Реформа Конституційного Суду України: місія (не)можлива?

Нещодавнє рішення  Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі "Овчаренко і Колос проти України" (заяви 27276/15 та 33692/15), винесене 12 січня 2023 року, де Суд констатував порушення дотримання належної правової процедури звільнення колишніх суддів Конституційного Суду України, свідчить про необхідність дотримання важливих європейських стандартів належної правової процедури, яка є частиною принципу правовладдя (верховенства права) за будь-яких умов існування суспільства і держави. 

Порушення справедливої процедури  не є виключенням і за сучасних обставин, коли країна перебуває в умовах війни і на шляху до членства в Європейському Союзі, коли ключовою вимогою до України є проведення успішної судової реформи та реформи Конституційного Суду України. 

І якщо в останні місяці Україна зробила низку важливих кроків у реформуванні судової гілки влади (це і відновлення повноважності Вищої ради правосуддя, і завершення половини співбесід для добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України), то боротьба за високопрофесійний та доброчесний Конституційний Суд (далі КСУ) тільки набирає обертів. 

Адже, з одного боку, є низка рекомендацій Венеційської комісії, які поки що не знайшли своєї імплементації в законодавстві щодо Конституційного Суду, а з іншого боку – добір кандидатів в Дорадчу групу експертів для відбору кандидатів на посади суддів КСУ за своєю квотою вже вдруге розпочала Рада суддів України. 

І тут увагу варто звернути на важливість участі у цьому конкурсі від судової гілки влади, саме представника адміністративної юстиції, як важливого  правового інституту, що покликаний вирішувати спори між людиною і державою. 

Саме подібні категорії спорів щодо дотримання належної правової процедури проведення відповідних конкурсів і розглядають адміністративні суди, забезпечуючи принцип правовладдя в державі.

Доброчесність суддів та експертів, які проводять їх добір має бути поза сумнівом

Мені, як науковцю, що став частиною судової системи в результаті відкритого конкурсу до Верховного Суду, який відбувався згідно рекомендацій та підтримки наших міжнародних партнерів, очевидним є те, що проводячи ці реформи, ми не тільки обираємо свій європейський шлях, не тільки вшановуємо загиблих на війні захисників нашої країни, а й будуємо майбутнє для всіх українців на роки вперед. 

Доброчесність всіх суддів, загальних судів та суддів Конституційного Суду має бути поза сумнівом, а для цього поза сумнівом мають бути члени тих органів, які проводять такий добір. 

Вже традиційно реформування судової влади відбувається зверху вниз.

Уже 5 років успішно працює оновлений Верховний Суд, довіра до якого поступово зростає. Трохи більше 3 років успішно працює Вищий антикорупційний суд. Добори суддів до цих судів проводилися через відкриті конкурси. 

Формування КСУ до цього часу мало лише обмежений конкурсний добір, без чітких і однакових критеріїв для всіх кандидатів всіх суб’єктів обрання та призначення. Це частково підривало публічну довіру (Public trust) до діяльності КСУ.

Негативну роль для довіри зіграли і певні спекуляції щодо його рішень з боку політиків.

Однак КСУ – це єдиний орган, уповноважений на здійснення конституційного контролю за відповідністю законів та інших правових актів Конституції України, а також надання офіційного тлумачення Конституції України. Отже, відновлення публічної довіри до цієї інституції є складним, але необхідним кроком. 

Україна зможе здобути членство в Європейському Союзі за умови створення сильних людиноцентричних інституцій влади, насамперед судової. З цією метою, для прозорого і зрозумілого добору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також для здійснення реформи Конституційного Суду України законодавець і створив Дорадчу групу експертів, яка є проявом відповідальності влади перед суспільством.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" кандидати на посаду судді мають відповідати високим моральним якостям і рівню компетентності у сфері права.

Це вкрай важливо, адже Конституція України – це, зокрема, те, що про неї говорять судді Конституційного Суду України, який наділений виключним правом здійснювати її офіційне тлумачення, що має загальнообов’язковий характер.

Сильні, незалежні, доброчесні судді Конституційного та Верховного Судів здатні не лише виконувати задачі з судового розгляду справ або конституційних скарг, а й здатні застосовувати принципи правовладдя,  що є основою для побудови сильних інститутів влади у демократичній, правовій державі.

Прозорість процедур допомагає формувати публічну довіру суспільства до інститутів влади

Мої наукові дослідження стосувалися сутності Конституції України, процедури її юридичного захисту Конституційним Судом України, де людина і суспільство – не сторонні спостерігачі.

У Торонтському університеті (Канада) я вивчала вплив релігійних цінностей на основи конституціоналізму. В Оксфордському університеті (Англія) – досліджувала питання справедливої процедури.

Тож досвід науковця-конституціоналіста та судді Касаційного адміністративного суду закрипили чітке розуміння того, що суд – надважливий механізм утілення конституційних прав і свобод людини і громадянина, а основою їх захисту є принцип правовладдя. 

Навіть якщо на законодавчому рівні немає чіткого регулювання, всі питання публічно-правового характеру, зокрема наявність або відсутність регулювання нормативним актом, вирішуються за допомогою принципу правовладдя.

Саме таку справедливість забезпечує доктрина справедливої процедури (Fair procedures), що є частиною принципу правовладдя, яку імплементовано в національну систему права через Статут Ради Європи і Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з цією доктриною мають бути забезпечені права особи:

• бути вислуханою;
• на допомогу і представництво;
• знайомитися з матеріалами справи;
• обґрунтованість прийняття органом влади несприятливих актів;
• на визначений порядок їхнього оскарження, відшкодування заподіяної шкоди тощо.

Ця доктрина допомагає втілювати матеріальні права людини і громадянина в якнайкращий спосіб для них. Саме тому робота у Верховному Суді дала можливість у співпраці з колегами послідовно запроваджувати цю доктрину в українську правову систему через прийняття рішень і розвивати цей процес далі. 

Для нашої країни на шляху до Європейського Союзу ця доктрина надважлива тому, що запровадження прозорих процедур у діяльності суб’єктів владних повноважень дає змогу здійснювати контроль суспільства над владою і гарантує недопущення свавілля чиновників. Саме прозорість процедур допомагає формувати публічну довіру (Public trust) суспільства до інститутів влади.

Така публічна довіра повинна забезпечуватися і через проведення справедливої конкурсної процедури добору кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України, що гарантує прозорість його діяльності, можливість обрати разом з нашими міжнародними партнерами гідних кандидатів на такі ключові посади в державі.

Прозорий конкурс дуже важливий насамперед для звичайної людини, яка має відчувати, що її права і свободи будуть захищені Конституцією України, а отже, формує довіру людей до системи інститутів державної влади у цілому.

Незастосування справедливої процедури поверне нас до старої судової практики, де підхід до правозастосування був дуже формальний, без урахування суті права. З реформуванням Верховного Суду практика змінилася, і Верховний Суд став виконувати основну функцію — функцію права, а не факту.

Тільки люди високої моральності і компетенції  можуть застосовувати принципи, які забезпечують людиноцентричний підхід

Зараз на часі реформування Конституційного Суду. Кандидати на посаду судді КСУ мають усвідомлювати свою високу відповідальність перед суспільством у дотриманні не тільки етичних стандартів поведінки і доброчесності, а й у людино центричного підходу під час здійснення конституційного провадження.

Тобто суддя має вирішувати справу відповідно до принципу верховенства права, застосовуючи його в кожній справі.

Тільки люди високої моральності і компетенції, як свідчить мій практичний досвід роботи у Верховному Суді, можуть застосовувати принципи, які забезпечують людиноцентричний підхід.

Саме тому запровадження прозорого конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України посилює прозорість і ясність дій державної влади та мінімізує ризик помилок у цьому процесі.

Члени конкурсної комісії, як і члени українського суспільства матимуть впевненість, що у разі обрання суддями відібраних комісією кандидатів, саме вони зможуть втілювати матеріальні права людини через перевірку дотримання відповідних процедур суб’єктами владних повноважень.

Це сприятиме забезпеченню справедливості прийнятих рішень, а отже, і справедливості правопорядку в Україні.

Такі дії держави забезпечують не тільки прозорий конкурс для кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України та відбір чесних суддів, а й відповідність таких дій держави європейським стандартам "належного врядування", що, власне, зменшує потенційну можливість наших громадян звертатися до ЄСПЛ з приводу недотримання належної правової процедури та сприятиме швидкому просуванню країни до членства в Європейському Союзі.

Мирослава Білак