"Боже, диктатора бережи!". 13 причин не бажати швидкої смерті Путіну в день його 70-річчя
Навряд чи у світі знайдеться ще хтось, крім Путіна, кому б так багато людей зараз бажали смерті.
У мріях багатьох диво, яке врятує людство від апокаліпсису, виглядає по-різному: Путін помирає від смертельної хвороби чи падає горілиць, повалений інсультом або інфарктом.
А може, він помирає в ДТП? Може, з ним трапляється щось безглузде в бункері? Чому б Путіну не послизнутися у ванній і не відбити остаточно собі голову? Не позбавити світ безумства "руского міра"?
Але такий кінець був би надто хорошим для збожеволілого хазяїна Кремля, хіба ні?
Кирило Гундяєв, голова РПЦ та один із головних поплічників Путіна у війні проти України, закликав духовенство та паству два дні молитися за здоров'я диктатора, який відзначає 70-й день народження.
У РФ немає жодної соціологічної служби, яка б достовірно сказала, скільки людей вип'ють сьогодні за здоров'я Путіна. Але скільки б їх не було насправді, можна, мабуть, приєднатися до побажань довголіття ювіляру.
Почавши війну проти України, Путін зробив фатальну для себе та сучасної Росії помилку
Живи довше, Володимире Путіне! Щоб встигнути побачити чимало.
Як один за одним тебе зраджують, називаючи боягузом і лузером.
Як перестають боятися.
Як починають відкрито сміятися в обличчя і харкати в спину.
Як зневажають мільйони росіян, бо обіцяв знищити Україну, але не зміг. Бо твердив про велич, але прирік на ганьбу та приниження.
Як руйнується твоя фейкова імперія, стискується до непристойно малих розмірів.
Читайте також: Смерть путіна у вівторок
Живи довго, щоб відчувати біль та жах від безвиході.
Від того, що все було дарма.
Від того, що твій ілюзорний світ розвіявся, немов міраж, на українських полях битв.
Від того, що тебе почали ненавидіти свої ж діти за те, що назавжди зіпсував їм безтурботне життя.
Від того, що твоя ж біснувата паства наклала на тебе анафему.
Живи довго, щоб усвідомити, що розвал СРСР, який ти назвав найбільшою геополітичною катастрофою – це були лише квіточки.
Щоб нарешті зрозуміти, що Київ – мати міст "руських", а не "російських".
Що "в", а не "на".
Що Україна була і є. Й обов'язково буде, коли не стане тебе і твоєї примарної імперії.
Будьмо!
А ти, Володимире – ні.
Євген Руденко, УП
