5 аргументів, чому електронне декларування необхідно відновити вже сьогодні
22 лютого президент Володимир Зеленський відповів на петицію про відновлення електронного декларування для депутатів та інших посадовців.
Глава держави підтримав таку ідею, зазначивши, що обов’язок ухвалювати закони – прерогатива Верховної Ради, а відповідний законопроєкт вже готовий до голосування у першому читанні. Інакше кажучи, майстерно "перекинув м’яч на поле" найвищого представницького органу. Тепер слово за парламентом.
Електронне декларування – "наріжний камінь" антикорупційної реформи в Україні після Революції Гідності. Внаслідок його запровадження у вересні 2016 року наша держава отримала один із найдієвіших інструментів запобігання корупції в публічному секторі. Адже саме він відкрив доступ до інформації про статки осіб, які отримують заробітну плату з кишень платників податків.
Доля електронного декларування за цей час не була безхмарною. НАЗК надто довго не могло затвердити порядок повної перевірки декларації. Неефективна робота Агентства вимагала його негайного перезавантаження, яке відбулося лише у 2019 році. Не варто забувати і про горезвісне рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року, яке де-факто зупинило перевірку всіх тогочасних декларацій і спричинило тривалу кризу конституційного правосуддя.
Війна також внесла свої корективи. З початком повномасштабного вторгнення з міркувань безпеки декларування для посадовців стало необов’язковим, а Реєстр декларацій закрили для публічного доступу.
У підсумку, лише третина всіх державних службовців надіслала інформацію про свої статки за 2021 рік. До того ж свої дані не забажав надати жоден представник Офісу Президента чи суддя Конституційного Суду, а з парламенту на такі дії "наважилися" лише 28 нардепів.
У випадку збереження статусу-кво – дії воєнного стану і чинної редакції закону – кількість поданих декларацій може скоротитись іще більше. А така "добровільність" подання фактично свідчитиме про демонтаж однієї з кореневих антикорупційних реформ.
За рік великої війни стає зрозуміло: те, що виглядало виправданим рішенням у березні-липні 2022 року, тепер є серйозною перепоною для подальшого втілення реформ і майбутнього відновлення України від наслідків бойових дій. А, отже, наведу для вас 5 головних аргументів, чому електронне декларування необхідно відновити якнайшвидше.
1. Поступ в антикорупційних розслідуваннях
Наприкінці січня 2023 року Transparency International оприлюднила черговий щорічний Індекс сприйняття корупції (CPI), де Україна набрала 33 бали зі 100 можливих, посівши 116 місце зі 180 держав, представлених у цьому переліку. Наразі це найвищий показник нашої країни за останні 10 років, який свідчить, що ми демонструємо зростання навіть у найтяжчий період своєї державності. Але надмірних радощів такий результат все ж не має викликати.
За результатами Індексу сприйняття корупції Україна досі перебуває на рівні країн, що розвиваються – поруч з Анголою, Замбією, Монголією, Сальвадором та Філіппінами.
Одна з причин, що гальмує наш поступ, – фактична закритість даних під час воєнного стану у тих сферах, де це не шкодить інтересам безпеки й оборони. Зокрема, відсутність обов’язку у посадовців подавати електронні декларації, а НАЗК – перевіряти їх, створює значну загрозу. Адже без доступу до декларацій практично неможливо притягнути чиновників до відповідальності за незаконне збагачення та публікації недостовірних даних.
Нещодавні журналістські розслідування про завищення вартості продуктів для військовиків, ймовірне набуття нардепом вартісної нерухомості у центрі Києва чи дорогі канікули заступника Генерального прокурора є красномовними: корупція з України нікуди не зникла. До того ж вона потребує ретельніших зусиль не лише в контексті покарання винних, але й для звуження можливостей для недоброчесної поведінки. Не секрет, що корупція завжди боїться "світла".
2. Європейські перспективи України
З набуттям статусу країни-кандидата на вступ до ЄС Україна отримала рекомендації щодо 7 блоків реформ, одним з яких є посилення боротьби з корупцією. Для того, щоб переконати усіх скептиків і отримати можливість розпочати перемовини про вступ, офіційний Київ має беззастережно виконати усі без винятку умови, не сподіваючись щось доробити потім.
У тексті рекомендацій прямо не йдеться про електронне декларування. Але на початку лютого 2023 року посли країн ЄС, як і країн Великої сімки, закликали до негайного перезапуску цього антикорупційного інструменту. На думку дипломатів, це "дозволить запобігти корупції та зміцнить довіру громадян до влади".
Виконувати поради і розпізнавати сигнали, не чекаючи на висунення ультиматумів, – важливе дипломатичне уміння, що впливає і на подальше збереження довіри наших міжнародних партнерів.
3. Нові інвестиції та кошти на відбудову
Залучення іноземних інвестицій в економіку – окрема болюча розмова. Через високий рівень корупції, повільний темп реформ судової влади, податкової системи та органів правопорядку Україна довгі десятиліття вважалася дуже ризиковою юрисдикцією у порівнянні зі своїми більш успішними сусідками у Центральній Європі. Все це серйозно гальмувало і темпи приватизації державного та комунального майна, адже закордонні інвестори не особливо поривались брати участь в аукціонах.
Бізнес, що роками утримувався від інвестицій у розвиток, так само може відмовитись від довгострокового вкладання коштів у відновлення зруйнованої економіки, якщо Україна не поспішатиме з інституційними реформами. Повернення обов’язку декларування – лише крихітний крок у запобіганні такому сценарію.
4. Подалі від москви
6 лютого 2023 року очільник держави-терориста підписав закон, який дозволяє місцевим депутатам всіх рівнів і сенаторам не публікувати свої доходи у відкритому доступі.
Посадовці країни-агресорки продовжать подавати декларації про свої доходи та витрати, але в інтернеті публікуватимуть лише узагальнену статистичну інформацію, без персональних даних. Це обумовлюється не лише фактом ведення агресивної війни проти України, але й звичайнісінькою лінню службовців. А як стверджує Інститут вивчення війни (ISW), такі законодавчі маніпуляції покликані "заспокоїти політичних гравців", які підтримують кремлівського тирана.
Натомість Україна обрала протилежний вектор свого розвитку, взявши курс на прозорість і відкритість політичних процесів.
Реформи децентралізації, публічних закупівель, запровадження конкурсів на зайняття посад державної служби – яскравий тому доказ. Вже під час воєнного стану депутати ухвалили законопроєкт №7451, де, спрощуючи процедури приватизації державного і комунального майна, відмовились від повного закриття інформації про аукціони.
5. Збереження єдності суспільства під час війни
Наприкінці січня 2023 року на офіційному сайті Президента України була зареєстрована та сама петиція з вимогою відновити декларування статків посадовців та депутатів. За лічені дні вона набрала майже 28 тис. голосів і, як ми вже знаємо, отримала схвальну відповідь від очільника держави.
Така блискавична реакція свідчить про високу підтримку суспільства продовження руху на підзвітність влади перед громадянами.
І таку підтримку нескладно зрозуміти. Поки значна кількість українців боронить державу на фронті, займається волонтерством чи перераховує кошти на потреби Збройних Сил України, важливо розуміти, що представники владного істеблішменту не прагнуть незаконно збагатитись. Корупційні скандали останніх місяців радше свідчать про зворотне.
Саме на вирішення цієї проблеми у Верховній Раді ще торік був зареєстрований законопроєкт №8071, покликаний відновити для посадовців обов’язок подання електронних декларацій.
У минулому листопаді він був схвалений профільним комітетом парламенту і відтоді терпляче очікує на розгляд у першому читанні. І цього ж, як бачимо, чекає вся країна.
Хочеться лиш знову закликати депутатів не зволікати з його прийняттям.
Кирило Сидорчук, адвокаційний менеджер Transparency International Ukraine