Розвивати спільноти: як відбудова інфраструктури дає нове життя громадам

П'ятниця, 19 серпня 2022, 12:00

Зараз всі українці працюють на перемогу: воїни, політики, бізнес, волонтери та кожен громадянин і громадянка. Ми намагаємося вкладати максимум у підтримку армії. І разом з тим, перед нами постає незручне питання: "відновлювати чи не відновлювати"? 

Чи варто вже зараз, коли перемога ще не наступила, докладати зусилля у відбудову садочків, шкіл, лікарень і амбулаторій?

Відповідь KSE Foundation – відновлювати там, де це можливо

Причина проста – не слід чекати перемоги, аби люди мали можливість достойно жити у власній державі. Не слід відкладати відбудову через острах, що все зникне знову.

Українці – неймовірна нація, яка відбудує те, що береже, стільки разів, скільки це буде потрібно.

Як розбудова сучасної інфраструктури впливає на розвиток спільнот та громад і чому це має вирішальне значення для майбутнього країни – про це, насправді, слід говорити і дискутувати.

Виклик для громад

Не секрет, що досить довго невеликі українські міста і села знаходилися у депресивному стані. 

Нестача фінансування з центрального бюджету, масовий відтік населення в інші міста та регіони, а також моральне застарівання практично усієї наявної інфраструктури – від каналізацій до комунальних підприємств – робили життя у цих місцях непривабливим і складним.

Децентралізація повернула і кошти, і людей до багатьох громад. За рахунок об'єднання ресурсів навіть на рівні селищ і смт можна було побачити достойні та сучасні проєкти з розбудови сучасних об'єктів. 

На ці зміни відгукнувся і бізнес. Дослідження аналітиків KSE показало, що малі громади були більш успішні, ніж великі. Саме в малі громади збирали більше доходів на душу населення від єдиного податку з фізичних осіб, ніж великі громади. 

В невеликих громадах довіра та підприємництво допомагало місцевим мешканцям краще порозумітись, швидше реєструвати нові потрібні бізнеси, краще інвестувати в свою громаду.

Однак ситуацію докорінно змінила війна і широкомасштабне російське вторгнення.

За попередніми оцінками Кабінету міністрів та KSE Institute, збитки лише для інфраструктури України склали понад 100 мільярдів доларів. 

Російськими військами були зруйновані тисячі кілометрів доріг, сотні шкіл та лікарень, відновлення яких стане важким навантаженням для держави в стані війни. Уявіть, лише доріг росіяни зруйнували у кілометражі як протяжність половини США завширшки. 

Саме тому значна доля відповідальності за швидке відновлення нашої країни лягає на плечі волонтерів та бізнесу як партнерів держави.

Реклама:

Повернути нормальне життя

Очевидно, виникає логічне питання: чи варто волонтерам працювати над відбудовою саме інфраструктури, чи не буде корисніше спрямовувати кошти на підтримку нагальних потреб цивільних та наших захисників?

По-перше, ми маємо справу з безпрецедентними масштабами руйнувань у новітній  історії. Населення кількох областей України на довгий час залишилось без доступу до елементарних речей: питної води, ліків, електрики та медичного забезпечення. 

Очевидно, що український волонтерський рух просто не може залишатися осторонь такої масштабної гуманітарної проблеми. 

Попередні дослідження KSE вказували, що після децентралізації нові ОТГ зібрали від 5% до 122% більше місцевих податків, ніж до об'єднання, і стали більше витрачати на розвиток місцевої інфраструктури (від 46% до 569% більше).

Тобто громади вже були на шляху розвитку власної інфраструктури. В багатьох громадах вже було розуміння того, як варто розвиватися далі, існувала місцева експертиза, був план розвитку. 

На жаль, ці плани були перервані війною. Тому важливо повертатися до них, а може, і пропонувати нові, більш амбітні ідеї, щоб громади могли відновити себе та стати більш стійкими до майбутніх криз.

Другий важливий момент: практика показує, що побудова сучасних інфраструктурних проєктів позитивно впливає на життя громади відразу за кількома ключовими напрямками. Фактично, так ми можемо швидше повернути до нормального життя і громадян, і бізнес, і місцеву владу.

Саме тому команда Фонду Київської школи економіки послідовно працює над втіленням цього в життя. Відновлення звільнених територій є важливою складовою нашої роботи: від передачі насосів для подачі води для Бучанського району до масштабного проєкту з відновлення амбулаторій Київської та Сумської областей.

Перший крок

До 22 березня селище міського типу Макарів, що на Київщині, було окуповане російськими військами, які нищили все на своєму шляху.

Зруйнована амбулаторія працювала для понад 16 тисяч пацієнтів. Оперативне відновлення медичної інфраструктури Макарівської громади є критично необхідним для нормального життя місцевих мешканців. 

Для відбудови Макарівської амбулаторії команда KSE Foundation об'єднала зусилля з Міністерством охорони здоров'я України, Київською обласною військовою адміністрацією, Укргазбанком спільно з міжнародною платіжною системою Visa, а також Макарівським центром первинної медико-санітарної допомоги. 

За цей час нам, спільно з владою та партнерами фонду, вдалося зібрати для проєкту понад 4,5 мільйона гривень. У травні ми перейшли до практичної реалізації цього благодійного проєкту й обрали підрядника з організації будівельного майданчику. У планах – розширення співпраці з місцевою владою звільнених територій та запуск кількох нових ініціатив.

Реклама:

***

Мета нашої роботи проста: відновлення України заради її швидкого розвитку і перемоги у війні. Реалізація благодійних проєктів із відновлення зруйнованої інфраструктури – це наш вклад у перемогу і гідне життя українців на звільнених територіях.

Зробити свій внесок у спільний проєкт KSE Foundation, Міністерства охорони здоров'я України, Київської ОВА та Макарівського центру первинної медико-санітарної допомоги з відновлення зруйнованої амбулаторії можна за даним посиланням (опція – "War destroyed hospital").

Світлана Денисенко, директорка KSE Foundation, Тимофій Брік, ректор KSE University 

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування