Чи арештує Міжнародний кримінальний суд Путіна?

Судді Міжнародного кримінального суду (МКС) видали ордери на арешт президента Російської Федерації Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової, уповноваженої з прав дитини при ньому.

Що це означає та які наслідки матиме?

Важливо розуміти і враховувати кваліфікацію злочинів. Йдеться про незаконну депортацію та незаконне переміщення дітей з окупованих територій України до РФ. Злочини були вчинені на окупованій території України, щонайменше з 24 лютого 2022 року. Депортація дітей кваліфікована як воєнний злочин.

При цьому за наявності додаткових доказів відповідні дії можуть бути кваліфіковані і як злочини проти людяності або геноцид. Однак у цих видів найтяжчих міжнародних злочинів значно вищий поріг доказування. 

МКС має юрисдикцію щодо окремих осіб, які несуть кримінальну відповідальність за найсерйозніші злочини, які викликають занепокоєння міжнародної спільноти. Йдеться про воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид, злочин агресії. І саме за результатами розслідування прокурор може подати клопотання про видачу ордера на арешт Палатою попереднього провадження, яка здійснює нагляд за розслідуванням відповідної ситуації.

Щоб видати ордер, судді повинні переконатися, що є підстави вважати, що підозрюваний вчинив міжнародний злочин.

Володимир Путін несе відповідальність як за безпосередньо вчинені злочини, так і за дії своїх підлеглих, контроль над якими він мав.

Марія Львова-Бєлова, як уповноважена при президенті РФ з прав дитини, безпосередньо зідйснює політику Росії щодо депортації українських дітей та їхнього всиновлення на території Росії. 

Ордери на арешт означають, що Путін та Львова-Бєлова можуть бути арештовані в усіх країнах, де ратифіковано Римський статут (а таких країн 123) та які співпрацюють із МКС.

До речі, Римський статут ратифікували навіть деякі умовні союзники РФ. Наприклад, Болівія та Венесуела.

Тема дітей – завжди чутлива. Лише за офіційними даними з України депортовано 16226 дітей. І це лише за останній рік. Справжні цифри, імовірно, значно більші. Серед цих дітей є соціально незахищені: позбавлені батьківського піклування та сироти.

Російські чиновники, зокрема та ж Львова-Бєлова, відкрито діляться в соціальних мережах інформацією про всиновлення росіянами українських дітей. Тобто росіяни самі фільмують, документують вивезення українських дітей, створюючи таким чином додаткові докази. 

Це рішення справді важливе. І враховуючи масштаб та складність міжнародних злочинів, результат направду швидкий. А це дає підстави для певного оптимізму. Адже розслідування відкрили 3 березня 2022 року. І фактично за рік ми вже маємо два ордери. Та ще й на вищих посадових осіб.

Спрямовувати зусилля на конкретні кейси, вину в яких можливо довести – правильна стратегія. ​​

Рішення проти топпосадовців – сильний посил для міжнародної спільноти та потенційне підсилення ролі Міжнародного кримінального суду.

Російська агресія та величезний масштаб злочинів стали своєрідним тестом і шансом для МКС довести свою спроможність. І, судячи з усього, Суд це розуміє.

Однак у рішенні йдеться виключно про злочини, що відбулися після повномасштабної російської агресії.

Водночас факти депортацій дітей і з Криму, і з Донбасу фіксувалися й раніше, з 2014-го року. Зокрема, в Криму у 2014-му проживало близько 4300 дітей, позбавлених батьківського піклування, та сиріт.

Нав'язування їм російського громадянства, усиновлення в російські сім'ї та депортація – не поодинокі факти. І прокуратурою Криму були зареєстровані відповідні провадження. Тому, на мою думку, МКС має досліджувати факти саме з 2014, а не з 2022 року.

Видача ордерів стала можливою, зокрема, й завдяки зусиллям низки українських неурядових організацій, що давно займаються питанням депортації дітей та акцентують увагу на важливості цієї категорії злочинів.

Серед таких організацій – члени Коаліції "Україна.5 ранку". Зокрема Регіональний центр прав людини та, наприклад, Ukrainian Legal Advisory Group (ULAG), які досліджують проблему та представляють інтереси постраждалих у справах щодо незаконного переміщення та депортації дітей, у тому числі через механізм універсальної юрисдикції.

Правозахисники ULAG також співпрацюють із правоохоронними органами та Департаментом захисту інтересів дітей та протидії насильству Офісу генпрокурора. Мета цієї співпраці – виробити чітку стратегію, за якою якнайефективніше досліджуватимуться факти переміщення дітей та покарання винних. 

Хоча затримати Путіна фізично наразі складно, а МКС розглядає справи винятково очно. Він змінив свій правовий статус і перетворився на підозрюваного й остаточно ізольованого диктатора.

В будь-якому разі, маємо розуміти, що це лише перший кейс. Очевидно, будуть й інші. І видача ордера – це ще не визнання винним. Розслідування триває, тому чекаємо результатів.

Гюндуз Мамедов, експерт національного та міжнародного кримінального права, кандидат юридичних наук, заступник генпрокурора України у 2019-2021 роках