Перерваний політ міністра Монастирського
Денис Монастирський увійде в історію як міністр, під керівництвом якого Національна гвардія України спільно з ЗСУ поламала рашистські плани про "Київ за три дні", не дававши російській авіації приземлитися в наших аеропортах.
Це міністр, який у перший день повномасштабної війни роздав зброю цивільному населенню для захисту рідної землі.
Це український міністр, який постійно літав на "передній край", щоб бути поруч зі своїми нацгвардійцями, прикордонниками, поліцейськими і рятувальниками.
Він був Міністром для всіх структурних підрозділів системи МВС. Моральний авторитет і лідер, який усе робив із думкою про людей і надихав своєю любов’ю до Української держави.
Останнє смс, яке я отримала від Дениса Анатолійовича, стосувалось промоції штурмових бригад Національної гвардії України, які ми сьогодні знаємо як "Гвардія наступу". Це була ідея, якою він жив останніх кілька тижнів. Він дуже хотів, щоб до лав Нацгвардії прийшли найкращі та найвмотивованіші, і щоб про подвиги гвардійців, прикордонників та поліцейських знали всі.
У Дениса Анатолійовича було дуже багато планів, але, на превеликий жаль для нас усіх, доля розпорядилась інакше. І сьогодні, на 40-й день після його трагічної смерті, я маю за честь написати кілька абзаців про ті добрі вчинки і справи, які він зробив та започаткував разом зі своєю командою на посаді очільника МВС України, яку він обіймав рівно півтора року.
2022-й рік, який став найважчим роком в історії незалежної України, команда МВС на чолі з Монастирським розпочинала сповнена оптимізму й планів на майбутнє.
"Міністерство внутрішніх справ – Міністерство Вашої безпеки" – це не просто слова. Це та ідея й ціла філософія, яку почали втілювати Монастирський із командою для створення нового безпекового середовища в Україні.
Безпека на дорозі, "безпечна громада", покращення надання сервісів та орієнтованість на потреби громадян у службі структурних підрозділів системи МВС – нове бачення держави-сервісу з думкою про людей, їх комфорт та безпеку.
Саме команда Монастирського наприкінці 2021 року – на початку 2022-го завдяки боротьбі з тіньовим сектор підакцизних товарів (алкоголю, цигарок, пального) збільшила надходження до держбюджету від акцизних зборів на понад 1 млрд грн щомісяця. До Монастирського це намагалися втілити майже усі міністри, але лише його команда спромоглася і дала результат. Це дало підстави міністрові піднімати перед урядом питання про підвищення оплати праці поліцейським та іншим співробітникам системи МВС.
Власне, лише команда міністра за своєї каденції спромоглася майже нівелювати вплив організованого криміналітету та злодіїв у законі на суспільні та соціально-політичні процеси державного рівня. Організований криміналітет та злодії у законі втратили свій системний вплив. Для міністра це було принципове питання.
А ще було оновлення технічного парку ДСНС, Нацполіції та посилення боєздатності Національної гвардії – забезпечення сучасними видами озброєння. І все це – до початку повномасштабного вторгнення рашистів в Україну.
Особлива гордість – ефективна робота аеромедичної евакуації, що дозволила медикам рятувати людські життя, швидко доставляючи постраждалих у висококласні спеціалізовані клініки для проведення складних операцій.
Але все змінило 24 лютого…
Цей день для команди Монастирського перетворив рік планів та оптимізму на рік незламності.
Для структурних підрозділів МВС, як і для всієї держави та її інститутів, війна стала справжнім crash-тестом.
Але система вистояла і продовжила тримати звитягу. Система МВС України не дала збою ні 24 лютого, ні впродовж усієї повномасштабної війни.
Саме Денис Монастирський першим подзвонив президентові Зеленському й повідомив про повномасштабне вторгнення та першим прибув на засідання РНБО 24 лютого.
Саме Монастирський як очільник МВС 24 лютого ініціював видачу зброї громадянам. Тільки в обложеному ворогом Києві було видано на руки понад 25 тисяч одиниць.
При цьому велика команда МВС – прикордонники, гвардійці, поліцейські та рятувальники – не лише захищали та продовжують захищати країну й громадян, але й паралельно виконували й виконують важливі гуманітарні функції з евакуації та безпеки цивільного населення.
Завдяки Монастирському тепер український паспорт і водійське посвідчення можна отримати не лише в Україні, але й у Польщі. У планах було розширення географії надання послуг.
Міністра поважали і цінували українські та іноземні колеги за його професіоналізм та проукраїнську позицію. Завдяки налагодженню міжнародних контактів технопарк системи ДСНС тепер поповнює цілий світ. І це не тільки пожежні розумні машини для розмінування деокупованих територій, а фактично гуманітарний ленд-ліз для "Міжнародного центру гуманітарного розмінування", створений за ініціативи команди міністра.
Рятувальники ДСНС – герої без зброї. Вони повсякчас рятують людей із-під завалів після ракетних обстрілів, гасять пожежі, розміновують деокуповані території, пліч-о-пліч із енергетиками відновлюють електромережі після ворожих ударів. Вони завжди на передовій нашої боротьби з ворогом.
Нацгвардійці – це гордість системи МВС. Вони першими зустріли ворожі вертольоти в Гостомелі і не дали їм приземлитися на аеродромі ДП "Антонов". Саме військовослужбовці Нацгвардії та окремий загін спеціального призначення "Азов" стали основою героїчної команди оборонців Маріуполя. Наші герої боронили Україну в Рубіжному, Бахмуті та Соледарі. Там, де найгарячіше, – там гвардійці. І вони завжди – на висоті.
Прикордонники, які також належать до системи органів МВС, – на острові Зміїний послали за тепер уже відомою на цілий світ адресою "русскій воєнний корабль" (крейсер "Москва"). І флагманське судно окупантів, хоч і дещо пізніше, а таки взяло незворотний курс у заданому напрямку.
Саме вони першими стали на заваді ворогу, який проривався через кордони, і складали Сили оборони України в Маріуполі на "Азовсталі". Разом з іншими українськими захисниками вони перебувають у найгарячіших напрямках, зокрема, захищаючи в ці хвилини Бахмут.
А ким тільки не довелося бути поліцейським за цей рік. Разом із виконанням своїх основних обов’язків – охорони громадського порядку, боротьби з оргзлочинністю та документування воєнних злочинів ворога – поліцейські працювали винищувачами танків із джавелінів, були і в складі оборонців героїчної Азовсталі, і на "передньому краї" в найжорсткіших боях. Вони залишалися єдиною надією для наших громадян, яких під ворожими обстрілами виводили з окупованих територій.
На поліцейських зараз надважливе завдання – документування злочинів російських військових. І слідчі МВС зібрали колосальну й безпрецедентну в історії доказову базу для міжнародних судів.
Саме поліцейські, після ЗСУ, першими заходять на деокуповані території і є представниками державної влади України. Міністр дуже пишався тим, що рівень довіри громадян до Національної поліції за цей рік війни надзвичайно виріс.
Денис Монастирський цінував кожного, хто був вірний присязі українському народу. Він дякував за службу та нагородив нагородною зброєю, міністерськими та державними відзнаками більше двох тисяч героїв. Вручав нагороди особисто. Планував потиснути руку кожному українському герою системи МВС, але не судилось.
Людяність та емпатія – це про нього. Він їхав туди, де було людське горе і була потрібна його підтримка. Харків, Бахмут, Дніпро, Кременчук, Вінниця, Миколаїв, Запоріжжя, всього і не пригадаю. За час війни була величезна кількість виїздів і далеко не всі вони були публічними.
А ще він без вагань летів на передній край, щоб підняти бойовий дух і підтримати наших хлопців. Саме на передову під Бахмут мало бути його останнє відрядження, коли політ раптово й трагічно перервався над Броварами… Перерваний політ…
Велика команда МВС на чолі з Денисом Монастирським пройшла разом з усією Україною 2022-й – рік незламності – достойно і з вірою в Перемогу.
Читайте також: Трагедія в Броварах. Що відомо про катастрофу гелікоптера з керівництвом МВС
12 січня цього року під час нагородження учасників бойових дій Денис Анатолійович сказав: "Ми обов’язково відсвяткуємо перемогу і подякуємо один одному за те, що змогли вберегти нашу неньку-Україну".
Денис Монастирський щиро вірив у перемогу, все робив для України і задля українських людей. Він вірив, що перемога залежить від кожного з нас. Вірив в Україну і вірив в українців.
То ж я дуже сподіваюсь, що його дух людиноцентричності і людяності назавжди залишиться в стінах Міністерства внутрішніх справ.
На знак світлої пам’яті про Дениса Монастирського, його колег та друзів, цивільних громадян, і в пам’ять про всіх загиблих на полях битв цієї війни наших захисників, і в пам’ять про загиблих в окупації чи внаслідок ракетних обстрілів мирних людей, серед яких сотні дітей, ми зобов’язані вірити і діяти, аби щодня наближати Перемогу Справедливості.
Тримаймо стрій!
Слава Україні!
Леся Червінська, радниця Міністра внутрішніх справ України Дениса Монастирського.
