"Титанічними зусиллями": як конфіскували найцінніші титанові активи у російського мільярдера Шелкова

Наприкінці січня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду задовольнила скаргу Мін’юсту та конфіскувала українські активи у російського мільярдера Міхаіла Шелкова.

У росіянина забрали рухоме та нерухоме майно, гроші на банківських рахунках та корпоративні права на декілька товариств, головним серед яких є Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат. 

Є сподівання, що це рішення значно ускладнить виведення активів з-під дії санкцій іншими російськими олігархами. А ще воно може мати позитивний вплив на україно-американське партнерство в титановій сфері, одній із ключових галузей для національної безпеки США. 

***

З кінця травня 2022-го року в Україні діє абсолютно новий механізм, який дозволяє конфісковувати активи тих осіб, які підтримують чи сприяють російській агресії. Для цього потрібно зробити декілька простих кроків:

• РНБО блокує активи такої особи.
• Президент затверджує таке блокування своїм указом.
• Мін’юст шукає підстави для стягнення заблокованих активів і звертається до Вищого антикорупційного суду із позовом. Якщо підстав достатньо, то ВАКС ухвалює рішення про конфіскацію.
• Останнє слово за Апеляційною палатою ВАКС, яка може переглянути рішення за скаргою когось з учасників справи.

Саме цей останній крок минулого тижня зробили у санкційній справі щодо мільярдера Міхаіла Шелкова, 59-го номеру у списку російського Forbes. Його статки оцінюють у 1,5 млрд доларів, а в Україні він контролює численні активи, зокрема Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат. 

Згаданий комбінат здійснює видобуток на Вовчанському родовищі у Дніпропетровській області. Там, зокрема, добувають ільменітовий та рутиловий концентрати. Це критично важлива у сучасному світі галузь, адже титан потрібний у всьому: від медицини і будівництва літаків, до авіакосмічної індустрії та виробництва систем найсучаснішого озброєння. 

Одиниці країн у світі є виробниками концентратів титанових руд. Україна є однією із них, а на території нашої держави зосереджено близько 20% світових запасів титанових родовищ. 

На жаль, значну частину із цих запасів ми продовжували експортувати до росії навіть після анексії Криму.

Два роки тому Міністерство внутрішніх справ США класифікувало титан як один із 35 корисних копалин, життєво важливих для економічної та національної безпеки США. Україна могла б запропонувати американцям своє партнерство і стати надійним союзником у цій сфері.

У грудні 2021 року США включили до свого оборонного бюджету окремий розділ, який стосувався можливої співпраці наших країн у сфері титанової промисловості. 

Успішна співпраця могла б призвести до заміни російського та китайського продукту українським і значно посилити нашу співпрацю із США. 

На противагу цьому, одним із найбільших у світі експортерів титану залишається російська компанія ВСМПО-Авісма, співвласником контрольного пакета акцій якої є російський мільярдер Міхаіл Шелков. І якимось чином він досі контролював Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат, який навіть у 2020-2021 роках здійснював експорт титановмісної сировини в росію та білорусь. До слова, туди ж постачало свою продукцію державне товариство "Обʼєднана гірничо-хімічна компанія".

А росіянам така продукція була дуже потрібна, адже вона використовується у виробництві гелікоптерів, бойових літаків, танків, крилатих ракет та зенітно-ракетних комплексів. Саме така зброя зараз активно використовується, щоб вбивати українців.

23 січня перша інстанція ВАКС частково задовольнила позов Мін'юсту і конфіскувала частину активів Шелкова. Тоді мова йшла лише про квартиру та паркомісце в Одесі, нерухомість у Нікополі, 5 автомобілів, грошові в банку, 100% частки у статутному капіталі "ВСМПО Титан Україна", трактор Білорусь та причіп.

Після рішення багато ЗМІ вийшли із радісним заголовками: "Суд конфіскував майно російського олігарха". Але диявол, як завжди, ховався в деталях. Найцінніші активи олігарха суд першої інстанції не конфіскував.

Двоє із трьох суддів першої інстанції повірили в те, що Шелков за чотири дні до повномасштабного вторгнення росії в Україну продав свої 75% акцій кіпрської компанії Limpieza Limited, яка володіє Демурінським ГЗК. При цьому суд у своєму рішенні вказав, що хоч угода з продажу є сумнівною, але цього нібито недостатньо для конфіскації активів. 

До честі головуючого судді Хамзіна, він з колегами не погодився і вказав, що стягувати потрібно було значно більше.

Далі справа потрапила в апеляцію і після багатогодинного розгляду судді винесли свій остаточний вердикт – крім майна, конфіскованого судом першої інстанції, стягнути також найцінніші активи Шелкова: 100% часток у статутному капіталі товариств "Тай-Мінералс", "ІНВЕСТАГРО" та "Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат", а також усе майно комбінату, зокрема понад 14,4 мільйони гривень на рахунках. 

Рішення уже набрало законної сили та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Апеляція встановила, що російський олігарх досі зберігав контроль над Демурінським ГЗК, а кіпрська угода з продажу акцій мала фіктивний характер, тобто правочин є нікчемним і не породжує жодних наслідків. 

Одним із головних аргументів стала вартість акцій кіпрської компанії: 75% акцій компанії-власниці комбінату придбали всього за 3750 євро, тоді як ще у 2019-му році за 25% акцій той же покупець сплатив понад 4,1 мільйонів доларів. 

Апеляційни суд не став повторювати помилку першої інстанції і вказав, що вартість 75% акцій не може бути меншою, ніж вартість 25% акцій. 

Лише чистий прибуток компанії у 2021-му був у 50 разів більшим, за ціну продажу, а загальні активи комбінату перевищують її у понад 2000 разів. Це те саме, що продати за 50 тисяч доларів квартиру, у якій одній із кімнат лежить 1 мільйон доларів. 

Представники нібито нової власниці якогось розумного пояснення не надали і лише посилалися на "корпоративний конфлікт" у минулому та те, що актив був "токсичний" через санкції на інвесторів. 

Також судді встановили, що у Шелкова був прихований мотив вивести актив з-під дії санкцій. Олігарх був зацікавлений у формальному продажі акцій, щоб зберегти канал постачання титанової сировини з України. 

Під час судового розгляду адвокати надали показання Світлани Ільтьо, яка нібито придбала 75% Limpieza Limited. Ці показання вона зробила під присягою у іноземному суді. У них Ільтьо зазначила, що доклавши великих зусиль, їй вдалося виключити "ДГЗК" із санкційного списку щодо проросійських юридичних осіб. Тобто вона фактично зізналася, що активно сприяла виведенню комбінату з-під санкцій РНБО.

На сумнівність угоди також вказує факт того, що частина менеджменту, яка працювала на Міхаіла Шелкова до лютого 2022-го, продовжила працювати у кіпрській компанії та Демурінському ГЗК вже після нібито "продажу" акцій.

Також у рішенні вказано, що кіпрська угода могла бути укладена "заднім числом". Зокрема, договір датовано вихідним днем, у його підписанні брало участь щонайменше сім осіб з різних країн світу; договір укладено в простій письмовій форму за участю підсанкційних осіб та за символічною ціною; за договором продавець завірив покупця про відсутність у нього будь-яких претензій ще до отримання оплати, а умови угоди взагалі передбачали, що вона закривається незалежно від здійснення оплати.

Крім того, на момент нібито укладення угоди на Кіпрі на Міхаіла Шелкова, російську "Корпорацію ВСМПО-Авісма" та Limpieza Limited вже були накладені санкції і усі їх українські активи були заблоковані. Це виключало можливість продажу акцій, навіть на Кіпрі.

Також Демурінський комбінат (через Limpieza Limited) мав багатомільярдний борг перед російською "ВСМПО-Авісма" і це дозволяло Шелкову в потрібний момент навіть юридично забрати комбінат назад.

Не варто залишати поза увагою покупця Світлану Ільтьо, яка нібито придбала 75% Limpieza Limited. Ця жінка пов’язана з колишніми менеджерами "Об’єднаної гірничо-хімічної компанії" Русланом Журилом та Юрієм Перцевим, яких НАБУ звинувачує у продажі титановмісної руди за заниженими цінами через іноземні компанії-прокладки. 

Зв'язок Юрія Перцева простежується не тільки з Ільтьо, а і з самим Міхаілом Шелковим. 

За даними слідства, Демурінський ГЗК у 2020-2021 роках експортував титановмісну сировини на росію та білорусь, хоча "на папері" комбінат постачав продукцію австрійській компанії "Osttor Beteiligungs-und Handelsgesellschaft mbH". Акціонером цієї компанії є Юрій Перцев, а директором оформлена його дружина, Марія Перцева.

***

У 2022 році експорт титановмісних руд з України очікувано знизився, але війна загалом сильно вплинула на світовий ринок титану. 

До прикладу, одні з найбільших у світі споживачів титанових виробів – Airbus та Boeing, які раніше закривали значну частину своїх потреб за рахунок російського титану, тепер активно шукають нових постачальників. А Україна є однією із семи країн, що виробляють титанову губку, основу металевого титану.

Україна вже демонструвала успіхи у "титанових війнах" з олігархами. Зокрема, у травні 2022 року Верховний Суд остаточно повернув у державну власність Запорізький титано-магнієвий комбінат, який з 2013 року контролювався офшорками і менеджментом, пов’язаним із олігархом Дмитром Фірташем. Рішення ВАКС щодо Шелкова відкриває тут лише нову главу. При цьому воно ще не означає остаточної перемоги, адже олігарх напевне буде скаржитися до Європейського суду з прав людини. 

На завершення хочеться подякувати суддям апеляції ВАКС, які змогли виправити помилку колег із першої інстанції, а також юристам санкційного департаменту Мін’юсту. 

Сподіватимемося, що на цьому справи не зупиняться і наступними на черзі стануть активи Дерипаски, Крупчака, Фрідмана, Ротенберга, Медведчука, Новинського та всіх тих, хто сприяв вторгненню росії.

Вадим Валько, юрист Автомайдану