Мільйон троянд на могилі Донецька. Як росіяни перетворили одне з найкращих міст України на глушину
"Місто мільйона троянд".
Після окупації у 2014 році московський агітпроп із задоволенням згадав та підхопив один із радянських слоганів, які формували позитивний образ індустріальної "столиці Донбасу".
Репортажі місцевих журналістів-сепаратистів про те, як комунальники продовжують висаджувати квіти та тримати форпост "русского міра" в ідеальній чистоті, швидко перекочували в ефіри федеральних ЗМІ РФ та на сторінки кремлівських блогерів.
"Ах, яка краса!" – захоплювались вони "Титаніком", який на всіх парах наближався до айсберга.
Телебачення закріпило у свідомості російського глядача героїчну картину: під безперервними обстрілами "укрофашистів" Донецьк і надалі живе своїм гордим, російськомовним та затишним життям.
Всі ці роки двірники брали до рук мітли. Сантехніки – розвідні ключі. Легендарні "шахтарі" та "трактористи" – зброю, щоб сантехніки та двірники з мітлами та розвідними ключами могли продовжувати свою справу, яку їм заважав робити "київський режим".
Перед вторгненням росіян 2014-го одним із головних ньюзмейкерів у Донецьку був мер Олександр Лук'янченко.
Маючи необмежений адмінресурс та лояльні ЗМІ, міськрада розхвалювала кожен свій крок: від посадки троянд та заміни бордюрів до реконструкції котелень та будівництва доріг.
Те, що влада піариться за бюджетні (і не тільки) гроші, перетворюючи свою звичайну роботу на вічну передвиборчу агітацію – справа для постсовка традиційна. І досі, бува, трапляється в різних регіонах країни.
Але, як би там не було, тоді в Донецьку дійсно робили чимало.
Прийнявши Чемпіонат Європи з футболу, довоєнне місто виходило на пік своїх інфраструктурних досягнень. З багатьма реалізованими проєктами та реальними планами на майбутнє.
У 2014 році окупанти зберегли піар-традиції колишніх керівників і життєствердну стилістику пресрелізів комунальних підприємств. Але тільки це.
З приходом "русского міра" одне з найрозвиненіших міст України перетворилося на задвірки цивілізації. Це сталося без масованих та частих обстрілів високоточними ракетами критичної інфраструктури, якими намагається зруйнувати Україну Кремль.
Так сталося тому, що інакше не могло бути.
Вісім років пропаганда годувала скріпоносних розповідями про рай, де завжди чисто та тепло. Де не підвищують тарифи житлово-комунальні господарства (ЖКГ), на відміну від решти України.
Але халява прогнозовано закінчилася. Марево развіялося.
Сучасний Донецьк живе вкрай архаїчно: з водопостачанням у найкращому разі один раз на три дні.
Безперебійна подача опалення неможлива через комунікації, що лопаються від морозу. Привести їх до ладу нереально: немає грошей, немає доступу до величезної кількості квартир, що стоять пусткою після 2014 року.
Багато фахівців ЖКГ або поїхали, або, потрапивши під примусову мобілізацію, загинули, стираючи в пилюку сусідні міста Донбасу та самих себе.
Фото залишків одного з будинків в Маріуполі
Попри очевидну катастрофу краю, колись успішного в межах пострадянської реальності, РФ продовжує пускати туман у вічі не дуже розумним, але численним людям.
Будуючи стаханівськими темпами кілька багатоповерхівок на місці знищеного Маріуполя, Кремль щосили намагається показати, що несе благо, а не смерть і руїни.
До брехливого, цинічного "плану Маршалла" підключилися й браття з Мінська.
"Белорусская сторона привезла гуманитарный груз – 12 тонн обоев. 14 000 рулонов высококачественной продукции используют для восстановительных и ремонтных работ в южных городах, пострадавших от обстрелов", – танцюють на кістках пропагандисти.
Для тих, хто пам'ятає Донецьк по-справжньому квітучим, новина про білоруські шпалери – не межа абсурду. Найкраще про те, на що росіяни по-справжньому перетворили місто та весь регіон, каже рекламне оголошення в одному з пабліків:
"Куда переехать за лучшей жизнью? Уютный, чистый и современный г. Белгород ждет Вас. И уже сейчас вы можете приобрести квартиру в комфортабельном ЖК "Донецкий" по самой выгодной цене.
Чистая экология. Парки, леса и водоемы. Без выбросов промышленных предприятий. Умеренный климат с теплым летом и снежной зимой".
Купити квартиру в ЖК "Донецький" у Білгороді, куди вже теж прийшла війна, донецькі комунальники навряд чи зможуть. Навіть якщо б змогли, назва "Донецький" в новому ЖК не замінить справжнього дому.
Скоро ті з них, хто лишився та не загинув, знов вийдуть на вулиці "міста мільйона троянд" із лопатками та саджанцями.
Але все це буде схоже на наведення ладу та краси на могилі покійника.
Євген Руденко
УП 100. Поза межами можливого
"Українська правда" представить свій другий в історії рейтинг лідерів — сотню українців, які роблять найбільший внесок в незалежність та майбутнє України.
