100 днів Клименка. Чого вдалося досягти новому керівнику САП?

28 липня 2022 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура отримала нового очільника. У чесному конкурсі переміг колишній слідчий Нацполіції та ексдетектив НАБУ Олександр Клименко. 36-річний фахівець, що не побоявся раніше розслідувати справи екснардепа Олександра Онищенка, екскерівника Державної фіскальної служби Романа Насірова та нинішнього заступника голови Офісу президента Олега Татарова.

У сфері боротьби з корупцією на Клименка покладають великі сподівання. Особливо після періоду роботи Назара Холодницького на цій посаді та затягування з призначенням з боку конкурсної комісії та Офісу Генерального прокурора.

Призначення незаплямованого фахівця на посаду голови САП – критично важливий момент для України тут і зараз. Незалежний, фаховий керівник САП – одна з обов’язкових умов держави для вступу до Європейського Союзу. Із цією подією вітав навіть спікер ЄС Пітер Стано у своєму Twitter:

"Попри агресію Росії, що триває, Україна продовжує зусилля у сфері реформ. ЄС вітає призначення Олександра Клименка головою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Незалежні й потужні антикорупційні інституції є ключовими у боротьбі України з корупцією на шляху до ЄС".

Тим важливіше починати проактивно працювати відразу, без часу на розкачування. 

Про які результати Клименка та САП під його керівництвом можна говорити вже, на основі 100 днів роботи? 

Підозри топпосадовцям "Укрнафти"

Одними з перших у роботу САП та нового голови потрапили представники "Укрнафти". Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро викрили заволодіння понад 13 мільярдами гривень коштів "Укрнафти", про підозру повідомили вісьмом особам, зокрема топпосадовцям.

У 2015 році "Укрнафта" поставила комерційним підприємствам нафту на понад 10 мільярдів гривень. Поставку здійснили без отримання передоплати, що є порушенням законодавства. Власниками комерційних підприємств, за даними слідства, є офшори, пов'язані з групою "Приват" Коломойського і Боголюбова. У 2019 році Велика Палата Верховного Суду підтвердила, що "Укрнафта" не мала законних підстав постачати нафту без передоплати.

Крім цього епізоду, у липні 2015 року "Укранафта" уклала угоди на постачання нафтопродуктів із іншими компаніями на суму понад 2,5 мільярдів гривень, отримавши передоплату у повному обсязі. Нафтопродукти, про які йшлося, так і не надійшли на користь компанії, а авансом заволоділи підприємства-нерезиденти. Ці дії кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах).

За інформацією Центру протидії корупції, проєкти підозр вказаним особам були направлені з НАБУ до САП ще у лютому 2020 року. Однак рух цим справам дав саме новий керівник САП. 

Підозра ексголові державного "Укргазбанку" 

6 жовтня НАБУ та САП повідомили про викриття протиправної діяльності службових осіб державного банку "Укргазбанк", яка призвела до збитків у сумі понад 206 мільйонів гривень. 

Про підозру повідомлено п’ятьом основним фігурантам цього злочину, серед яких колишній керівник "Укргазбанку" і вже колишній голова Нацбанку Кирило Шевченко.

За даними слідства, посадовці "Укргазбанку" у листопаді 2014 році запровадили схему виведення коштів із держбанку через сплату послуг псевдопосередникам нібито за залучення коштів великого бізнесу та державних установ і підприємств. Насправді ж посередництво відбувалося лише на папері, а державні кошти привласнювалися. 

На час повідомлення про підозру Кирило Шевченко перебував за кордоном. За даними ЦПК, Шевченко виїхав з України 20 вересня за службовим паспортом у відрядження до Лондона, яке мало закінчитись 21 вересня. Однак, далі екскерівник Нацбанку надав собі відпустку до 7 жовтня, подавши у відставку 4 жовтня нібито "за станом здоров’я". Нині підозрюваний перебуває у Австрії. 

Підозра голові Рахункової палати

НАБУ та САП повідомили про підозру колишньому народному депутату, голові Рахункової палати Валерію Пацкану в незаконному отриманні компенсації за оренду житла в Києві у 2017-2018 роках.

Пацкан з вересня 2017 по березень 2018 року отримав компенсацію за винайм житла попри наявність власної квартири у столиці. Як наслідок, із державного бюджету депутат незаконно отримав понад 117 тисяч грн. 

Але й цього достатньо, аби йому інкримінували вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України (зловживання владою, що завдало істотної шкоди). 

Голові Рахункової палати тепер загрожує до трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років зі штрафом. 

На моє глибоке переконання, розслідування справ із порівняно невеликими збитками для бюджету таке ж важливе, як і розкриття величезних корупційних оборудок. Спостерігаючи приклад екснардепа Сольвара, який нещодавно отримав три роки позбавлення волі від ВАКС за таке ж "відшкодування за житло" з бюджету, нардепи та інші посадовці будуть боятися ризикувати. Отже, ці кошти держава витратить на справді важливі потреби. 

Нова справа Насірова і Бахматюка

17 жовтня НАБУ і САП повідомили про нову підозру колишньому голові Державної фіскальної служби Роману Насірову в одержанні 722 мільйона гривень неправомірної вигоди від олігарха Олега Бахматюка. Останнього підозрюють у дачі цих хабарів за відшкодування ПДВ своїм компаніям у прискореному режимі. Слідство встановило, що Насіров одержував хабарі траншами на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компаній тестя та радника через іншу іноземну компанію-"прокладку".

31 жовтня ВАКС обрав Роману Насірову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у майже 524 мільйона гривень. Олег Бахматюк переховується від слідства за кордоном, тому нову підозру отримав заочно. 

Затримання Микитася

Забудовника Максима Микитася затримали після пропозиції багатомільйонного хабаря міському голові Дніпра Борису Філатову. Екснардеп пропонував меру міста хабар у розмірі 22 мільйони євро (10% від вартості всього проєкту) за укладення контракту з будівництва метрополітену в Дніпрі поза конкурсом. Філатов на таку "співпрацю" не пішов. 

ВАКС обрав Микитасю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативною заставою у 260 мільйонів гривень, апеляція знизила заставу до 100 мільйонів. Наразі Микитась знаходиться у СІЗО. 

Микитась є обвинуваченим і в іншій справі НАБУ і САП за фактом заволодіння 81 мільйона гривень Нацгвардії, у якій фігурує чинний заступник керівника ОП Олег Татаров. Цю справу і розслідував керівник САП Олександр Клименко на своїй попередній посаді в НАБУ. Саму справу в ОП неодноразово намагались "злити" за допомогою Шевченківського суду, втручання СБУ та ОГП.  

Читайте також: Віцепрем'єрка і Татаров: які чиновники виплили у справі про рекордний хабар Микитася

Справа нардепа Кузьміних – уже в суді

"Дістається" від САП і чинним представникам парламенту. Наразі йдеться про "слугу" Сергія Кузьміних, якому інкримінують одержання хабаря у розмірі 558 тисяч гривень за вплив на визначення переможців низки тендерів із закупівлі дороговартісного обладнання лікарнею на Житомирщині. Нардеп вимагав за "сприяння" 30% від суми угоди. Справа уже передана до ВАКС. 

Підозри нардепам за недостовірне декларування 

НАБУ і САП направили в суд справу нардепа Сергія Шахова щодо недекларування майна на суму 87,6 мільйона гривень. 

Слідство встановило, що нардеп не вніс до е-декларації за 2020 рік відомості про майно та доходи дружини.

Крім того, НАБУ та САП повідомили нардепці від "Слуги народу" Анні Колісник про підозру у внесенні недостовірних відомостей до е-декларації на понад 4,4 мільйона гривень. 

Це – перші справи проти народних депутатів за недостовірне декларування за оновленою статтею про декларування. Попередню було визнано неконституційною Конституційним Судом у 2020 році, через що було закрито низку справ. Нині ексголова Конституційного Суду Олександр Тупицький перебуває в Австрії, де очікує на екстрадицію через підозру у несанкціонованому втручанні в автоматизовану систему суду.

Які перспективи?

Я навів далеко не повний перелік справ, які було відкрито чи інтенсифіковано з моменту набуття повноважень новим керівником.

САП нарешті запрацювала. Цікаво те, наскільки багатостраждальним було призначення Олександра Клименка на посаду, настільки ж впевнено він та його команда розпочали виконання обов’язків.

Якщо орган продовжить гнути свою лінію та діяти в інтересах українців, попереду – багато роботи, підозр та переданих до суду справ. На Клименка покладають великі сподівання. Наразі він їх виправдовує. Колишній детектив зараз перебуває чітко на своєму місці. 

Завдання народних депутатів, зокрема, антикорупційного комітету – сприяти НАБУ і САП у досягненні результату та врахувати очевидні помилки.

По-перше, усунути можливість безпідставного затягування справ за відсутності керівника САП у майбутньому.

По-друге, надати антикорупційній інфраструктурі увесь інструментарій для швидкої і ефективної екстрадиції підозрюваних у корупційних злочинах, які переховуються за кордоном.

По-третє, унеможливити затягування конкурсу на очільника САП, яке ми спостерігали протягом двох років. Загалом, забезпечити НАБУ і САП усім необхідним для незалежної, ефективної роботи. Переконаний, нам це під силу попри спротив корупційної і судової мафії. 

Ярослав Юрчишин