Псевдореферендум РФ як спосіб виправдати воєнні злочини та війну
"Референдуми" на окупованих територіях України незаконні, а отже, не матимуть юридичної сили. Ніби весь світ це розуміє і жодна з розвинених країн не визнає їх результати. Чому ж нам так важливо говорити про ці псевдореферендуми та постійно тримати їх у полі зору?
Сьогодні росія намагається нав’язати світу правила, згідно яких одна держава може захопити територію іншої держави, влаштовувати терор проти її громадян, легітимізуючи захоплення "референдумом", проведеним під дулами автоматів.
У 2014 році росія провела псевдореферендум у Криму. Він проходив з порушеннями Конституції України, норм міжнародного права і принципів демократії та під тиском зброї в руках окупантів.
Окуповані окремі території Донецької та Луганської областей також були свідками спотвореної демократії. 11 травня 2014 року там провели два так звані "голосування", організовані проросійськими силами, про "самовизначення" регіону.
У ході "голосування" на псевдореферендумах за незалежність Донецької та Луганської областей були зафіксовані масштабні порушення.
Окупаційна влада використовувала застарілі списки (виборів 2004 року, з яких кількість виборців скоротились приблизно на 400 тис. осіб), всюди порушувався принцип особистого голосування (можна було голосувати не тільки за себе, а також за родичів чи друзів), численні випадки голосування однієї особи на кількох дільницях.
Крім того, на багатьох виборчих дільницях не було кабін для таємного голосування, через що бюлетені заповнювали на столах, а у самих комісіях було лише по декілька осіб.
Тоді світова спільнота засудила такі дії росії:
- Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 68/262 "Територіальна цілісність України";
- Резолюція ГА ООН № 71/205 "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна";
- Резолюції Ради Європи "Про засудження окупації Росією території Криму та санкції проти Росії";
- Резолюції ПАРЄ "Політичні наслідки російської агресії в Україні" та інші.
Але жодна з цих резолюцій, ні заклики, ні "глибока стурбованість" не призвели до реальних результатів, з росією продовжували торгувати, зберігали дипломатичні відносини та потискали руки її керманичам.
Саме відсутність політичної волі до запровадження жорстких санкцій дала російській владі відчуття безкарності та призвела до повномасштабної війни росії проти України, а потім і нових "референдумів" на тимчасово окупованих територіях.
Багатими на такі "референдуми" стали минулі кілька днів, 23-27 вересня, в які росія, як і обіцяла, провела свої "народні волевиявлення" на тимчасово окупованих частинах територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.
От тільки з референдумом ці ходіння окупантів з автоматами по хатах та під’їздах, "голосування" без жодних документів, а головне – швидкі результати, які були заготовлені заздалегідь, не мають нічого спільного. А по факту є незаконними діями, що становлять загрозу життю, здоров’ю, особистій недоторканості та гідності громадян України, порушують вимоги статті 47 Женевської конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни щодо непорушності прав населення окупованих територій.
Можна сказати, що історія ходить по колу. Але це не зовсім так. По колу ходить росія, уникнувши покарання тоді – вчиняючи ті ж злочини тепер.
Саме так, це злочини, за які передбачена кримінальна відповідальність – від 5 до 12 років в’язниці. Ще більш жорстка санкція передбачена за організацію та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, активна участь у таких заходах – позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з можливою конфіскацією майна.
За вчинення злочину мусить бути відповідальність. Навіть якщо це злочин у вигляді шоу, яке влаштовує рф.
"Дії, що відбуваються на тимчасово окупованих територіях, не мають нічого спільного з референдумом", – неодноразово наголошував голова Комісії Олег Діденко.
Чому? Відповідь – у нашому законодавстві та у прописаних міжнародних нормах:
- референдум щодо зміни території держави може призначати тільки Верховна Рада України, а рішення приймає увесь український народ;
- референдуми під час війни заборонені;
- дії осіб чи органів щодо організації та проведення референдумів апріорі є незаконними;
- відсутнє законодавче регулювання порядку проведення місцевих референдумів, не визначено порядок утворення комісій з референдуму;
- на період дії воєнного стану на тих територіях, де перебувають збройні сили рф, зупиняється виконання повноважень та діяльність ТВК і їх членів;
- доступ до Державного реєстру виборців ЦВК закрила ще на початку війни;
- народне волевиявлення у формі референдуму має відбуватися виключно з дотриманням основоположних міжнародно визнаних засад щодо їх проведення – загального, рівного, вільного, прямого і таємного голосування, яке проводиться з дотриманням закону.
Чому ж росії так важливе проведення цих псевдореферендумів?
"Це приховане посягання на глибинні цінності. Також це спосіб виправдання воєнних злочинів та війни", – пояснює Олег Діденко.
В їхніх головах це, мабуть, звучить так: "Дивіться, ми вбиваємо не даремно. Ці люди хочуть до нас. Ми визволяємо їх, вони голосують за нас". Щось цинічніше важко придумати. Але у росії для російських громадян це працює. Тому Центральна виборча комісія з самого початку наголошувала, що проведення цих псевдореферендумів і демонстрація "результатів" голосування, які відомі заздалегідь, потрібне насамперед для картинки на рашистському ТБ.
Тепер додалася ще можливість узаконити мобілізацію наших громадян для війни проти України (українських чоловіків, чиї домівки росія зруйнувала і чиїх дітей росія вбила, змусять йти вбивати інших українських громадян) і прикриватись тим, що тепер ці території російські.
Це – перевірений російський сценарій, який, повторимось, не має жодної юридичної сили.
Важливо бити у всі дзвони і кричати світові, що цей цирк з клоунами-вбивцями не має нічого спільного з цивілізованими правилами, з міжнародними стандартами. Намальовані результати таких "референдумів" нікчемні, а спосіб проведення їх під дулом автоматів заслуговує на окремий котел у пеклі Гаазький трибунал.
Це ще й спосіб шантажу. Якщо люди на звільнених територіях розповідали, що окупанти лякали їх тортурами ЗСУ за те, що ті були протягом місяців під російською окупацією, то можете уявити, що вони розповідають людям, які змушені брати участь у таких референдумах?
Саме тому Центральна виборча Комісія закликала і продовжує закликати:
- іноземні держави та міжнародні організації засудити дії рф та її окупаційних адміністрацій не визнавати жодних результатів таких псевдореферендумів, а також сприяти якнайшвидшому припиненню росією окупації українських територій;
- органи адміністрування виборів демократичних держав, профільні міжнародні організації припинити будь-яку співпрацю з державою агресором та її органами, припинити членство росії у міжнародних інституціях та не допускати участі громадян рф у спостереженні за виборами як міжнародних спостерігачів.
Ще влітку ми закликали світ:
- не визнавати жодних результатів таких "народних волевиявлень";
- застосовувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) щодо громадян рф, причетних до організації підготовки та проведення псевдореферендумів;
- посилити політико-дипломатичний тиск на рф та подати їй чіткі сигнали щодо невідворотних негативних наслідків для неї за чергову спробу протиправної зміни міжнародно визнаних кордонів України.
Псевдореферендуми на українських територіях – це наш біль, це моральне і фізичне знущання з наших громадян, це розбій на міжнародному рівні, під час якого у всіх на очах у нас крадуть наші землі, вбиваючи при цьому наших громадян. І все це прикривається видимістю безпосередньої демократії, дійством, що не має нічого спільного з референдумом.
І навіть якщо це передсмертна агонія, росію треба зупинити якнайшвидше, а нам треба продовжувати свою справу.
"Які б які б псевдореферендуми не проводив на тимчасово окупованих територіях України агресор, ми звільнимо українську землю і на ній обов'язково проведемо вибори. Тож завдання ЦВК – вже сьогодні підготуватися до подолання серйозних проблем, які чекатимуть нас у майбутньому, та напрацьовувати відповідні положення, що стануть основою для організації виборів відповідно до найкращих міжнародних практик і стандартів", – сказав Голова ЦВК Олег Діденко на засіданні Комісії 27 вересня.
Тоді ж Комісія схвалила пропозиції щодо проведення виборів після нашої Перемоги.
В рішенні йдеться й про те, що обговорення потребуватиме, зокрема, й питання організації підготовки та проведення виборів після деокупації Кримського півострова.
Справжніх. Цивілізованих. Демократичних виборів.