Цифрова Україна воєнного часу
Воєнний рік поставив нові виклики для цифрової держави, з якими не стикалася жодна країна. Перебої зі звʼязком, блекаути, кібератаки, тисячі українців, які виїхали за кордон, відновлення деокупованих територій, нові технології для армії.
Поки ми воюємо з агресором, країни паралельно розвиваються. У нас немає іншого варіанту, як йти тим же шляхом – боротися за людський капітал, за інновації, за найзручнішу країну у світі.
З початком повномасштабного вторгнення цілі Мінцифри не змінилися – цифровізувати 100% державних послуг, розвивати цифрову економіку та інтернет-інфраструктуру, навчати людей цифрової грамотності. Але з війною додалися нові пріоритетні напрями роботи. Наприклад, такі як military-tech. Технології відіграють важливу роль на фронті і наближають нашу перемогу.
Цей текст про ключові події з життя цифрової України 2022 року. А також про те, як запускати майже щотижня нові онлайн-послуги та будувати цифрову державу, перебуваючи під постійними кібератаками ворога.
Перша світова кібервійна
Поруч з реальним полем бою з танками, дронами та HIMARS справжня війна розгорнулася і в кіберпросторі. Вона розпочалася задовго до повномасштабного вторгнення.
Російські хакери атакували Україну з 2014 року. Ми почали будувати цифрову державу вже в умовах кібервійни.
Кількість і потужність атак значно посилилися в кінці 2021 року. Були декілька потужних атак на державні органи та банківську інфраструктуру.
Ми змогли вистояти, тому що останні три роки посилювали кіберстійкість, інвестували в цей напрям, працювали з міжнародними партнерами, залучали найкращих спеціалістів.
Від початку ми будували інфраструктуру Дії так, щоб вона була максимально безпечною.
Перед фізичним вторгненням росії зробили багато фундаментальних речей у сфері кіберу – залучили бізнес до аудиту державних інформаційних систем. Розуміли, що державні реєстри можуть стати ціллю для атак ворога.
За тиждень до війни, 17 лютого, прийняли закон "Про хмарні послуги". Він дозволив офіційно переносити реєстри за кордон та зберігати дані у хмарах.
Це було стратегічне рішення. Російська ракета влучила в один з важливих датацентрів у Києві в перші дні вторгнення. Уже сьогодні в хмару перенесено понад 100 державних реєстрів та інших інформаційних систем.
Фундаментальним рішенням стало створення так званої Red Team. Ця команда 24/7 атакує державні інформаційні системи і знаходить вразливості. Проводить певний краш-тест своїм ресурсам.
У грудні 2021 року Red Team перевіряла сферу енергетики. Завдяки цьому вдалося покращити рівень захисту інформаційних систем, і врешті енергетика витримала всі хакерські атаки.
Паралельно тисячі волонтерів зі всього світу обʼєдналися в IT-армію, щоб ефективно захищати Україну на кіберфронті.
Початок повномасштабного вторгнення
У перші тижні з 24 лютого цифровізація стала основою для ефективної роботи держави. Працювала митниця, виплачувалися пенсії, зарплати, повноцінно працювала банківська система.
Команда Мінцифри дуже швидко переорієнтувалася на вирішення нових викликів та поставила Дію на "воєнні рейки".
Народна розвідка єВорог
Коли російські танки зайшли на нашу територію, сміливі українці фотографували російську техніку, солдатів, рух колон. Став потрібен захищений інструмент для безпечної та швидкої передачі інформації ЗСУ.
За 2 тижні Мінцифра запустила чатбот єВорог. Головна відмінність від інших ботів – авторизація через застосунок Дія. Це потрібно, щоб диверсанти не могли спамити фейковими фото чи відео. А ми були впевнені, що заявки відправляють українці. При цьому кожна заявка – деперсоналізована.
За 10 місяців роботи чатбот єВорог став ефективним інструментом народної розвідки. Ним скористалися пів мільйона українців.
Є кейси, коли одну колону російської техніки фіксували 9 населених пунктів протягом всього її шляху в 100 км. На прохання ЗСУ майже одразу допомогли знайти 33 системи управління зв’язком окупанта РЕДУТ-2УС.
Перші воєнні послуги в Дії
Паралельно з перебігом військових подій команда запускала в Дії найважливіші соціальні послуги.
Тисячі українців були змушені покинути домівки та переїхати жити на безпечніші території. Одразу ж уряд прийняв рішення про виплати для ВПО, а команда Мінцифри зробила можливість отримати статус ВПО та виплати в Дії. Усе це в декілька кліків, без черг, збору довідок.
З початку повномасштабної війни понад 1,4 млн українців скористалися послугами для ВПО в Дії. Нещодавно розширили функціонал. Тепер є можливість скасувати статус або змінити місце реєстрації ВПО.
Майже одразу з початку повномасштабної війни додали в Дію новий цифровий документ єДокумент. Він став універсальним інструментом для ідентифікації на блокпостах.
З перших днів вторгнення в застосунок додали можливість у кілька кліків надсилати кошти на допомогу армії.
Українці в областях, де велися найактивніші бойові дії, за допомогою Дії подавали заявки на виплати 6500 грн від держави. Згодом запустили пошкоджене майно в Дії, допомогу по безробіттю, Дія.TV та Дія.Радіо.
Супутниковий звʼязок, який змінив хід війни: 22 тисячі Старлінків для України
З командою SpaceX ми комунікували ще до 24 лютого. За два дні до війни відбулася онлайн-зустріч, на якій команди домовилися про відкриття офісу SpaceX в Україні. Повномасштабне вторгнення максимально пришвидшило цей процес. Одразу після мого звернення до Ілона Маска в твіттері ми почали спілкуватися. "Старлінки уже в дорозі", – написав Маск. Перша партія прибула дуже швидко.
Зараз ми стали однією з країн з найбільшої кількістю Старлінків. В Україні працюють понад 22 тисячі терміналів. Отримали їх за допомогою донорів, партнерів та міністрів цифрової трансформації ЄС. Скоро надійдуть ще тисячі терміналів для пунктів незламності та підтримки сфери енергетики по всій країні.
Старлінки змінили хід воєнних подій. Вони дозволяють за лічені години відновлювати звʼязок на деокупованих територіях, забезпечують безперервну роботу для екстрених служб, органів влади та критичної інфраструктури. Їх використовують оператори і провайдери, медики та військові, вчителі та волонтери, журналісти та IT-компанії.
Це дуже важлива конкурентна перевага наших військових, якої немає у ворога.
Цифрова блокада, яка відкинула рф на 20 років назад
Команда Мінцифри, яка займається розвитком цифрової економіки, з перших днів вторгнення почала звертатися до топкомпаній світу із закликом припинити роботу з росією. Завдяки тому, що раніше у нас з ними вже була налагоджена комунікація, реагували дуже швидко.
Mastercard, Віза, Гугл, Apple, Netflix, PayPal одразу ж вийшли з офіційними заявами. Така реакція дала поштовх для всього технологічного світу – працювати з росією = фінансувати вбивство мирних українців. Є або чорне, або біле.
Ми сконтактували з 600 компаніями. З них 190 обрали бік світла та покинули ринок рф, 149 компаній частково підтримали цифрову блокаду та обмеження роботи з росією. Тим часом в Україну зайшов PayPal, почав працювати Револют, відкриваються представництва Palantir та SpaceX. Ми рухаємося вперед.
Цифровий лендліз для України
З початку вторгнення топкомпанії світу підтримували Україну не тільки виходом з ринку РФ, але і донатами та технологіями. Нам допомагають Амазон AWS, VISA, Microsoft, ClearView, Google, Recorded Future, Oracle, Palantir та інші.
IT тримає економічний фронт
На початку лютого Мінцифра провела масштабний Diia Summit. Презентували та запустили проект Дія.City – спеціальний податковий та економічний простір для технологічної індустрії. У 5 разів менші податки, порівняно із загальною системою оподаткування, інструменти венчурного інвестування, спеціальні правові умови.
Незважаючи на всі наші побоювання з початком вторгнення, Дія.City за рік не зупинявся жодного дня. Наразі маємо понад 410 резидентів, у яких працює понад 34 тисячі фахівців.
IT-індустрія у воєнний час – чи не єдина галузь економіки, яка продовжує розвиватись, створювати нові робочі місця, реалізувати нові проєкти, залучати інвестиції. А Мінцифра робить все, щоб допомагати ІТ-бізнесу масштабуватися та триматися під час війни.
Розвиваємо Дія.City, запустили проєкт IT Generation для безоплатного навчання світчерів, займаємося реформою IT-освіти та стимулюємо розвиток українських стартапів.
Легалізація віртуальних активів
Ми розбудовуємо нові галузі цифрової економіки навіть під час війни. 16 березня Президент підписав Закон, який запустить легальний ринок віртуальних активів в Україні. Криптоіндустрія — це сектор економіки, в якому Україна може стати одним зі світових лідерів.
UNITED24 – платформа, яка змінила уявлення про державний фандрейзинг
У великій війні Україну підтримав весь цивілізований світ. Звичайні люди з різних країн донатили мільйони доларів у відомі міжнародні фонди та організації. Проте з перебігом війни стало зрозуміло, що всі ці кошти ніколи не працюватимуть на перемогу Україну. Вони йдуть на розвиток організацій, забезпечення їхньої операційної діяльності або просто лежать на рахунках.
У нас зʼявилося нове завдання – привернути ще більше уваги світу до України та створити прямий канал для донатів, без посередників у вигляді інших фондів. Так, у травні за ініціативи Президента Володимира Зеленського запустили фандрейзингову платформу UNITED24.
Пожертви через платформу здійснюються за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога та відбудова країни. Кошти отримують профільні міністерств – Міноборони, Міністерство охорони здоровʼя , Міністерство інфраструктури.
Україна змінила уявлення світу про фандрейзинг. Сьогодні люди зі 110 країн світу через UNITED24 задонатили 255 мільйонів доларів.
Дрони для військових
У межах UNITED24 виник проєкт "Армія дронів", який змінив хід воєнних подій та дав поштовх для розвитку сфери military-tech. Це комплексна програма Мінцифри, Генштабу, ЗСУ та Держспецзвʼязку. Ціль – забезпечити військових якісними дронами.
За 5 місяців Армія дронів законтрактувала 1577 дронів на понад 3,2 млрд грн. Це БПЛА міжнародних виробників, які стоять на озброєнні країн НАТО, а також українських виробників, які пройшли випробування та довели свою ефективність.
Дія виходить на міжнародний рівень
Ми використовували кожну можливість розповідати про Україну за кордоном. Це сприяло тому, що різні країни почали цікавитися досвідом України в розбудові цифрової держави.
Естонія – найбільш цифрова країна Європи, досвід якої ми вивчали на початку створення Мінцифри, скоро запускає власний застосунок на базі української Дії. А наша команда допомагає їм у цьому.
Разом з Польщею реалізували перший у світі кросдержавний шеринг документів. Цифрові водійське посвідчення та техпаспорт у Дії відображаються в польському застосунку mObywatel. Це історична подія для процесу цифровізації, коли дві країни проводять обмін документів у державних застосунках.
Ведемо перемовини з десятком різних країн, у тому числі європейських, щоб передати досвід впровадження зручних держпослуг онлайн.
Велике оновлення в Дії
Дією користуються вже більше 18 мільйонів українців.
За цей рік запустили 3 нові документи та 16 послуг у застосунку, 25 послуг – на порталі. Серед них – шеринг авто, електронне пенсійне, посвідка на проживання для іноземців, переклад документів англійською, витяг про місце проживання, урядова програма єРобота, єДекларація, автоматична реєстрація ТОВ, інноваційна та революційна послуга єОселя та інші.
За декілька місяців українці придбали 212 тисяч військових облігацій у Дії. А це – понад 211 млн гривень на допомогу армії.
Вперше в історії Євробачення користувачі Дією за допомогою опитувань змогли обрати журі Нацвідбору, а згодом і кандидата, який представить Україну на конкурсі. У роботі команди одночасно знаходяться десятки нових послуг.
Плани на 2023 рік дійсно масштабні. Дякую ЗСУ та кожному українцю, що наша країна відкрилася для світу як найсміливіша нація. У нас є амбітні цілі, крута команда та розуміння, куди рухатися далі. Але це вже окрема історія.
Михайло Федоров
