Як Антикорсуд злив мільярдну справу під час війни

2 вересня в Єдиному державному реєстрі судових рішень з’явилося рішення Вищого антикорупційного суду про закриття кримінального провадження щодо розкрадання газу на понад 1,4 мільярда гривень. 

Йдеться про схему, організовану на Львівщині впродовж 2013-2015 років. У ЗМІ цю схему пов’язували із братами Дубневичами. І хоча слідство не зібрало доказів для офіційних обвинувачень братам-політикам, у справі фігурують наближені до них менеджери.

Зазначена в судовому рішенні причина закриття – збіг строків розслідування. Але вказані в рішенні суду аргументи щодо збігу строків просто шокували громадських експертів. Аргументи не просто сумнівні, а подекуди далекі від закону і загрожують багатьом справам, не лише щодо топкорупції. 

Для початку пояснимо суть схеми, інкримінованої медержерам братів Дубневичів. 

Впродовж 2013-2015 років дві теплоелектростанції на Львівщині (Новояворівська та Новороздільська), які належать ТзОВ "Енергія-Новий Розділ" та ТзОВ "Енергія – Новояворівськ", отримували природний газ за пільговими цінами від НАК "Нафтогаз України" нібито для виробництва тепла населенню. 

Насправді пільговий газ (понад 300 мільйонів кубометрів) незаконно використовувався для виробництва та продажу енергії приватним компаніям. 

Така нехитра комбінація дозволила за ці роки заробити надприбутки організаторам схеми. 

За даними слідства, прибутковість виробництва електрики цими ТЕЦ перевищила 60% проти 3-5% закладених в тариф Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Слідство у цій справі завершилося ще у вересні 2018 року, після чого сторона захисту понад рік знайомилася з матеріалами справи. І вже в грудні 2019 року справу таки скерували до суду.

Проте до дослідження в суді суті обвинувачення та доказів навіть не дійшло. 

Суд понад два роки проводив підготовче засідання, під час якого сторона захисту неодноразово клопотала про закриття справи за строками та кілька разів отримувала відмову. Але 23 серпня цього року справу таки закрили.

Підставами для висновку суду про збіг строків стали два аргументи.

Перший – суд просто викреслив зі справи час ознайомлення з матеріалами справи представників юридичних осіб, які фігурують у справі.

Тут треба пояснити, що, за законом, після завершення розслідування і на час ознайомлення з матеріалами справи сторонами, строк перебігу строків розслідування зупиняється.

Але ця справа не зовсім проста: окрім обвинувачених фізичних осіб, тут виділено окреме провадження щодо юридичних осіб з метою застосування до них заходів кримінально-правового характеру. Але Вищий Антикорупційний суд в особі суддів Крука Є. В., Білоус І. О. та Кравчука О. О. вирішив, що юридичні особи не є стороною цієї справи і на час їхнього ознайомлення з матеріалами провадження строки розслідування не зупиняються. Юридичні особи дійсно не є сторонами справи, а учасниками. Проте вони мають таке ж право знайомитися з матеріалами як і сторони.

Ось цитата: "Оскільки представників юридичних осіб не віднесено до сторін кримінального провадження, визначеними відповідно до положень п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України, твердження сторони обвинувачення про продовження строку досудового розслідування у цьому провадженні на час їх ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у цьому провадженні, не відповідають положенням ч. 5 ст. 219 КПК України та не можуть бути прийняті до уваги."

Але такий висновок суду звучить як дикість – і ось чому. По перше, відповідно до ч. 7 ст. 290 КПК України про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.

Наведена норма закону прямо вказує на прямий обов’язок прокурора повідомити про відкриття матеріалів справи для ознайомлення і представнику юридичної особи, який має знайомитися з ними за такими ж правилами, як і сторони.

Більше того, у цій справі сторона обвинувачення зверталася до того ж Вищого антикорупційного суду з клопотанням обмежити час на ознайомлення саме представникам юридичної особи. І суд обмежив юридичній особі цей строк, у такий спосіб встановивши факт ознайомлення представників компаній і конкретний строк.

Треба розуміти, що в період ознайомлення представників юридичної особи зі справою прокурор, при всьому своєму бажанні, не міг скерувати справу в суд. Адже, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази (ч. 12 ст. 290 КПК України). Тобто, якби прокурор скерував справу в суд, не дочекавшись на ознайомлення з матеріалами представників юридичних осіб, – зі справи просто вилетіли би докази, а прокурор став би фігурантом вже справи щодо себе. У найкращому випадку – дисциплінарної.

Другий аргумент суду на закриття справи і збіг строків змушує хвилюватися не менше. 

Справа в тому, що сама підстава для закриття справ у зв’язку із збігом строків з’явилася в Кримінальному процесуальному кодексі у березні 2018 року. Це одна із сумнозвісних "правок Лозового". Нагадаємо, що ці поправки свого часу в парламенті протягнули в порушення регламенту саме для того аби в майбутньому закривати подібні справи. 

В процесі голосування за ці норми нардепи спробували виправдатися і вказали, що вони не будуть поширюватися на справи, які розпочаті до введення цієї норми в дію. Про це прямо написано в Кодексі:

"10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.

{Частину першу статті 284 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 – зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін – див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону}"

У 2019 році новий парламент з монобільшістю Зеленського мав нагоду ці правки скасувати, але це вдалося лише частково і саме щодо цієї норми голосування було провалено.

Тож вже зараз суди вирішують, що навіть якщо справа розпочата до прийняття "правок Лозового", то це їх не рятує від закриття. Є такі рішення і у Верховного Суду, і у Апеляційної Палати ВАКС. 

Справа про ТЕЦи та збитки державі в 1,4 мільярди саме така – розпочата ще до прийняття "правок Лозового", а отже вони на неї в цій частині не поширюються. Але ВАКС вирішив по своєму і проігнорував прямі вимоги Кримінально процесуального кодексу (КПК). А оскільки ця справа прямо пов’язана з інтересами впливових братів-мільйонерів, то це наштовхує на нехороші думки. Принагідно нагадаємо, що брати Дубневичі у 2017 році радо підтримували та голосували "за" цю поправку. 

З цієї ж причини в серпні цього року ВАКС закрив і іншу справу НАБУ та САП – про заволодіння кредитом Ощадбанку аграрним холдингом "Креатив" на суму 20 мільйонів доларів. Ця справа також була розпочата ще до прийняття "правок Лозового", але ВАКС це не зупинило і суд протиправно її закрив. 

Цікаво, що рішення приймали 2 з 3 суддів зі справи ТЕЦ Крук Є. І. та Кравчук О. О. Третя суддя в цій колегії ексголова суду Олена Танасевич не погодилася з колегами про збіг строків та заявила окрему думку. 

Тепер же залишається сподіватися на суддів апеляції, які ще можуть врятувати справу від закриття, а суд від ганьби. До слова, апеляція ВАКС вже неодноразово ставала на заваді спробам фігурантів цієї справи злити її, зокрема коли не дозволили передати провадження до Миколаївському райсуду на такій рідній для Дубневичів Львівщині. 

Але ще важливіше системно витравити цю штучно створену депутатами проблему та ліквідувати скандальні норми остаточно. Інакше в судах поваляться сотні справ і роки роботи всіх слідчих та прокурорів. З часом ці правки стануть і проблемою для розслідування воєнних злочинів росіян.

Олена Щербан, член правління ГО "Центр протидії корупції"