Прибічники "руского міра" досі в Раді. У чому річ?
Уже рік, відколи Україна витримує черговий виток російської навали на наші землі. Окупаційні війська йшли зі зброєю з трьох напрямків, але деякі солдати російської машини уже давно були в Києві. Зокрема у Верховній Раді.
Пропоную дослідити, яка доля спіткала тих народних обранців, які довший час були прихильниками ворога. А ще розібратися з тим, чому в українському парламенті все ще не припали пилом місця тих, хто роками працював не на державний апарат, а проти нього.
ОПЗЖ ліквідували, а депутати залишилися
19 березня президент ввів у дію рішення РНБО щодо припинення діяльності деяких партій. ОПЗЖ, як клондайк "руского міра", звісно ж, була серед них. Проте для вигнання російських ставлеників з Ради цього недостатньо.
Дехто з колишніх партійців таки склав мандат, але більшість утворили депутатські групи з іншими назвами та продовжили працювати в парламенті.
Чинним законодавством України не визначені юридичні наслідки щодо перебування народного депутата України членом фракції тієї політичної партії, діяльність якої згодом була визнана судом забороненою.
Це виглядає щонайменше несправедливим та неправильним, оскільки за такими народними депутатами зберігається весь комплекс прав, передбачених і для законослухняних парламентаріїв, а це може створювати загрози національній безпеці України.
Читайте також: Навіщо Арахамії потрібні ручні депутати-зрадники?
Як прибрати проросійських нардепів з Ради?
Мене непокоїть те, що представники забороненої ОПЗЖ і досі сидять у Раді. Або навіть не з'являються там, але все ще офіційно є народними депутатами України.
І проблема в тому, що й конституційних підстав їх звідти викинути недостатньо для реалізації бажаного плану.
Відтак, за 81 статтею Конституції України, народного депутата можна позбавити мандату за таких підстав:
- складання повноважень за власним бажанням;
- набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
- визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
- припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України;
- виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, якщо ці обставини не усунуто;
- невходження народного депутата України, обраного від політичної партії, до складу депутатської фракції цієї політичної партії або виходу народного депутата України зі складу такої фракції;
- його смерті.
Деякі з цих підстав, включно зі смертю, уже були втілені в реальність.
Хто відпав відразу?
Спершу в Іспанії "виплив" депутат із нині забороненої ОПЗЖ Ілля Кива. Той без перестанку торочив про якихось нацистів в Україні, що й продовжив робити вже з-за кордону.
З Іспанії Кива перемістився до лона ворога, а з Верховної Ради – до смітника історії. Рада позбавила колаборанта мандату ще в березні.
Хоча зрадників у парламенті значно більше, Кива був єдиним, кому Верховна Рада відносно швидко вказала на двері.
Мертві бджоли не гудуть
Не без скандалів обійшлося й у фракції "Слуга народу". Серед її поточних та колишніх членів і до 24 лютого вистачало прихильників росії (Бужанський, Дубінський, Шевченко, Дмитрук), але мало хто наважився відкрито підтримати ворога вже після повномасштабного вторгнення.
Втім, один неприкритий колаборант таки знайшовся. Олексій Ковальов зі "Слуги народу" після окупації Херсонщини вирушив до рідної для нього Голої Пристані, де отримав посаду в окупаційній адміністрації. Але ненадовго. 28 серпня його вбили вогнепальною зброєю. Схоже, зрадників не люблять ніде.
Позбавлення мандату після указів президента
Один із найбільш дієвих механізмів викинути людей з Ради – знайти в них інше громадянство. Адже згідно з Законом України, народним обранцем не може бути людина з паспортом іншої держави.
18 липня Володимир Зеленський видав указ, згідно з яким Вадим Рабінович із забороненої ОПЗЖ та Олексій Васильковський припинили бути громадянами України через наявність у них паспортів інших країн. На цей момент вони обидва перебували за кордоном. При цьому ВРУ тільки в листопаді підтримала позбавлення двох утікачів депутатських мандатів.
Аж у січні Рада проголосувала за усунення з парламенту іще чотирьох депутатів. Мова про Віктора Медведчука, Рената Кузьміна, Андрія Деркача і Тараса Козака. Вони всі втратили українське громадянство після відповідного президентського указу.
Добровільно вийшли з Ради
Є й низка депутатів, які раніше були членами "Партії регіонів", але у ВРУ ІХ скликання представляли не ОПЗЖ. Це, наприклад, палкий прихильник УПЦ Московського патріархату Вадим Новинський, опоблоківець Дмитро Шенцев та Андрій Аксьонов. В останнього, за інформацією "Радіо Свобода", є російське громадянство.
Усі вони один за одним добровільно складали мандати народних депутатів, що потім підтримувала Верховна Рада. Розпочав тренд ще в липні Новинський, у вересні цим же шляхом пішов Шенцев, поки що крайнім у списку став Аксьонов. Останній добровільно залишив парламент аж у січні цього року.
Хто наступний на вихід?
Лоно українського парламенту все ще заплямоване російським слідом. Відтак депутати-втікачі від забороненої ОПЗЖ Наталія Королевська та Юрій Солод, згідно з розслідуванням "Української правди", перебувають в ОАЕ. Вони вже написали заяви про припинення їхньої роботи у Раді.
За тим же сценарієм пішов і їхній соратник Олег Волошин. Є підстави вважати, що саме ця трійка наступною офіційно залишить склад українського парламенту.
Але на цьому не варто зупинятися.
Нестор Шуфрич, Юрій Бойко, Сергій Льовочкін та інші наполегливо працювали на підтримку примирення з ворогом. За це потрібно нести відповідальність, але найперше – припинити ганьбити наш законодавчий орган своєю присутністю в ньому.
Як дочистити Раду від рашистів?
Однією з конституційних підстав дострокового припинення повноважень депутата парламенту є припинення його громадянства або виїзд на постійне проживання за межі України. І цей механізм можна назвати наразі найбільш дієвим. Адже низка проросійських депутатів, зокрема від розпущеної фракції ОПЗЖ, мають окрім громадянства України ще й громадянство рф.
А відповідно до положень статті 17 закону України "Про громадянство України", громадянство України припиняється, зокрема, внаслідок його втрати. Стаття 19 цього ж Закону встановлює, що підставою для втрати громадянства України є добровільне набуття громадянства іншої держави.
Таким чином було позбавлено спочатку громадянства України, а потім і депутатських мандатів таких осіб як Вадим Рабінович, Віктор Медведчук, Тарас Козак, Ренат Кузьмін, Андрій Деркач. Щодо перших двох я неодноразово звертався до правоохоронних органів, Державної міграційної служби (ДМС) та Офісу президента, аби щодо них були вжиті відповідні заходи, необхідні для подальшого позбавлення мандату народного депутата.
Також я звертався до ДМС України щодо депутата від колишньої ОПЗЖ Олександра Пономарьова. Щодо нього також є інформація у ЗМІ про наявність російського громадянства. Органи ДМС повідомили мені, що звернулися до Служби безпеки України, щоб перевірити наявноість підстави для втрати Пономарьовим громадянства України.
Мусимо звільнити Верховну Раду від тих, хто довго працював на ворога. Але, на жаль, немає швидкого способу позбавити мандатів усіх російських посіпак. Отже, необхідно розбиратися з кожним по одному.
Ярослав Юрчишин
