Як не стати злочинцем під час перетину державного кордону

Виїзд військовозобов'язаних чоловіків за кордон останні пів року вже традиційно супроводжується численними дискусіями та маніпуляціями. 

На державному рівні досі немає єдиного вектору вирішення цього питання – чи то потрібно пом'якшити умови перетину кордону, чи навпаки: посилити відповідальність за неповернення в Україну.

Які негативні наслідки насправді можуть бути для чоловіків, які порушили правила перетину кордону або не повернулися до України?  

Аналізуємо законодавство та розбираємо разом. 

Чи правда, що від 1 вересня чоловіків випускають за кордон під заставу?

Ні. Послуга єВідряження, яка б дозволила військовозобов’язаним чоловікам виїжджати за кордон за умови внесення за них роботодавцем застави у 200 тис. грн, відкладена на невизначений час. Чи буде вона доопрацьована, побачимо згодом. 

Наразі виїхати за межі країни дозволяється, як і раніше, лише у випадках, визначених постановою Кабміну. Таким правом можуть скористатися, зокрема, українці віком від 18 до 60 років, які:

• є особами з інвалідністю будь-якої групи;
• утримують трьох і більше дітей віком до 18 років;
• самостійно виховують дитину віком до 18 років;
• супроводжують особу із сил оборони чи безпеки, яка постраждала у зв’язку з війною та виїжджає для лікування за кордон. Для цього необхідно бути її батьком, чоловіком або сином, у тому числі усиновленим тощо.

Від 6 вересня також мають право виїзду моряки для роботи або проходження практичної підготовки на суднах. Тим не менше, у кожному із цих випадків необхідно мати при собі документи, що підтверджують такі обставини, а також паспорт.

Читайте також: Чи варто обмежувати виїзд чоловіків призовного віку з України?

У яких випадках передбачена відповідальність за порушення правил виїзду за кордон?

Покарати можуть не лише чоловіків-ухилянтів, які намагаються виїхати за межі України, а й іноземців та громадянок України, які: 

1. порушують або намагаються порушити прикордонний чи встановлений режим у пунктах пропуску через державний кордон;
2. незаконно переміщують через державний кордон вантажі, матеріали, документи та інші предмети.

У першому випадку йдеться про виїзд за межі України будь-яким способом (пішки, автомобільним, залізничним, водним та іншим транспортом). 

Відповідальність у такій ситуації настає, якщо людина перетинала кордон без відповідних документів, дозволу чи на підставі підробленого документа. Або ж поза пунктом пропуску – наприклад, коли пункт пропуску не працював, чи за межами встановлених піших і транспортних коридорів.

У другому випадку відповідальність настає для тих громадян, які приховують товари, не мають супровідних документів на вантажі, не декларують готівки чи інших товарів під час в'їзду до України або виїзду за межі країни.

Чи будь-яке вивезення готівки за кордон вважається порушенням?

Звісно, ні. Законодавство передбачає певні ліміти на готівкові кошти, які дозволено брати із собою та вільно переміщувати через український кордон.

Так, на одну людину, у тому числі немовля, без декларування можна взяти готівку та банківські метали на суму не більше 10 000 євро в еквіваленті. Йдеться про готівкову гривню, іноземну валюту (долари, євро, злоті, фунти…), банківське золото, срібло тощо. 

Якщо ж коштів чи банківських металів більше ніж на 10 000 євро, необхідно письмово задекларувати їх під час проходження митного контролю.

Декларування не передбачає сплати податків, проте вимагає надання документів, які підтверджують законність походження коштів та металів, а саме:

• зняття готівки з власних рахунків у банках (фінансових установах);
• здійснення валютно-обмінної операції з готівкою, якщо така була проведена;
• придбання банківських металів.

Як бути, якщо людина забула задекларувати кошти або не знала взагалі, що їх треба декларувати?

У пунктах пропуску митники зазвичай запитують, чи людина декларуватиме товари чи кошти. Якщо особа забула задекларувати готівку більше 10 000 євро в еквіваленті та замість "червоного коридору" на кордоні вибрала "зелений", їй може загрожувати адміністративна відповідальність. Незнання законів не звільняє від негативних наслідків. 

Якщо ж митники виявлять недекларування товарів, які підпадають під обмеження (наприклад, витворів мистецтва, культурних та історичних цінностей), штраф становитиме 5 100 грн. При цьому таке майно можуть конфіскувати. 

Якщо ж виявлено інші товари, які б мали бути задекларовані, на порушника очікує сплата штрафу в розмірі 30% від вартості таких товарів.

Окрім цього, якщо не задекларувати готівки понад встановлений ліміт, доведеться сплатити штраф у 20% від незадекларованої суми. 

Розглянемо приклад. Скажімо, Андрій намагається пронести через "зелений коридор" 14 000 євро, що  на 4 000 євро перевищує дозволену суму. Якщо це виявлять, Андрія випустять за кордон, але стягнуть штраф у 800 євро – 20% від 4 000 євро. Розрахунок, звісно, буде у гривневому еквіваленті згідно з офіційним курсом НБУ на день вчинення порушення. 

Зверніть увагу: договір купівлі-продажу чи розписка не підтверджують законного походження готівки у великому обсязі. Тому для уникнення конфлікту на кордоні радимо покласти кошти на банківський рахунок. 

Якою є відповідальність щодо чоловіків призовного віку, які намагаються незаконно виїхати за кордон?

Залежно від ситуації може наставати як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.

Адміністративна відповідальність настає у разі перетину кордону поза пунктами пропуску, без відповідних документів, дозволу влади чи за підробленим документом. Застосовують такі види покарання, як:

• штраф розміром від 3 400 до 8 500 грн;
• адміністративний арешт на строк до 15 діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення (наприклад, з конфіскацією автомобіля, на якому була вчинена спроба перетнути кордон).

Якщо ж ці порушення вчинено кількома особами або людиною, на яку протягом року вже накладали штраф чи адміністративний арешт за аналогічні дії, настануть інші негативні наслідки:

• штраф від 8 500 до 13 600 грн;
• адміністративний арешт строком від 10 до 15 діб.

Відповідальність не настає у разі:

1. повернення в Україну без встановлених документів громадян України, які стали жертвами злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми; 
2. прибуття до України іноземців чи осіб без громадянства з наміром отримати притулок чи набути статусу біженця, якщо вони звернулися із такою заявою відповідно до законодавства.

Як щодо кримінальної відповідальності? Кого можуть притягнути до неї та у яких випадках?

Кримінальна відповідальність може настати відразу в кількох випадках. Якщо перетинання державного кордону України відбувається з метою заподіяння шкоди інтересам держави. Наприклад, якщо у людини виявлять агітаційні матеріали, зброю чи документи, що підтверджують наміри здійснення провокацій. 

Також кримінальна відповідальність настає для осіб, яким заборонено в’їзд на територію України, представників підрозділів збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора.

Тоді правопорушникам загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком:

• до 3 років, якщо вперше порушено відповідну норму закону; 
• від 3 до 5 років, якщо таке порушення вчинено особою повторно або спільно із іншими особами;
• від 5 до 8 років, якщо людина застосувала насильство чи зброю під час перетинання державного кордону.

На лаві підсудних можуть опинитися й посібники порушників правил перетину кордону. Таким особам загрожує позбавлення волі терміном від 3 до 9 років.

Чи можуть порушникам видати повістку як покарання? 

У законі чітко не визначене місце, де можуть видавати повістку. Тож суто теоретично вручити її під час перетину державного кордону можуть. Однак такий документ за своєю природою не є формою покарання ні у разі незаконного перетину державного кордону, ні у разі порушення правил дорожнього руху, ні у будь-яких інших випадках.

Якщо особа порушує правила перетинання державного кордону, вона має нести адміністративну чи кримінальну відповідальність.

Чи є відповідальність для військовозобов’язаних, які не повернулися після початку мобілізації?

Попри чутки, поки такої відповідальності законом не передбачено. Хоча певні спроби запровадити щось подібне були. Достатньо згадати законопроєкти № 7171 та № 7265, які наробили гомону навесні цього року.

Чи будуть згодом внесені зміни, наразі говорити зарано, однак тримати руку на пульсі все ж буде не зайвим.

Де можна знайти перевірену інформацію щодо змін у перетині державного кордону?

Актуальні роз'яснення щодо виїзду за кордон доступні цілодобово та безоплатно у чат-боті "Юридичний порадник для ВПО" (Viber, Telegram, Facebook |Messenger) та на сайті https://chatbot.r2p.org.ua. Чат-бот розроблений швейцарсько-українською Програмою EGAP та юридичною командою БФ "Право на захист" за підтримки Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та Міністерства цифрової трансформації.

Також отримати безоплатну правову допомогу з цих питань можна щодня від 07:00 до 22:00 за номерами гарячої лінії БФ "Право на захист" +38 (099) 507 50 90, +38 (068) 507 50 90, +38 (093) 507 50 90 та у Telegram-каналі.

Дар'я Лисенко