Маленький друг краще, ніж великий ворог: навіщо Україні зближення з Тайванем?
Українське суспільство дуже мало знає про Тайвань. Це незалежна держава чи частина Китаю?
Також ми мало знаємо, що Тайвань активно підтримав Україну з початку російського вторгнення. Так, у перші дні війни Тайвань надіслав літак з гуманітарною допомогою Україні, а уряд Тайваню створив благодійний рахунок для збору пожертв, і за перший місяць війни зібрав понад 30 мільйонів доларів США та відправив Україні.
Тайвань не пішов шляхом Індії та Китаю, а запровадив жорсткі санкції проти Росії та Білорусі щодо експорту технологічних продуктів та напівпровідників, адже Тайвань одним із ключових виробників у світі.
Чому Тайвань – наш союзник у далекій Південно-Східної Азії, такий, як Польща, Чехія чи Литва у Східній Європі?
Дилема "двох Китаїв"
Коли у 1949 році Китайська націоналістична партія (Гоміньдан) програла у громадянській війні комуністичній партії Китаю, її уряд на чолі з Чан Кайші переніс свою державу на острів Тайвань. Саме ця держава – Республіка Китай (Тайвань) – до 1971 року була членом ООН та Ради Безпеки ООН.
У 1971 році Китайська Народна Республіка (КНР) перебирає позицію Республіки Китай (Тайвань) в ООН та Раді Безпеки ООН. Тайвань відмовляється від однопартійної системи та починає демократичні перетворення, що також збігається з поступовим економічним зростанням.
По суті Тайвань є незалежною державою – з власною економікою, валютою, державним управлінням, але де юре – лише 14 держав-членів ООН визнають її незалежність.
КНР вважає Тайвань своєю провінцією та заявляє про плани об’єднання з острівним Тайванем та відновлення суверенітету. Тайвань встиг розвинути демократичну та економічно розвинуту країну, і тому мирне об’єднання з Китаєм уряд та населення не підтримує, та й лише мала частка населення вважає себе китайцями, а не тайванцями.
Друзі в біді
Саме це і є спільним між Україною та Тайванем – ми вільні країни, які цінують демократію, а нас зазіхає сусідня більша, сильніша країна із ядерною зброєю.
Наші супротивники – Росія та Китай – авторитарні режими з геополітичними інтересами, для яких міжнародне право та права людини не мають значення. Це і спонукає Тайвань сьогодні підтримувати Україну.
Приклад України у ефективному протистоянні набагато більшому супротивнику надихає Тайвань, адже він у подібній ситуації, яка може загостритися.
Дилема визнання Україною
У 2011 році між Віктором Януковичем та тодішнім китайським лідером Ху Цзіньтао було підписано спільну заяву про стратегічне партнерство, де Україна заявила, що "вважає тайванське питання виключно внутрішньою справою КНР" та зобов'язалася не здійснювати "жодних офіційних контактів з Тайванем". З іншого боку, Китай "підтверджує повагу до незалежності України, її суверенітету та територіальної цілісності".
Така позиція щодо Тайваню зав’язала руки Україні щодо Тайваню і була дуже вигідною Китаю, в той час коли Китай не дотримався своєї частини угоди. Наприклад, під час окупації Криму Китай доставляв Росії високовольтні підводні кабелі для проведення енергосистеми півострова в обхід Україні.
Після вторгнення у 2022 році Китай не приєднався до санкцій проти Росії, а натомість збільшив торгівлю з Росією, зокрема нафтою та енергоресурсами.
Також Китай не підтримав жодної резолюції ООН щодо засудження агресії Росії та проголосував проти резолюції ООН 14 листопада щодо створення реєстру воєнних злочинів Росії та виплати репарацій.
Китай надає розмиті висловлювання про примирення, які зовсім не вигідні Україні.
Перші кроки до зближення
У серпні було оголошено про створення нового міжфракційного об'єднання (МФО) на підтримку дружби та співробітництва з Тайванем, яке очолив Голова парламентського комітету у закордонних справах Олександр Мережко.
Він написав у своєму твіттері про це: "Демократії повинні підтримувати одна одну, щоб вижити та перемогти!".
Відбулося кілька візитів українських парламентарів, активістів, журналістів до Тайваню.
Наприкінці жовтня українські депутати та активісти відвідали з візитом Тайвань. Увага з боку Тайваню була надзвичайною. І хоча Мережко був одним ініціаторів візиту, він сам не зміг бути присутнім через "наполегливі" прохання згори. Незважаючи на уроки китайської солідарності, МЗС досі сподівається на дружбу з Китаєм.
У чому потенціал поглиблення співпраці з Тайванем для України?
Тайванці хотіли б рівнятися на українців у сміливості захищати свою країну та свободу, а нам є також у чому рівнятися на тайванців. Тайвань є сильною та інноваційною економікою. Це 20-а економіка світу, а за ВВП на особу – Тайвань 13-й у світі.
Наприклад, Тайвань є виробником 65% світової продукції напівпровідників. Це і є однією із найвагоміших "гарантій безпеки", які світ надасть Тайваню. Також Тайвань є постачальником 5G-технологій.
Залучення Тайваню до відбудови України завдяки трансферу технологій може бути дуже великим, зокрема у відбудові міст. Тайвань успішно розвиває smart cities ("розумні міста") – використання технологій для забезпечення сталого розвитку та покращення життя мешканців міст. Там вони зосереджуються на покращення якості повітря, підвищенні участі громадян та захисті довкілля.
Зокрема тайванці використовують big data та штучний інтелект для аналізу алгоритмів якості повітря, що інформують мешканців щодо можливих загроз для здоров’я та є особливо важливими для людей із астмою та серцево-судинними захворюваннями.
Наприкінці жовтня уряд Тайваню оголосив про виділення 56 мільйонів доларів США на допомогу Україні з бюджету держави, а також про створення спеціального task force для допомоги Україні у Варшаві. Допомога зосередиться на відбудові шкіл та лікарень, а також церков та гуманітарній допомозі постраждалим.
Двостороння співпраця між Тайванем та Україною
Співпраця може бути набагато більш ефективною у разі встановлення двосторонніх відносин між країнами, які наразі відсутні.
Більшість країн, що співпрацюють з Тайванем, роблять це через Представницькі Офіси, які відповідають за культурну та економічну співпрацю країн та консульські питання.
Важливо зазначити, що відкриття таких представництв в інших країнах не означає визнання незалежності Тайваню, а лише уможливлює співпрацю з Тайванем. До повномасштабного вторгнення Росії за дипломатичні відносини між Україною та Тайванем відповідав Офіс Тайваню у Москві, а після початку вторгнення ці повноваження були перенесені до Офісу в Варшаві.
Як може відреагувати Китай?
З досвіду Чехії та інших країн, які мають двосторонні відносини з Тайванем, встановлення такої співпраці може відбуватися поступово.
Спочатку співпраця Україна-Тайвань просувається на рівні громадянського суспільства як найбільш прогресивного вектору суспільства, потім ініціативу підхоплюють депутати та встановлюються міжпарламентські союзи, а з часом відбувається відкриття представницьких офісів обох країн.
У Тайвані є активна українська діаспора, яка може також відіграти важливу роль у цьому процесі.
Що ж до Китаю, то встановлення відносин між Україною та Тайванем його обов’язково розгніває. Наприклад, Пекін не забарився із жорсткою відповіддю на відкриття представництва Тайваню у Вільнюсі у вересні цього року та ввів санкції на литовські товари.
Єдине, що у цій війні гальмує відкриту підтримку Китаю Росії у війні з Україною – це страх перед західними санкціями, які зашкодять економіці Китаю. Але варто зрозуміти, що у разі підтримки Росії такі санкції для Китаю будуть неминучими незалежно від того, чи Україна наважиться на встановлення відносин із Тайванем.
Найбільш імовірною реакцією Китаю буде економічний тиск на Україну, адже для України Китай був найбільшим торговим партнером на початку 2022 р. Разом з тим, торговий баланс був негативним для України, у зв’язку з війною експорт з України постійно спадає, а Китай натомість нарощує імпорт російських товарів.
У геополітичній картині світу Китаю Захід є суперником, а не партнером, і саме це буде продовжувати штовхати Китай до співпраці з Росією.
Солідарність цінностей – порятунок для демократії
Україна намагається стати повноправним членом демократичного західного світу, а демократії зможе врятувати лише згуртованість та підтримка одна одної. Саме це є стратегічний підхід до цінностей, які ми захищаємо на полі бою та власним прикладом незламності, яким захоплюється весь світ.
Зараз ми гуртуємо весь світ та просимо засудити порушення прав людини Росією, але може статись так, що нашої підтримки потребуватимуть інші демократії. Символом цієї солідарності може бути 25-річний тайванець Джонатан Ценг, який приїхав в Україну "воювати на стороні добра" і загинув від рук росіян.
Христина Рибачок відвідала Тайвань у складі делегації чеської громадської організації Європейські Цінності (European Values) у жовтні
