Чому українське місто Енергодар перетворилось на європейську столицю небезпеки
Весь світ опинився за крок від ядерної катастрофи, якої людство ще не бачило.
Уперше в історії повністю зупинилася найбільша в Європі та шоста у світі атомна електростанція – Запорізька АЕС (далі – ЗАЕС), розташована на березі Дніпра, в українській енергетичній столиці – місті Енергодар.
Причиною повного блекауту ЗАЕС стала втрата єдиної, що працювала, лінії постачання виробленої електричної енергії до об'єднаної енергетичної системи України.
Кожен день перебування та терористичні дії російських військ, що окупували станцію ще на початку березня 2022 року, уможливлювали такий сценарій – від’єднання станції від української мережі, потужність якої становила близько 25% від усього енергобалансу України.
Шляхи реалізації ядерного шантажу росіяни обирають найрізноманітніші: обстріли з артилерії з/на території атомної станції, підриви вибухівки, прольоти ракет, у зону ураження яких потрапляє і Запорізька теплоелектростанція (далі – Запорізька ТЕС, ЗТЕС), розташована впритул до ЗАЕС, що не працює з травня поточного року через відсутність вугілля. А нещодавно, як і попереджали українські розвідники, російські війська влаштували масштабні пожежі на території міста Енергодар.
За повідомленнями ГУР, мінометні обстріли передмість Енергодара віднедавна мають конкретну ціль – золовідвали Запорізької ТЕС. За оцінками української розвідки, це спричиняє підвищення радіаційного фону в місті і робиться для того, щоб посіяти паніку, звинувативши українську сторону.
Ми детально дослідили два аспекти небезпеки – радіаційний фон золошлаків і можливі ризики руйнування дамби золовідвалу ЗТЕС.
Спойлер: радіаційний фон перебуває в межах норми за українським законодавством, але якщо дамбу буде зруйновано, то можливість ядерної аварії на ЗАЕС різко зросте.
Отже, ми:
- Проаналізували дані зі звіту про оцінку впливу на довкілля проєкту реконструкції золовідвалу ЗТЕС, датованого 2019 роком.
- Провели дослідження радіаційного фону золошлаків на золошлаконакопичувачі, який належить ДТЕК Придніпровській ТЕС та розміщений у м. Дніпрі.
- Проаналізували супутникові знімки золовідвалу ЗТЕС за період з лютого 2022 до вересня 2022.
Аналіз офіційних документів Запорізької ТЕС
За офіційними документами, які надавалися до Міндовкілля та згідно з якими проводилося громадське обговорення проєкту нарощування золовідвалу, чи ці відходи радіаційно безпечні для населення?
Титульна сторінка Звіту з оцінки впливу на довкілля проєкту нарощування золовідвалу Запорізької ТЕС
У звіті окремо зазначено, що однією з властивостей, яка характеризує золошлакові відходи, є радіаційна безпека матеріалу.
Цитата зі Звіту з ОВД
На підтвердження до Звіту додається Протокол спектрометричних проб, виданий Запорізьким обласним лабораторним центром Державної епідеміологічної служби України у 2018 році.
Протокол дослідження питомої активності будівельних матеріалів (золошлаків Запорізької ТЕС)
У висновку цього документа сказано, що будівельний матеріал, який дали на дослідження, за радіаційним фактором відповідно до НРБУ-97 належить до 1 класу застосування і може використовуватися для всіх видів будівництва без обмежень. Отже, ми маємо офіційний документ від структури МОЗу, що із золошлаків ЗТЕС можна будувати навіть дитячі садочки та пологові будинки.
Окрім того, у Звіті з ОВД зауважують, що згідно з багаторічними дослідженнями, радіоактивного забруднення ґрунтів очікувати не варто.
Цитата зі Звіту з ОДВ золовідвалу ЗТЕС, с. 46
Отже, що ми маємо? Згідно з офіційними документами головного дозвільного органу країни – Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, радіаційної небезпеки золошлаки Запорізької ТЕС не становлять, а отже, навіть у разі потрапляння артилерійської міни у відходи радіаційний рівень не повинен піднятися.
Власні фізичні заміри рівня радіаційного фону на аналогічному об’єкті – Придніпровській ТЕС
На жаль, дослідити золошлаки на Запорізькій ТЕС немає фізичної можливості через окупацію, тому ми вирішили використати для дослідження аналогічний об’єкт того самого власника-корпорації ДТЕК – Придніпровської ТЕС. Золошлаконакопичувач розташований у м. Дніпрі, у руслі річки Шиянка.
Ці обидві теплові електростанції використовують кам’яне газове вугілля (марка Г), тож показники мають бути наближеними одне до одного.
Отже, 27 серпня 2022 року ми провели вимірювання радіаційного фону приладами Safecast bGeigie Nano, які отримали від наших міжнародних партнерів – Чеського національного інституту радіаційного захисту (SURO) та Safecast.
Як ми бачимо на мапі Safecast, рівень замірів радіаційного фону гамма-випромінювання безпосередньо в басейнах накопичувача та на відвалах вищий, ніж на іншій території місця видалення відходів станції. У деяких точках сягає навіть 0,220–0,260 мкЗв/год.
Усі заміри ми проводили на висоті 1–1,5 метра над рівнем землі окремим приладом № 2460, у якому сенсор було направлено вниз.
Окремо було проведено заміри на рівні землі приладом № 2461, безпосередньо біля золошлаків, показники гамма-випромінювання в середньому становили 0,290 мкЗв/год, що майже на 30 % вище, ніж на рівні одного метра.
У пристрої Safecast bGeigie Nano використовується сенсор LND 7317 (млинцева трубка Гейгера-Мюллера), який призначено для моніторингу не тільки гамма-випромінювання, а й бета. Але для цього потрібно провести заміри без захисного пластикового корпусу, який не пропускає бета-випромінювання.
Показники таких замірів сягнули 0,323 мкЗв/год, що майже на 10% вище, ніж у пластиковому корпусі.
Чи можна вважати такі показники безпечними для населення? Допустиме значення рівня радіаційного фону згідно Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) – 30 мкР/год (300 нЗв/год). Тобто навіть на поверхні золошлаків рівень знаходиться майже на межі допустимих норм. Таким чином, якщо ваш будинок не стоїть просто на золошлаковідвалі, якщо золошлаки не пилять і власник дотримується норм їх зберігання, то жодної радіаційної небезпеки вони не становлять.
А що бачать супутники?
Окрім екологічних документів золовідвалу ЗТЕС і фактичних замірів рівня радіації на аналогічному місці видалення відходів спорідненої ПдТЕС, ми маємо для аналізу знімки супутника Sentinel-2 з доступної публічно системи Sentinel HUB EO Browser, що допоможуть розібратися, чи дотримується Запорізька ТЕС вимог зберігання золи та шлаків, що передбачені екологічним законодавством.
Формально золошлаки категоризуються як 4-й (найбезпечніший) клас відходів, але реально вміщують безліч небезпечних сполук (важкі метали, канцерогени).
Чому так відбувається? Якщо мовою економіки, бо так найдешевше. Ставка екологічного податку в Україні за видалення відходів 4-го класу небезпеки – 5,50 грн/т. Це екологічний біль нашої країни, проте тема для окремої публікації. Тож повернемося до вимог зберігання таких відходів.
Окрім купи вимог і обмежень, нас цікавить те, що має зменшити саме розпилення золи, зрошування відходів. Тобто золошлаки мають бути вкриті водою, щоб унеможливити забруднення атмосферного повітря частинками небезпечної золи. Власне наддрібні частинки золи, потрапляючи до організму людини, завдають шкоди – закупорюють судини, забивають альвеоли та розносяться кровоносною системою всіма закутками організму.
Окрім цього, транспортують із собою забруднювальні речовини. Тобто дрібнодисперсна зола шкідлива для людини як фізичними властивостями, так і хімічним складом. І її треба втримувати в місці зберігання. Найпростіший спосіб – зрошування водою та спеціальними розчинами.
Ми дослідили цей факт на супутникових знімках з лютого по кінець серпня 2022 року.
Аналізуючи індекс вологості та нормалізований індекс різниці рослинності за декілька місяців, можемо зробити висновок, що з травня 2022 року цей золовідвал став поступово всихати без повноцінного додаткового зволоження і на сьогодні (кінець серпня 2022 року) це майже повністю сухий об’єкт порівняно з лютим 2022 року.
Тепер він становить додаткове техногенне навантаження (тобто пилить) на довкілля регіону, який має високий ризик радіаційного забруднення від захопленої росіянами ЗАЕС.
Згідно з офіційними документами об'єкта, виділення пилу з площі золовідвалу вважається аварійною ситуацією.
Цитата зі Звіту з ОВД золовідвалу ЗТЕС
А чи є загроза для ЗАЕС від золовідвалу ЗТЕС?
Згідно з інформацією зі звіту з ОВД золовідвалу, можна підсумувати, що якщо діями військ рф буде пошкоджено дамбу золовідвалу і, як наслідок, перекриття пульпою скидного каналу, що додатково підживлює ставок-охолоджувач та з якого йде забір води на технічні потреби ЗАЕС, можливе настання критичних проблем і потенційної аварії на атомній станції.
Зауважимо, що серед обов’язків власника ЗТЕС є запобігання виникненню надзвичайних екологічних ситуацій за допомогою комплексу заходів за напрямами, серед яких і боротьба з тероризмом та злочинністю.
Цитата зі Звіту з ОВД золовідвалу ЗТЕС
Отже, наші висновки*:
- Радіаційний фон золошлаків, аналогічних до тих, що зберігаються на золовідвалі ЗТЕС, удвічі вищий за природний фон.
- Рівень радіаційного фону золошлаків ЗТЕС визнається офіційними контрольними структурами в межах українських норм законодавства.
- Золошлаки ЗТЕС зберігаються з порушенням екологічних норм, що вважається аварійною ситуацією на золовідвалі.
- Якщо дамбу золовідвалу буде зруйновано, вірогідність ядерної аварії на ЗАЕС різко зросте.
Очевидно, що єдиний шлях забезпечити ядерну безпеку, як заявив міністр енергетики Герман Галущенко, – деокупація ЗАЕС та створення демілітаризованої зони навколо неї. Але й українські суб’єкти господарювання мають дотримуватися вимог українського законодавства, щоб не підігравати ворогу своїми порушеннями.
*Наші висновки є компіляцією фактів, викладених в офіційних публічних документах, супутникових спостережень та екологічного законодавства та мають бути опрацьовані профільними контрольними установами для ухвалення управлінських рішень.
Ірина Черниш – співзасновниця та голова ГО "SaveDnipro", Павло Ткаченко – співзасновник ГО "SaveDnipro"
