Армія та політика

Коли гармати говорять, політики мовчать

Днями мене спитали, чим пояснюється така популярність військових в соцмережах та як вони використовуватимуть її після війни.

Пояснення популярності просте – у країні, що воює, армія стає центром тяжіння всього – уваги, грошей, інформації, новин. Коли ти військовий – вважається, що ти знаєш більше за середньостатистичного цивільного.

А от що робити з цією популярністю вже зараз – це складніше питання.

Величезний актив, зокрема, сил Територіальної оборони – це різноманіття бійців. Це в основному мотивовані добровольці, які покинули своє успішне цивільне життя, щоб захищати домівку та країну в лавах ЗСУ.

Завдяки цьому активу збройні сили наповнилися ініціативними людьми, які звикли швидко вирішувати проблеми, налагоджувати горизонтальні зв’язки, досягати цілей та знаходити необхідні ресурси.

Цей же актив зараз, з початком нового політичного сезону, стає і загрозою, адже старі політичні сили потребують нових облич. Починається вже звичне полювання за активними лідерами.

У світі постправди є декілька аксіом:

• Популярність не дорівнює довірі
• Репутацію важко збудувати, проте легко втратити
• Досвідчений воїн на полі бою не значить досвідчений воїн в інфопросторі

Медіа живуть в світі швидких новин, а битви виграються за рахунок несподіванки та скриття інформації від ворога. Це два кардинально різні світи. В одному виграє той, хто перший розповів, в другому – той, хто найкраще закамуфлював наміри.

В одному світі важливий яскравий заголовок, в другому – закріпитись, заглибитись, утримати територію.

Коли ти вступаєш в політичну боротьбу, тобі доводиться робити вибір. Цей вибір розділяє суспільство. Саме в цьому і є сутність політичної боротьби – змусити громадян зробити вибір.

Політика – це боротьба за обмежений ресурс. А завдання воїна – захищати, а не множити суперечки.

Воїн служить заради кожного, незалежно від політичних переконань. Так само і державний службовець не має права залучати, використовуючи своє службове становище, інших осіб до участі у передвиборній агітації, акціях та заходах, що організовуються політичними партіями.

І коли військовий з’являється на політичному ток-шоу, навіть керуючись найкращими намірами, з вірогідністю 90% його змусять сказати щось критичне, що можна вирвати з контексту та використати проти політичних опонентів.

Або ж цим скористається російська пропаганда, щоб спробувати розхитати суспільство.

Війну не завершено, і варто пам’ятати, що ворог у воїна один. І ключове завдання – це перемога в бою, а не в політичній дискусії.

Володимир Дегтярьов

До 24.02.2022 – директор PR агенції Newsfront, після 24.02.2022 – солдат Сил ТрО ЗСУ