Чи продовжить з'їзд науковців естафету призначення гідних кандидатів до ВРП?

На початку цього тижня ми святкували важливу перемогу на шляху до судової реформи: депутати Верховної Ради призначили членами Вищої ради правосуддя (ВРП) найбільш достойних із можливих кандидатів.

Проте ми всі з вами розуміємо, що кілька людей не зможуть змінити систему самостійно, тим більше такий складний орган, як ВРП. Адже Рада складається з 21-го члена, більшість із яких є чинними суддями чи суддями у відставці.

А отже, для того, щоб ми всі мали шанс на справжню судову реформу, вкрай важливо, щоби всі суб'єкти призначення обирали достойних кандидатів, до доброчесності яких немає зауважень.

Найближчим часом свою готовність призначати доброчесних кандидатів можуть продемонструвати представники вищих юридичних закладів. Адже вже цієї п'ятниці, 19 серпня, у Полтаві вони мають обрати одного члена Вищої ради правосуддя серед чотирьох кандидатів. 

Коротко розповім про кожного претендента на крісло у Вищій раді правосуддя.

Почнемо з Дмитра Лук'янова, адже саме його деякі джерела називають фаворитом цього конкурсу. 

Лук'янов був членом комісії з обрання суддів КСУ за квотою президента Володимира Зеленського.

Під час конкурсу Лук'янов підтримав призначення недоброчесного кандидата Олександра Сибіги на посаду судді Конституційного Суду.

Сибіга володіє чималою кількістю елітного майна, яке неможливо пояснити офіційними доходами: дві квартири та будинок на понад 700 квадратних метрів у Києві, 7 земельних ділянок, автівки Tesla X, Porsсhe Cayenne і Toyota Camry, годинники Breitling, Rolex та Breguet. Також Сибіга ухвалював свавільні рішення щодо культурної спадщини.

У 2017 році Вища кваліфікаційна комісія суддів України визнала суддю недоброчесним, а Верховний Суд згодом підтримав таке рішення. Утім, Лук'янов не побачив у цьому проблеми та голосував за призначення Сибіги до КСУ. 

Також у фінальному голосуванні за переможців конкурсу Лук'янов проголосував за людину, з якою мав очевидний конфлікт інтересів. Йдеться про його наукового керівника Олександра Петришина. Тепер сам Петришин є одним із організаторів п'ятничного з'їзду науковців, на якому й можуть обрати членом ВРП Лук'янова.

Ще одним кандидатом на посаду члена ВРП є Сергій Меленко, до якого також є низка запитань. 

Зокрема, сумніви щодо задекларованих доходів та майна. Так, у 2020 - 2021 роках він був адвокатом у 93-х судових справах, але задекларував лише 49 393 гривні доходу за 2020 рік. Доволі складно повірити в те, що практикуючий адвокат заробляє менше, ніж 5 тисяч гривень на місяць.

Також складно повірити й у те, що квартира в Чернівцях площею 38,6 квадратних метрів може коштувати 100 тисяч гривень, адже це значно нижче її ринкової вартості. Проте саме таку вартість подарованої його доньці квартири вказує кандидат.

Існують і питання щодо політичної нейтральності кандидата, адже його дружина у 2019 році була довіреною особою кандидата в президенти Євгена Мураєва. Крім цього, вона є членом ради Чернівецької регіональної організації політичної партії "Наші", керівником якої є Євген Мураєв. У січні британська та американська розвідки назвали Мураєва можливим ставлеником рф у разі окупації Києва. 

Питання щодо походження майна є й до третього кандидата – Олексія Гороха.  

У декларації за 2020 рік кандидат вказав право безоплатного користування мотоциклом Suzuki DL650 V-Strom 2007 року, що належить його батьку. Задекларована вартість – 45 250 гривень. Водночас, відповідно до даних спеціалізованих сайтів, ринкова вартість такого мотоцикла становить близько 150 тисяч гривень.

Схожа історія сталась і з самим кандидатом у 2017 році, коли він придбав автомобіль Toyota Camry 2015 року випуску за 108 000 гривень, хоча середня ринкова вартість такого автомобіля складає близько 500 000 грн.

Також у 2020 році кандидат задекларував 28 000 гривень доходу від здійснення незалежної професійної діяльності. Горох є практикуючим адвокатом і часто читає лекції на курсах підвищення кваліфікації. Тому сумнівно, що річний дохід такого кваліфікованого і знаного адвоката складає лише 28 000 гривень

Єдиним кандидатом, до доброчесності якого немає питань, є Микола Хавронюк.

Доктор юридичних наук, професор Києво-Могилянської академії та заслужений юрист України з 38-річним стажем роботи.

Нині Микола Хавронюк очолює напрям наукового розвитку Центру політико-правових реформ. Кандидат – автор понад 50 книжок та монографій, понад 250 наукових і понад 50 науково-публіцистичних статей.

У різний час він очолював Науково-консультативну раду при Верховному Суді України. Із 2019 року є членом Науково-консультативної ради при Конституційному Суді України. 

Автор завдань для конкурсу на посади суддів Вищого антикорупційного суду і завдання для конкурсу на посади керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. 

Як бачимо, з'їзд представників юридичних Вищих навчальних закладів може перейняти естафету Верховної Ради та призначити членом ВРП фахівця, у доброчесноості якого немає сумнівів.

Науковці можуть піти й іншим шляхом – дозволити використати себе в інтересах деяких представників З'їзду, обравши негідного кандидата.  

Хочеться вірити, що в такий складний для нашої країни та державності час з'їзд науковців усе ж зробить доречний вибір та дотримається високого стандарту, заданого парламентом на шляху до справжньої судової реформи. 

Катерина Бутко