Справа "Роттердам+": як новопризначений голова САП змінив правила гри
Останні рішення у справі "схеми Роттердам+" яскраво показали, як одна чесна людина в системі на керівній посаді може змінювати правила гри.
Це відповідь на запитання, чому ми в Центрі протидії корупції разом із партнерами так довго боролися за чесний конкурс на керівника САП. Цей конкурс справді визначав долю антикорупційних змін у країні на наступні роки.
22 вересня лише одним своїм рішенням новий керівник САП Олександр Клименко дав шанс на життя і на розгляд у суді справи "Роттердам+" – схеми олігарха Ахметова, який в один момент вирішив заробити на громадянах України 40 мільярдів гривень.
Ми неодноразово казали про те, що справа готова до скерування в суд – питання лише в сміливості і чесності прокурорів, які її ведуть. На жаль, до призначення керівника САП таких не було ні в САП, ні в Офісі генпрокурора.
До того ж прокурори робили все, аби справу потопити: тягнули строки та незаконно закривали її 4 рази.
Недавнє рішення Клименка про скасування незаконного закриття цієї справи поновило слідство й запустило низку інших важливих рішень:
- змінено прокурорів, які зливали справу;
- змінено підозри фігурантам;
- підготовлено обвинувальний акт;
- завершено слідство і відкрито стороні захисту матеріали для ознайомлення.
Тепер один із епізодів на майже 19 мільярдів гривень буде скеровано до суду після того, як сторона обвинувачення ознайомиться з матеріалами.
Антикорупційна прокуратура офіційно повідомила, що це ще не кінець.
19 мільярдів гривень – це збитки лише за частину періоду 2016-2017 років. Загалом експерти оцінюють, що за весь час дії формули збитки сягнули майже 40 мільярдів гривень. Тому слідство за епізодом 2017-2018 років подовжиться.
Звісно, до фінальної крапки у справі, якою має стати вирок суду, ще далеко. Попереду – серйозна боротьба. Але без подібних рішень та їхніх сміливих реалізаторів у правоохоронній системі ми взагалі не мали би шансу на справжню деолігархізацію.
Нагадаю, що ще не минуло навіть двох місяців від моменту призначення нового голови САП, але ми вже маємо вагомі результати у резонансних справах. А саме: розкриття схем Коломойського в Укрнафті, Ахметова з ДТЕК та ручними членами НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), нарешті вручено підозри нардепу Трухіну в справі з ДТП і нардепу-зраднику Деркачу.
Ми не здивуємося, якщо після цих справ Клименка почнуть атакувати посіпаки олігархів та влада. Тому найперше завдання – це юридично захистити його від цих атак через зміни до закону.
Наприклад, в цій історії варто згадати про останнє рішення ВАКС у "Роттердам+": коли Апеляційна палата фактично відмовилася поновлювати цю справу. Зробили це саме того дня, коли олігарх Ахметов святкував свій день народження. Експертів ЦПК здивував текст скороченої ухвали суду, з якого взагалі не зрозумілий зміст судового рішення.
Неочікуваним було те, що за рік розгляду суд не спромігся одразу зрозуміло сформувати свою думку і видав лише скорочений текст, зміст якого можна тепер підлаштувати як завгодно. Повний текст ухвали суду стане відомим лише 26 вересня.
За цих умов, на жаль, Антикорупційний суд виявився "троянським конем", від якого все ще можна очікувати нових дивних аргументів.
Водночас ми сподіваємося, що рішення керівника САП продемонструє те життєво необхідне лідерство в цій системі, яке не дозволить поховати справу "Роттердам+".
Віталій Шабунін, голова правління ГО "Центр протидії корупції"
