Бабин Яр. Ніколи більше?
2012 року Елі Візель написав: ""Ніколи більше" стає більше, ніж гаслом: це молитва, обіцянка, клятва… ніколи більше не буде прославлятися підле, потворне, темне насильство".
Через 81 рік після трагедії Бабиного Яру ми спостерігаємо не менш страшні речі, живими свідками яких ми є. Понад 30 тисяч осіб стали жертвами злочинів нацистського режиму в перші дні розстрілів.
Бабин Яр – це не просто місце вбивства десятків тисяч євреїв, ромів, психічно хворих та всіх тих, хто також не відповідав "арійським стандартам".
Бабин Яр мав стати німим нагадуванням про те, що такі трагедії не повинні повторитись. Але радянська влада робила все задля того, щоб замовчати, забути, стерти пам'ять про тих, що йшов туди в останню путь по вулиці Мельникова, про тих, хто в німому крику завмер на вулиці Оранжерейній.
Перші мітинги пам'яті у Бабиному Яру проходили ще у 60-ті роки. Тоді, незважаючи на радянську пропаганду, а також на те, що це було протизаконно, євреї разом із представниками української інтелігенції проводили їх спільно.
1966 року там пройшов перший стихійний мітинг, на якому були сотні людей. Тоді пліч-о-пліч стояли поряд українці та євреї, намагаючись зберегти пам'ять про забутих владою жертв трагедії Бабиного Яру. Саме на цьому мітингу звучали слова Івана Дзюби, у яких він закликав до боротьби з державним антисемітизмом у СРСР.
Через 81 рік знову земля України щедро полита кров'ю представників усіх національностей, які проживають у нашій країні. Для нацистської Орди, що прийшла цього разу зі сходу, не важливі твої антропометричні дані. Їм важливо, що в тебе в голові та в душі.
Їхня мета – геноцид інакомислення, свободи, чесності та гідності. Їхня мета – знищення української нації, яка поєднує в собі всіх жителів нашої країни, незалежно від їх віросповідання.
Через 81 рік у нас євреї вивозять українців з оточеного Чернігова, ізраїльтяни приїжджають тренувати ЗСУ та служити у лавах нашої армії.
Через 81 рік на одному згарищі знаходять сплавлені хрест і Маґен Давид ("зірка Давида" – з івриту).
Через 81 рік наша земля колишеться знову від дихання ще не померлих, але вже похованих.
Здавалося б, еволюція нашого суспільства і свідомості зробила крок далеко вперед, а ідеї нацизму повинні були зникнути. Але ні.
Читайте також: Конвеєр смерті: 6 фактів та історій про трагедію Бабиного Яру
Сьогодні 2022 року нацизм на підйомі. Його рушійна сила у світі – це росія. З цією країною сьогодні асоціюється лише біль, насильство, ненависть і тваринна жорстокість.
1941 року світ був німим свідком Голокосту. Усі ці 81 рік політики десятків країн світу, зокрема Ізраїлю, неодноразово повторювали рефреном " Ніколи більше ". І що? Чи навчили когось уроки Другої Світової? Невже відтоді щось змінилося? Почасти так, але якщо глобально?
Ось уже 30 років у сучасній Україні ми вільні висловлювати свою думку, організовувати мітинги пам'яті, споруджувати пам'ятники без прив'язки до ролі партії. Трагедія Бабиного Яру більше не маргінальна історія меншості, сьогодні це частина нашої спільної історії та спільної війни. Весь цей час ізраїльські делегації невпинно оббивають бруківку дорогою до Бабиного Яру.
І сьогодні 29 вересня 2022 року, я питаю у Держави Ізраїль, у десятків мовчазних лідерів інших країн цивілізованого світу: Ніколи більше?
