Чи є стан алкогольного сп'яніння військового підставою для відмови у виплаті грошової допомоги?

Законодавством України передбачені виплати для військовослужбовців у випадку поранення чи загибелі, пов’язаної із захистом Батьківщини. 

На період дії воєнного стану розмір одноразової грошової допомоги у випадку загибелі військовослужбовця для членів його сім’ї встановлений у сумі 15 мільйонів гривень. 

За отримання поранення розмір компенсації залежить від встановленої групи інвалідності внаслідок поранення або ж, якщо інвалідність не встановлена, – від ступеню втрати працездатності, що станом на 2022 рік може становити до 1 мільйона гривень.

Проте на практиці заявники часто отримують відмови Міноборони у виплатах з різних причин, нерідко надуманих. Однією з таких підстав є нетверезий стан військовослужбовця під час загибелі або отримання поранення.

Спробуємо розібратися, чи правомірною є така відмова і в яких випадках можна добитися компенсації, незважаючи на стан сп’яніння.

Що про це говорить Закон?

Пунктом 1 статті 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII, що продубльовано також у пункті 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель чи поранення військовослужбовця, є, зокрема, наслідком вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.

Яка позиція Міністерства оборони?

Посилаючись на вказані норми законодавства, комісія Міноборони, яка займається призначенням виплат, відмовляє у виплатах у 100% випадків, якщо підтверджено "нетверезий" стан військового під час загибелі/отримання поранення.

Чи законно це та справедливо? Далеко не завжди.

Адже якщо уважно прочитати зміст даних законодавчих положень, можна помітити, що підставою для відмови у виплаті є не сам факт стану алкогольного/наркотичного/токсичного сп’яніння військовослужбовця, а лише вчинення ним дій у такому стані, які призвели до його загибелі/поранення. 

Тобто для наявності підстав для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги загибель/поранення повинні бути у безпосередньому причинно-наслідковому зв’язку з діями, вчиненими військовим у стані сп’яніння.

Проте в реаліях війни існує безліч ситуацій, коли нетверезий стан військовослужбовця жодним чином не вплинув на отримання ним поранення чи його загибель.

До прикладу: влучив ворожий снаряд в окоп, куля під час ворожого обстрілу, танк підірвався на протитанковій міні – а військовий при цьому, хоча і знаходився у нетверезому стані, проте перебував у засобах захисту да дотримувався усіх правил безпеки. 

В такому випадку відмова у виплаті компенсації є протиправною. Втім Міноборони, на жаль, має на це іншу точку зору.

Як такі спори розглядають суди?

Виходячи з адвокатського досвіду автора у таких категоріях спорів, суди переважно підходять до розглядів менш формально. І дійсно, основним фактором, який впливає на результат розгляду справи, є наявність/відсутність взаємозв’язку між загибеллю/пораненням та діями військовослужбовця, який перебував у нетверезому стані.

Судові рішення на користь військовослужбовців

Показовим є правовий висновок, сформований Верховним Судом у Постанові від 29.06.2022 року у справі № 640/6477/19. У цій справі Міноборони відмовило дружині та малолітньому сину загиблого військовослужбовця у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки на момент загибелі військовий перебував у стані алкогольного сп’яніння. 

Скасовуючи вказане рішення Міноборони, суд зазначив, що смерть військовослужбовця настала внаслідок вогнепального кульового наскрізного поранення голови та шиї з ушкодженням правої сонної артерії, уламковим переломом потиличної кістки праворуч. 

На підставі цього суд прийшов до висновку, що смерть військового не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння, а є наслідком протиправних дій інших осіб. 

А оскільки військовослужбовець помер внаслідок протиправних дій інших осіб, а не в результаті вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення, або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, відтак відмова Міноборони у призначені та виплаті членам сім`ї загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги є протиправною.

Водночас у Постанові Верховного суду від 15.06.2022 року у справі № 826/4813/18, суд зазначив, що хоча актом службового розслідування (у військовій частині) та обвинувальним вироком суду підтверджено факт алкогольного сп`яніння загиблого, проте, це не свідчить, що його смерть настала саме внаслідок його перебування у такому стані. 

При цьому суд звернув увагу, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення безпосередньо загиблим кримінального злочину або адміністративного правопорушення та/або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали своїм наслідком його загибель, а відтак відмова Міноборони у призначені та виплаті його дружині одноразової грошової допомоги є протиправною.

У Постанові Верховного суду від 04.03.2020 року у справ № 813/2071/17 також скасовано протиправне рішення Міноборони, яким відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги дружині загиблого військового, в організмі якого, за даними судово-токсикологічної експертизи, було виявлено етиловий спирт у кількості 2,87 проміле. Військовослужбовець загинув внаслідок нещасного випадку під час проходження військових навчань на полігоні.

При цьому суд зазначив, що оскільки військовий загинув в результаті гострої крововтрати, відкритої рани шиї з ушкодженням органів шиї, внаслідок пострілу з великокаліберної вогнепальної зброї, що жодним чином не пов’язано із його станом алкогольного сп’яніння, то і відмова Міноборони є безпідставною.

Аналогічною за змістом є Постанова Верховного Суду від 11.04.2018 р. у справі № 802/1869/17-а.

Судові рішення на користь Міністерства оборони

В тім, є і судові рішення проти заявників.

До прикладу, у Постанові Верховного Суду від 18.08.2022 року у справі № 640/14940/19 суд встановив, що події, які призвели до загибелі військовослужбовця, пов`язані між собою та є наслідком його поведінки. Відповідно виключають можливість призначення одноразової грошової допомоги, оскільки військовослужбовець без дозволу командира самовільно залишив територію розташування базового табору танкового батальйону військової частини та місця виконання завдання.

Військовий прибув до іншого населеного пункту з метою придбання алкогольних напоїв, вживання яких призвело його до стану важкої алкогольної інтоксикації, що, у сукупністю із його подальшими діями біля КПП, і призвело до його загибелі. 

При цьому судом констатовано, що сукупність дій, які призвели до загибелі, свідчать про порушення ним службового обов`язку та не відповідають значенню безпосереднього виконання обов`язку військової служби.

У Постанові Верховного суду від 18 травня 2022 року у справі № 640/23247/19 суд на підставі висновків службового розслідування встановив, що військовослужбовець під час виконання обов’язків військової служби, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, самовільно залишив спостережний пункт, після чого загинув від вибуху невідомого пристрою. 

Такі обставини розцінені судом як те, що смерть військовослужбовця була наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння, а тому рішення Міноборони про відмову у виплаті компенсації членам сім’ї є обґрунтованою.

У Постанові Верховного Суду від 06.04.2021 року у справі № 120/4628/18-а суд також визнав правомірною відмову у виплаті Міноборони в ситуації, коли військовослужбовець відповідно до висновків службового розслідування, під час виконання обов’язків військової служби, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, переходив автомобільну дорогу з порушенням правил дорожнього руху, чим спричинив ДТП, яка призвела до його загибелі.

Таким чином, як і зазначено вище, визначальним при розгляді питань про призначення одноразової грошової допомоги є не стан алкогольного сп’яніння військовослужбовця, а наявність взаємозв’язку між його діями в такому стані та загибеллю чи пораненням.

Як діяти у випадку відмови Міноборони у призначенні виплати?

Насамперед необхідно проаналізувати військово-облікові документи загиблого/пораненого військовослужбовця, зокрема, висновки службового розслідування щодо обставин загибелі/поранення. 

Інколи для належного з’ясування всіх обставин та причин загибелі/поранення необхідним є проведення низки експертиз.

Проте нерідко достатньо навіть елементарного здорового глузду чи логіки, щоб помітити суперечність висновків, викладених у акті службового розслідування, реальним обставинам загибелі/поранення.

На жаль, на цій стадії заявники ще не можуть оскаржити результати службового розслідування, оскільки Верховним судом неодноразово підтверджено, що акт службового розслідування сам по собі не створює юридичних наслідків для особи. 

Тому навіть ознайомившись з таким актом, який виключає можливість призначення одноразової грошової допомоги, все одно необхідно подати через будь-який територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подати заяву на виплату. А вже після отримання рішення Міноборони про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, звертатися з позовом до адміністративного суду, в рамках якого доводити протиправність цього рішення, зокрема, спростовуючи висновки службового розслідування, а також довідки про причини та обставини загибелі/поранення, виданої на підставі таких результатів. 

Не зайвим буде нагадати, що в  таких випадках саме на Міноборони покладається тягар доказу того факту, що, відмовляючи у виплаті, Міністерство діяло правомірно.

Безумовно, військова дисципліна є надважливим фактором боєздатної армії, і вживання алкоголю під час виконання обов’язків військової служби є як мінімум дисциплінарним та адміністративним правопорушенням, за що винна особа може бути цілком справедливо притягнута до відповідальності. 

Проте в Україні повинен панувати принцип верховенства права. І ніхто, навіть Міністерство оборони, не вправі тлумачити закон на свій розсуд, особливо, коли це стосується безпідставного позбавлення грошових виплат наших Захисників та Захисниць та їхніх сімей, які щодня ризикують життям заради нашого мирного неба над головою.