170 бюджетних гривень за десяток (кілограм) яєць для військових? Час повертати прозорість у оборонні закупівлі
Інформація журналіста-розслідувача щодо завищених цін при закупівлях харчування для військових не може залишитися без цивілізованої реакції – це очевидно.
Як зазначається у матеріалі, десяток яєць за оптовою (!) ціною Міноборони купували за 170 гривень, коли вроздріб у будь-якому магазині можна придбати у середньому за 70 грн. Кілограм картоплі – за 22 гривні замість 12 у супермаркеті. Кілограм буряків – за 35 гривень замість 11.
Міністр оборони публічно пояснює ціну на яйця технічною помилкою. Як виявилось, яйця чи не вперше в історії закупівель у контракті вимірюються у кілограмах.
На чиєму боці правда – встановить слідство. НАБУ вже повідомило, що триває розслідування, яке відомство розпочало ще до виходу журналістського матеріалу.
Чи влаштує пояснення Міноборони суспільство? Переконана, що підтримання довіри громадян до держави зараз – першочергове завдання саме держави. Зараз ми вже не маємо права вимагати від громадян поставитися із розумінням до закупівлі яєць у кілограмах або до одиниці виміру курячих стегон, за якої це стегно раптом коштує 120 грн.
Натомість, ми зобов'язані забезпечити рівень прозорості закупівель для армії, за якого подібні скандали просто не виникатимуть. Чи можна зробити це у спосіб, щоб не наразити замовників і постачальників на додаткові ризики? Так.
Наразі у законодавстві про оборонні закупівлі під час війни є "дірка". Від початку введення в Україні воєнного стану Міністерство оборони та інші замовники для потреб оборони мають право здійснювати навіть "нетаємні" закупівлі закрито, поза системою Prozorro.
Очевидно, що максимальна оперативність і захищеність закупівель усього необхідного для оборони – виправдана вимога воєнного часу. Проте закритою є також така складова закупівлі, як закупівельні ціни. І це стосується не лише закупівель зброї (що виправдано), але і всіх закупівель для потреб військових – від шкарпеток до гречки. Звіти про ці закупівлі замовники зобов’язані оприлюднити лише через 90 днів після припинення воєнного стану.
Таким чином, уже майже рік інформація про ціни при оборонних закупівлях речового забезпечення військових є закритими. І не лише для громадськості. Суттєво обмежена і можливість контролюючих органів здійснювати моніторинг закупівельних цін для вчасного виявлення проблемних питань.
За моїми даними, кілька місяців тому на запит профільного оборонного комітету щодо оборонних закупівель Міноборони відповіли пропозицією залучити СБУ і розібратися, хто і навіщо пише такі запити. Рахункова палата взагалі не відповіла по суті на запит щодо включення перевірки оборонних закупівель у план роботи відомства на 2023 рік.
У відповідь на публікацію журналістського розслідування щодо 170 гривень за десяток яєць Міноборони також публічно заявило, що готують подання до СБУ щодо перевірки діяльності автора матеріалу на предмет поширення "завідомо неправдивної інформації" (про всяк випадок нагадую, що в Україні діє законодавство щодо захисту викривачів).
На момент підготовки цієї статті фактично жодного публічного пояснення щодо витрат на закупівлю харчування військових Міноборони ще не надало.
Якщо інформація журналістів – маніпуляція, як стверджує Міноборони, чому приховувалась інформація про справжні закупівельні ціни, що могло б попередити скандал і зберегти довіру? Без пояснень від Міноборони питання виглядає риторичним.
Наразі відомо, що станом на 1 жовтня 2022 бюджет Міноборони на матеріально-технічне забезпечення військових складав майже 300 млрд грн; з них укладено договори та взято зобов'язання на на закупівлю речового майна на 48,5 млрд, ще 19,1 млрд законтрактовано на харчування військовослужбовців. Таким чином, "незбройні" оборонні закупівлі Міноборони за 9 місяців війни склали 68,2 мільярди гривень.
Видатки на безпеку та оборону у бюджеті на 2023 складають 1 трлн 141 млрд грн (або майже 50% всіх видатків, загальна сума яких складає 2 трлн 640 млрд грн).
На тлі останніх подій, парламент має невідкладно запровадити запобіжник задля ефективного використання "оборонних" коштів: передбачити оприлюднення закупівельних цін для "незбройних" оборонних закупівель після укладення відповідних договорів.
Разом із колегами ми зареєстрували законопроєкт №8381, який передбачає обов’язкову публікацію у системі Prozorro інформації про вартість закуплених за бюджетні кошти товарів, робіт чи послуг для потреб армії (крім власне зброї) через 10 днів після укладення контракту або внесення змін до договору.
Ми пропонуємо вказувати у таких звітах лише предмет закупівлі та вартість одиниці товару, вартість послуги або робіт. Для харчування, яке Міноборони закуповує як послугу, потрібно буде оприлюднювати ціну за одиницю всіх товарів, які входять у каталог продуктів такої послуги.
Під час воєнного стану не вимагатиметься розкривати ані обсяг товару, який може натякнути ворогу на кількість особового складу, ані назву чи місцезнаходження постачальника, ані місця виконання договору чи деталі щодо робіт та послуг – виключно із міркувань безпеки.
Такий підхід до оприлюднення інформації не створить безпекових ризиків ані для замовників, ані для постачальників. Проте створить проблеми для тих, хто може хотіти нажитися на українцях під час війни, а також дає можливість вчасно відреагувати на завищені ціни, якщо такі є, і не допустити зловживання бюджетними коштами.
Переконана, що такі звіти мають бути оприлюднені не лише щодо майбутніх закупівель, але і щодо усіх нетаємних ("незбройних") закупівель із 24 лютого 2022 року. Ці дані у Міністерства оборони та інших закупівельників є – вони зобов'язані зберігати закупівельні дані та оприлюднити їх після завершення воєнного стану (за чинним законом).
Відкриття інформації про закупівельні ціни важливе не лише для ефективного використання коштів та недопущення корупційних проявів. Це важливо для забезпечення довіри суспільства, що воює, до держави.
До слова, я ініціювала зміни до закону щодо оприлюднення цін оборонних закупівель ще до завершення воєнного стану. Ще у липні-серпні 2022 року разом із колегами подавала подібні поправки до законопроекту № 7163. Тоді Міністерство оборони виступило різко проти і поправки були відхилені.
Якби парламент підтримав відкриття інформації про закупівельні ціни на речове забезпечення військових, історії із яйцями за 170 гривень десяток могло б не бути.
Вважаю, що наразі Міністерство оборони має бути зацікавлене у підтримці таких змін – щоби продемонструвати суспільству справжню нульову толерантність до корупції.
Ми також зобов’язані надати суспільству можливість бачити ціни, за якими нашим військовим – нашим рідним, близьким, товаришам і сусідам – закуповують одяг, продукти та інше забезпечення.
Не маємо права дати будь-якому нечистому на руку чиновнику сховатися за воєнним станом.
Якщо ж Міноборони захоче продовжити традицію звернення до СБУ, цього разу щодо перевірки намірів чи дій авторів законопроекту – готова обговорити запропоновані норми і з СБУ також.
Наостанок наголошу: наразі для збереження довіри суспільства і міжнародних партнерів до держави життєво важливо не замести бруд під ліжко, а показати безстороннє розслідування відповідно до закону і закрити "дірку" у закупівельному законодавстві, через яку такі скандали можуть повторитися.
Анастасія Радіна, голова Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики
