Оформлення спадщини під час війни: що потрібно знати?
Загибель рідних людей це найбільша втрата в житті людини. На жаль, з початку повномасштабного вторгнення не одну українську родину спіткало таке горе.
Але навіть у разі смерті найближчих людей потрібно зберігати холодний розум та потурбуватися про документальне оформлення того, що залишилося після померлого.
Процедура прийняття спадщини має безліч проблемних нюансів, які додатково ускладнені воєнним станом. Пояснюємо, як нині правильно зареєструвати права на спадок.
Оформлення приватної власності
На перший погляд, нічого складного процедура не передбачає: потрібно отримати документи про смерть людини, мати документи про право власності на майно та звернутися до нотаріуса. Неухильне виконання правил оформлення спадщини дозволить максимально швидко та успішно все завершити.
Однак на практиці, коли є непрості сімейні відносини з іншими спадкоємцями, ситуації можуть бути непередбачуваними. Існує безліч судових спорів, де родичі роками не можуть поділити спадщину, залучають кількох адвокатів, підробляють документи та створюють штучні перешкоди, щоб не було винесено остаточного вирішення спору та оформлення прав власності.
Зокрема, у нас є клієнти, які вже тривалий час намагаються зареєструвати свої законні права на спадщину. Наразі паралельно здійснюється розгляд чотирьох судових справ та кримінального провадження. Їх родичі всіляко намагаються якнайдовше продовжити судові процеси, бо розуміють — врешті вони програють.
Наша мета у спадкових справах — зареєструвати все правильно та швидко із самого початку, щоб уникнути подібних ситуацій в майбутньому.
Спадкування
Спадкування — це перехід прав від людини, яка померла, до найближчих родичів померлого. У розумінні закону — це майнові та деякі немайнові активи людини, наприклад, будинок, автомобіль або корпоративні права. Окрім прав, у спадщину також передають обов’язки. Наприклад, це може бути кредит.
Право на спадкування виникає з дня смерті.
Раніше для спадкування відігравало роль місце проживання померлого, тому що це визначало нотаріальний округ, де можна було оформити спадкове майно.
Через воєнний стан останнє місце проживання померлого не має значення — можна звернутися до будь-якого нотаріуса, що працює на підконтрольній Україні території.
Спадкування може відбуватися за заповітом (письмовий документ, в якому людина вказує кому дістанеться набуте нею майно після її смерті) і за законом (якщо заповіту не було).
Не можна отримати в спадок: особисті немайнові права (наприклад, авторство на книгу або комп’ютерну програму), право на відшкодування шкоди, що була завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші схожі виплати, і, за загальним правилом, право на участь в юридичних особах та право членства в громадських організаціях, політичних партіях.
На час війни строк на прийняття спадщини було збільшено. Якщо раніше це було 6 місяців, то до закінчення воєнного стану, якщо людина померла після 05:30 ранку 24 лютого 2022 року — цей строк становить 10 місяців з дня смерті.
Спадкування за заповітом
Спадщину передають тим людям, які були вписані у заповіт. Також заповідач може встановити певні умови на отримання спадщини. Це може бути наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо.
Є окремий вид заповіту для подружньої пари. Чоловік та дружина мають право скласти один заповіт щодо спільного майна.
Загалом заповіт має бути посвідчений у нотаріуса, проте є винятки. Зважаючи на обставини, замість нотаріуса це може зробити представник органу місцевого самоврядування, головний або черговий лікар закладу охорони здоров’я або командир військового формування, де людина проходить військову службу. Такий заповіт буде рівнозначним заповіту, який посвідчений нотаріусами.
Якщо заповіт був складений з порушеннями (наприклад, заповіт був складений людиною, що є недієздатною), він є нікчемним, тобто таким, що не має жодних юридичних наслідків.
Спадкування за законом
Якщо людина за життя не підготувала заповіт, тоді майно спадкується за законом — тобто за визначеними законом чергами, які вказують на послідовність членів родини, що можуть отримати майно.
Таких черг існує п’ять: кожна з них визначає спадкоємців, які першочергово мають права на майно. Важливо те, що кожна наступна черга має право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.
Наприклад, до першої черги відносять дітей спадкодавця, того з подружжя, який його пережив, та батьків.
Попри те, як буде отримуватися спадщина — за заповітом чи згідно з чергами — кожен спадкоємець має право прийняти або відмовитися від неї.
Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент смерті, автоматично приймає спадщину, тому згідно із законодавством окремо писати заяву не вимагають. Однак рекомендуємо заяву про прийняття спадщини подати нотаріусу в будь-якому разі для уникнення проблем в майбутньому.
Свідоцтво про право на спадщину
Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття. Проте для підтвердження прав на спадщину та набуття можливості повноцінно розпоряджатися майном, потрібно отримати свідоцтво про право на спадщину.
Спадкоємці отримують свідоцтво про право на спадщину після закінчення десяти місяців з часу відкриття спадщини (якщо людина померла після 05:30 ранку 24 лютого 2022 року). Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на неї.
Під час воєнного стану заборонено видавати свідоцтво, якщо спадкова справа не була зареєстрована у Спадковому реєстрі, що було зроблено для уникнення зловживань. Наразі доступ до Спадкового реєстру припинений у Луганській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим, а також частково у Донецькій, Запорізькій, Миколаївській та Харківській областях. Але важливо, що нотаріус може завести спадкову справу навіть якщо немає доступу до цього реєстру. Після відновлення доступу до Спадкового реєстру нотаріус зобов'язаний внести дані про відкриті спадкові справи.
Спадкування майна військового
Процедура спадкування не відрізняється, проте основна проблема часто полягає в тому, що родина не отримала тіло загиблого або військовослужбовець загинув на тимчасово окупованій території. У такому разі є проблеми з отриманням свідоцтва про смерть.
У подібній ситуації потрібно звертатися до суду для встановлення факту смерті. Як доказ потрібно додавати документи, які підтверджують смерть, наприклад, довідка з військової частини, фотографії, показання свідків тощо.
Уже після отримання рішення суду можна отримати свідоцтво про смерть на основі якого буде зареєстровано спадкову справу та здійснювати процедуру спадкування в загальному порядку.
Спадкування за кордоном
Якщо сім’я померлого перебуває за кордоном, а спадщина розташована в нашій державі, тоді заяву про прийняття можна написати та засвідчити вірність у консульстві або посольстві України. Інший спосіб — засвідчити свій підпис у приватного нотаріуса, проте надалі здійснити консульську легалізацію або проставити апостиль.
Цю заяву можна надалі надіслати в Україну нотаріусу, який і відкриє спадкову справу.
Також можна видати довіреність на уповноважену особу (наприклад, адвоката), який в Україні зможе швидко оформити права на спадщину. Проте важливо взяти до уваги те, що заяву про прийняття спадщини потрібно подавати все-таки особисто (або поштою), а не за довіреністю.
Що робити, якщо людина померла на тимчасово окупованих територіях, або майно перебуває в окупації?
Якщо власник спадщини загинув на тимчасово окупованій території, потрібно отримати свідоцтво про смерть згідно з українським законодавством. Для цього потрібно звертатися з позовом до суду. В якості доказів, наприклад, можна надати документи, що підтверджують факт смерті, видані окупаційною владою.
Якщо майно або більша його частина розташована на тимчасово окупованій території, то місцем відкриття спадщини є місце подачі заяви про прийняття спадщини в будь-якого українського нотаріуса, який і видасть свідоцтво про право на спадщину.
У разі коли нотаріальні дії щодо спадщини були розпочаті нотаріусом, який зараз перебуває у тимчасовій окупації, тоді можна звернутися до будь-якого нотаріуса на території підконтрольній Україні для завершення нотаріальних дій.
Спадкування, якщо було втрачено документи на майно або його було знищено
Якщо документи, що підтверджують право власності померлого на спадкове майно, було втрачено або відсутні, потрібно звернутися до нотаріуса, який надасть відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. Після цієї відмови потрібно подати позов до суду про визнання права власності на спадкове майно.
У разі якщо нерухоме майно фактично знищене і відновлювати його немає сенсу, то можна написати заяву про відмову від прийняття спадщини. І навпаки, якщо є документи на таке майно (хоча й знищене), і є інше вціліле майно, потрібно приймати в спадщину усе, адже часткове спадкування не допускається.
Іноді спадкоємці тимчасово не мають оригіналів документів про право власності померлого. Оскільки строк на прийняття спадщини в період воєнного стану був збільшений до 10 місяців, є більше часу для того, щоб їх отримати.
Спадкування дитиною
Заяву про прийняття спадщини від імені дитини, яка не досягла 14 років, подають її батьки. Якщо дитина має 14 років, вона може написати заяву про прийняття спадщини самостійно та без згоди батьків.
У разі подання такої заяви у консульстві або посольстві України за кордоном посвідчену заяву з додатками потрібно направити будь-якому нотаріусу, що працює в Україні, для відкриття спадкової справи.
Як діяти, якщо виникають проблеми зі спадкуванням?
З огляду на розглянуті ситуації, труднощі під час спадкування, на жаль, не є рідкісними. У разі непередбачуваних обставин, краще звертатися до фахівців, адже чим довше чекати — тим важче потім захистити свою спадщину.
І ціна такого зволікання — витрачені роки та зіпсовані стосунки з рідними, чого можна уникнути якщо вчасно отримати професійну юридичну допомогу з самого початку.
Олександра Вергелес,
молодша юристка практики судових спорів юридичної компанії "Міллер"