Відновлення України – це насамперед про людей!
Сьогодні представники влади, експертна спільнота, бізнес співтовариство активно увійшли в дискусію щодо перспектив відновлення України, її повоєнної модернізації.
Ми всі уважно слідкуємо за цим діалогом, аналізуючи цифри, захоплюючись майбутніми масштабами відбудови, забуваючи, що в центрі кожної такої програми є люди, з їхніми потребами та перевагами.
Коли ми говоримо про відновлення, то насамперед це про людей, а вже у другу чергу про мости, дороги, будинки та лікарні. І ось тут ми стикаємося з першим "збоєм" програми.
Не буду говорити про всю країну, скажу про тих, з ким працюю – про ветеранів, членів родин, людей, постраждалих від війни. Яке їхнє місце в цьому процесі, яку роль їм відводять представники влади центральної, як з ними працюватимуть місцеві громади, на який день "ляже" вся соціальна система, якщо хтось спробує реалізувати весь набір пільг для цієї категорії.
В Україні, на жаль, і до того, державні ветеранські політики не були занадто ефективними. Після 24 лютого кардинально змінилося все – правила, обсяг аудиторії, сутність послуг.
Якщо до 24 лютого 2022 року в Україні було близько 500 тисяч учасників бойових дій (УБД), то прогнозується, що після нашої перемоги ця цифра зросте до 2 мільйонів.
Ця війна сьогодні стосується кожного. Тільки 6,5 мільйона виїхало з України. Декілька мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО). Сотні тисяч жили в умовах тимчасової окупації. Тисячі зазнали тортур.
Всі ці люди відчувають наслідки бойової травми. Чи потребують вони допомоги та нової якості послуг? Очевидно, що так.
Які наслідки будуть від того, що ці люди не отримують ефективної допомоги? Зростання суспільної напруги щонайменше! Коли про це треба думати – після війни? Я впевнена, що треба думати та діяти вже сьогодні!
Війна для України стала не тільки великим випробуванням на міцність. Вона ще й стала великим шансом на радикальне оновлення та модернізацію. Зокрема модернізацію державного апарату, підвищення його ефективності та запровадження принципу людиноцентричності.
Я розумію, що держава бореться за своє виживання, покладає всі ресурси задля перемоги. Це в тому ж числі коректним є і до принципів реабілітації поранених.
Основні зусилля у взаємодії з пораненим військовослужбовцем з боку держави спрямовані на його якнайшвидше повернення до лав Збройних сил України після поранення. І тут, на жаль, не може йтися про повноцінне відновлення людини. Про фізичну реабілітацію – так, про ментальне відновлення – навряд чи.
Ще гірша ситуація з тими, чия реабілітація не може бути завершеною поверненням у стрій. Ці люди змушені будуть шукати своє місце під сонцем вже сьогодні і майже самостійно. І першими чиновниками, хто стикається з пораненими, є місцева влада.
Саме в свої громади повертаються поранені і будуть масово повертатися демобілізовані захисники вже за якихось 5-6 місяців. Всі вони потребуватимуть особливого ставлення, специфічних послуг. І якщо всього цього їм не дати, зростатиме суспільна напруга!
Першими людьми, хто зустрічає ветеранів, стають члени родини, працівники соціальної сфери та сімейні лікарі.
Про те, як працювати з ветераном у забезпеченні його потреб в соціальній сфері, ми і поговоримо зараз.
Соціальний кейс-менеджер – інструмент зняття напруги
"Ми вас туди не посилали", "всі стоять, і ви почекаєте", "чи не герой тут мені" – всі ці відверті тригери можна почути в одній довгій черзі в типовому соцбезі, в який вже сьогодні приходить демобілізований після поранення захисник.
Ми з 2017 року вперто говорили про необхідність трансформації системи взаємодії влади з ветеранами. Наполягали на відході від патерналізму та реалізації всіляких стимулюючих інструментів.
Тоді це стосувалося 1% населення. Сьогодні ми говоримо, що наша базова аудиторія складатиме суттєво більше – 5% населення. І з такою цифрою імітацією роботи вже не обійдешся.
Ми вивчили український негативний досвід, досвід наших західних партнерів, досвід роботи громадських організацій та волонтерських ініціатив і спробували консолідувати все найкраще, а головне – найпростіше.
Отже, в кожній громаді має бути соціальний кейс-менеджер, який стане першим і основним шлюзом в реінтеграції ветерана.
Саме тому, надзвичайно важливим є критерії відбору таких кейс менеджерів (КМ) – професійні та моральні.
Завдання цього посередника вести справу, кейс, профайл ветерана, фіксувати всі його потреби та допомагати йому у їх задоволенні.
Ключове слово – допомагати, а не вирішувати за нього. Чому? Тому що, процес реінтеграції передбачає активні дії з боку клієнта, а не його бездіяльність.
Натомість кейс-менеджер має володіти цілим набором якостей:
- По-перше, він повинен мати всю повноту інформації про надавачів усього спектру послуг для своїх клієнтів. І це не тільки державні, але і приватні, і благодійні, і неурядові установи.
- По-друге, КМ має бути носієм базових знань та навичок, які б дозволили йому робити первинні висновки щодо стану клієнта та звертатися або рекомендувати звертатися клієнту самостійно до відповідних фахівців (мультидисциплінарна команда).
- По-третє, наш КМ без сумніву має бути обізнаний у базовому законодавстві.
- По-четверте, цей працівник має бути "своїм" у системі місцевої влади. Оптимально – працювати у виконкомі.
- По-п'яте, кейс-менеджер як захисник інтересів ветерана має бути своїм для цієї цільової аудиторії. Ідеально – ветеран чи ветеранка, волонтер чи волонтерка, член родини ветерана.
- Також КМ є обов'язковим учасником виїзної команди фахівців, що працює з клієнтами на місцях. Це стосується як поточної роботи мобільної групи фахівців, так і кризових ситуацій.
Соціальний кейс-менеджер – це перший контакт ветерана із реальним світом. Але він – не нянька. Його завдання прийняти клієнта, визначити базові потреби і спрямувати для отримання наступних послуг.
В ідеальному світі, забезпечити надання цих послуг максимально ефективно.
Ми не маємо ілюзій, що одне лише запровадження такого соціального інструменту зробить систему роботи з ветеранами ефективною. Багато чого буде залежати від якості подальших послуг, яких цей кейс-менеджер буде пропонувати своєму клієнтові.
Мова йде про юридичні та консультативні послуги, послуги з працевлаштування та підвищення кваліфікації, підтримки бізнесу, оформлення документів, медичної, спортивної, ментальної реабілітації.
Як показує практика, такий гіпотетичний функціонал кейс-менеджера знімає до 90% усіх проблем ветерана в суспільстві, нейтралізує навіть передумови суспільної напруги.
Представники громади, з якими ми говорили, це дуже добре розуміють і готові до реалізації цього проєкту.
Ми, спільно з партнерами, працюємо над пілотним проєктом в низці регіонів. Розробляємо план підготовки кейс-менеджерів, в тому числі навчальний, працюємо з громадами над відбором потенційних кандидатів.
У нас немає ілюзій, що буде просто. Але ми переконані, що, якщо ці проблеми не вирішувати сьогодні, завтра ми наші переваги втратимо й отримаємо чергові проблеми. А цього дозволити ми не можемо. Хоча б через пам'ять про наших загиблих друзів.
Відновлення України починаємо з людей!
Оксана Коляда
