Нова модель репарацій для України
Навіть у межах одного цього тижня війна Росії проти України досягла нових і жахливих глибин.
Росія завдала ракетних ударів по цивільних і комерційних будівлях у Києві та Дніпрі, а також по всій країні. Схоже, що Росія переходить від конфлікту, який переважно ведеться на полі бою, до нової війни, однієї з тактик якої є "терористичне бомбардування".
Якщо можна вірити російським військовим аналітикам, це призведе до нового стилю бойових дій, який характеризується "тотальною війною" з економічним виміром. Іншими словами, до покарання за українські успіхи.
Ця нова серія атак ставить серйозні запитання. Як Україні можна компенсувати шкоду, яку російські бомби та ракети завдали її великим містам та її економіці? Як відбудувати українське суспільство? Звідки взяти кошти?
Це запитання, яке міжнародні політики розглядали з початку російського вторгнення.
Ми живемо в часи високої інфляції. У цілому світі державний борг зростає, а бюджети скорочуються. Фінансування реконструкції України з державних бюджетів, швидше за все, буде непопулярним і політично неприйнятним навіть серед найрішучіших союзників України.
Крім цього, можливість отримання репарацій від Росії за допомогою традиційних моделей є малоймовірною. Росія залишається членом Ради Безпеки ООН і, вочевидь, накладе вето на будь-які спроби світової спільноти змусити її компенсувати шкоду, завдану Україні.
Світові лідери та політики шукають рішення, і у відповідь на це Інститут "New Lines" скликав науковців у галузі права та політики для напрацювання відповіді. Результатом є новий Багатосторонній план дій щодо репарацій, який пропонує нову модель. Це ефективна, новаторська система, покликана компенсувати Україні збитки, завдані вторгненням Росії.
У тринадцяти правових висновках звіту описується міжнародна правова процедура для виявлення, вилучення та розподілу підсанкційних російських коштів на користь України.
Наш правовий аналіз передбачає створення нового фонду та компенсаційної комісії за зразком Компенсаційної комісії ООН (ККООН), яка була створена ООН для компенсації Кувейту після вторгнення Іраку в 1990 році, але адаптованої до нових реалій агресії Росії. Нова домовленість про репарації може бути досягнена шляхом укладення міжнародної угоди між зацікавленими сторонами.
Наявні прецеденти: після Другої світової війни безліч країн співпрацювали заради вжиття заходів для ідентифікації та вилучення активів переможеної нацистської держави.
Угода дозволила конфіскувати німецькі активи в тих країнах, які підписали договір, і передбачала переговори з тими, які його не підписали, про спільні зусилля для виявлення та конфіскації нацистських активів на міжнародному рівні задля їх використання у виплаті репарацій. До цього можна було б вдатися знову.
Демократичний світ має величезні фінансові можливості та юридичні механізми. Угода такого роду навряд чи вийде за межі кола країн, які вже зробили чимало для накладення санкцій проти Росії та допомоги Україні.
Підписанти цієї угоди зобов’язуються конфіскувати російські активи в межах своєї юрисдикції відповідно до своїх національних і конституційних вимог, а потому передати їх до фонду для подальшого розподілу новою компенсаційною комісією.
Цей капітал буде життєво важливим у відбудові української інфраструктури та перезапуску її економіки. Це також матиме ключове значення для оплати вартості підтримки народу та суспільства України у процесах відновлення їхнього психічного здоров’я та соціальної стабільності, які зазнали шкоди від війни.
Українці та Україна як держава могли б звернутися до комісії з клопотанням про виділення коштів на відбудову та репарації. Після отримання доказів необхідності цих витрат комісія могла б використати кошти, зібрані вказаними методами, та виплатити їх.
Російського капіталу є чимало, включно з активами Центрального банку та замороженими капіталами олігархів.
Проте можливі й інші джерела репарацій. Одним із варіантів, сумісних із прецедентом ККООН, було б стягнення плати з російських нафтових і газових доходів, які сплачувалися б до українського фонду.
Іншим джерелом капіталу, який може бути конфіскований, є ширший спектр російських активів, які знаходяться на Заході.
За каденцій Володимира Путіна Росія перетворилася на повністю "злочинну бандитську державу", де придворним і провідним прихильникам кремлівського керівництва було дозволено грабувати країну. Це пограбування триває вже понад 20 років. Активи, готові до конфіскації, згідно з оцінками нашого звіту складають "декілька трильйонів" доларів.
Схожим чином, та корумпована та розграбована держава, якою стала Російська Федерація за двадцять років правління Володимира Путіна, надає й інші можливості для заморожування та конфіскації.
Багато аспектів вищенаведеної інформації є загальновідомими і вже фігурували в інших матеріалах. Покійна письменниця Карен Давіша у своїй книзі "Путінська клептократія" зазначила, що щороку в Росії лише сотні мільярдів доларів виплачуються афілійованим режиму особам у вигляді хабарів. Винахідливий підхід до міжнародних договорів міг би зробити ці активи доступними для конфіскації та використання у фонді.
Автори звіту сподіваються, що запропонована модель допоможе Україні відбудувати зруйновану країну, економіку та суспільство у відповідь на російську агресію.
Майбутні війни більше нагадуватимуть війну Росії в Україні, ніж Другу світову чи вторгнення Саддама Хусейна в Кувейт. Міжнародне право та система міжнародного управління повинні адаптуватися, аби не дозволити державам, які розпочинають війни агресії, уникнути покарання та обов’язку відшкодувати жертвам.
Ми віримо, що модель Інституту "New Lines" стане інструментом, який допоможе зберегти мир у майбутньому, а також допоможе у відбудові України.
Доктор Азім Ібрагім, кавалер Ордену Британської Імперії
