Як працюватимуть компенсації для жертв сексуальних злочинів
Високий рівень сексуального насильства – одна з найстрашніших складових агресії росії проти України.
Жертвами таких злочинів стають жінки та чоловіки, діти та люди старшого віку.
Розслідувати кожен епізод, встановити та знайти винних, притягнути їх до відповідальності — над цим працюють наші правоохоронці.
Однак важливим є ще один аспект — повністю компенсувати збитки постраждалим.
Розцінювати як геноцид
Зґвалтування заборонялися законами війни ще з ХІХ століття. Про це йдеться в американському Кодексі Лібера (1863), що визначає норми поведінки для солдатів армії США.
Якщо говорити про міжнародне право, то відповідальність за такі злочини передбачена Женевськими конвенціями.
Крім того, у 1994 році Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була доповнена відповідною категорією. У 2008 році Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію, яка зафіксувала, що зґвалтування та інші форми сексуальних злочинів потрібно вважати військовими злочинами.
Варто зазначити, що саме у 1990-х роках було зафіксовано значний сплеск зґвалтувань та сексуальних злочинів під час збройних конфліктів: у Руанді, Демократичній республіці Конго, Хорватії, Боснії та Герцеговині, Косово. Сотні тисяч постраждалих потребували лікування, психологічної підтримки та виплат компенсацій.
Приклад Ірако-Кувейтської війни
Один із перших прикладів, коли міжнародне співтовариство системно відреагувало на жахливий рівень сексуального насильства – Іракське вторгнення до Кувейту 1990 року.
ООН створила спеціальну Комісію, яка займалася розглядом позовів та виплатами компенсацій. І хоча в документах Комісії прямо не описана категорія жертв сексуальних злочинів, але таких постраждалих віднесено до групи, які "одержали значні травми" (serious personal injury).
Згідно з трактуванням ООН, ця категорія потерпілих включає людей, які отримали фізичні чи психічні травми внаслідок сексуального насильства.
Що не менш важливо, робота Комісії дозволила виробити принципи роботи за такими заявами. Наприклад, в одній із справ жертва сексуального насильства попросила не вказувати її ім'я у заяві. Група уповноважених Комісії розібрала ситуацію та рекомендувала виплатити компенсацію за позовом, незважаючи на відсутність імені потерпілого.
Така практика стала важливою для розгляду аналогічних справ надалі.
Зараз в Україні Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з розслідування фактів сексуального насильства внаслідок збройної агресії росії розробляє модель, коли постраждалі зможуть подавати заявку до комісії онлайн, зберігаючи своє право на приватність.
Читайте також: Захист, повага, справедливість. Нові підходи до розслідування воєнних злочинів, пов'язаних із сексуальним насильством
Без терміну давності
Сам факт того, що в Україні зараз на державному рівні займаються розробкою механізму компенсації жертвам сексуальних злочинів у ході бойових дій – парадигмальна зміна. До 2022 року такого підходу не було, а подібні злочини, які скоювали агресори в зоні проведення АТО/ООС, кваліфікували як зґвалтування за кримінальними статтями. Це неправильно. Такі злочини варто відносити до військових злочинів, які не мають строку давності.
Досвід Хорватії, Косова, Боснії та Герцеговини показує, що іноді постраждалі звертаються за компенсацією через багато років.
У Хорватії національне законодавство, яке дозволяє жертвам сексуального насильства отримати компенсації, було прийнято лише у 2015 році, тобто, через 20 років після закінчення війни. І закон на той момент був одним із небагатьох у світі – у Косово схожий був прийнятий лише у 2018 році.
В обох випадках компенсації жертвам оплачуються з державного бюджету, а кошти надаються як одноразово, так і щомісяця. Такий підхід обраний саме тому, що жертвам часто необхідно довгі роки оплачувати послуги психологів щоб впоратися з травмою.
Захистити усіх
У Боснії та Герцеговині ситуація складніша. Там немає окремої програми, а компенсації виплачуються лише безпосередньо від злочинців. При цьому перший успішний кейс, коли кошти дійсно були отримані, зафіксовано лише у 2019 році.
Важливий момент для розуміння стану справ у Балканських країнах – Міжнародний трибунал по справі колишньої Югославії (МТКЮ) залишив практично поза увагою злочини на сексуальному ґрунті.
Станом на 2016 рік (останній рік, коли МТКЮ публікував подібну статистику) тільки 78 людині було пред'явлено звинувачення у сексуальному насильстві, а реальні терміни отримали 32 особи. Для порівняння, лише тільки у Косово зафіксовано більше 20 тисяч випадків зґвалтувань, і багато дослідників вважають, що цифра суттєво занижена.
Україна такої несправедливості не допустить. Для нас важливо, щоб усі постраждалі від агресора отримали своєчасну допомогу та необхідні компенсації.
Вже зараз працює Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з розслідування фактів сексуального насильства внаслідок збройної агресії росії під керівництвом Марини Бардіної.
Законодавці внесуть відповідні зміни для посилення правового захисту постраждалих. Але не лише це: з ініціативи першої леді Олени Зеленської стартував проект "Реабілітація травм війни в Україні", в рамках якого постраждалі зможуть отримати медичну та психологічну підтримку. І, зрозуміло, жертви сексуального насильства будуть включені до категорії осіб, які мають право на виплати від рф.
Компенсаційний механізм
Наразі робоча група веде переговори з міжнародними партнерами про те, як саме буде працювати компенсаційний механізм. Ми розраховуємо, що вдасться використати заблоковане закордонне майно росії та її підсанкційних громадян, активи Центробанку.
Вже зараз багато активів заблоковано, тому йдеться про передачу їх спеціальній міжнародній комісії, а потім усім постраждалим. Важливо, що процес буде йти під контролем усієї світової спільноти у співпраці з урядом України, що дозволить зробити його надійним, таким, що заслуговує на довіру. І дійсно допомогти всім тим, хто постраждав від цієї несправедливої та жорстокої війни.
Ірина Мудра
