давид Арахамія комунікує так, ніби це велика заслуга влади. Він навіть дякує окремим проросійським політикам, зокрема нардепу-втікачу Ігорю Абрамовичу назвав своїм серед чужих.
І це не поодинокі випадки. Нардеп від забороненої партії ОПЗЖ Вадим Столар вільно пересувається країною, а його благодійний фонд поширює відгуки від вдячних за допомогу військових. Хоча на початку лютого 2023 року СБУ проводила у нього обшук, слідчі дії велися за статтями "підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни" та "фінансування дій, спрямованих на повалення конституційного ладу". Такі справи Рух ЧЕСНО буде моніторити особливо прискіпливо.
Якщо у громадянина є судимість, він не може балотуватися. Це передбачено Конституцією, і проти таких запобіжників не заперечує європейська спільнота.
Але для того, щоб було рішення суду, потрібне якісне слідство і реформовані суди. А це те, з чим в Україні зараз проблеми. Доопрацювати реформу правоохоронних органів мали б політики.
Наразі в судах розглядається не так багато справ, а обвинувальних вироків й поготів.
Лише 10% колаборантів і зрадників отримали обвинувальні вироки у 2022 році. ГПУ порушила понад 6000 справ за фактом державної зради та колаборантства, водночас у судах розглянули лише 618 справ, і лише у 62 справах було визнано винуватість.
Існує великий ризик, що після перемоги ми опинимось без механізму блокування входу зрадників до політичної системи. Росія постійно створювала в Україні політичні партії для русифікації населення та просування своїх наративів.
У кризових ситуаціях проросійські депутати тікали у росію, перефарбовувались, міняли партії, але з часом повертались до своєї мети – підготовки окупації України. Так було з Партією регіонів, "Опозиційним блоком", ОПЗЖ, КПУ тощо.
Саме тому, зважаючи на недосконалість судової системи та роботи правоохоронних органів, відсутність напрацьованих парламентом якісних механізмів, які блокували б перебування колаборантів у політичній системі, Рух ЧЕСНО зробив публічним Реєстр держZрадників.
Поки немає запобіжників, які б унеможливили балотування для потенційних зрадників, лише громадський сектор може доносити виборцям, кого не варто підтримувати на виборах і хто був зрадником чи колаборантом.
Аналітики Руху ЧЕСНО продовжують перевіряти інформацію та додавати держзрадників у Реєстр. Якщо ви маєте інформацію про потенційних зрадників, повідомте нас про це. Для цього можна заповнити онлайн-форму за посиланням або написати на пошту info@chesno.org. Відомості про особу, яка надсилає інформацію про можливого зрадника, ніде не будуть оприлюднені.
Ви також можете підтримати донатом розвиток і наповнення Реєстру.
Катерина Березюк, аналітикиня Руху ЧЕСНО
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
