Голод близько: як продовольча криза крокує Нігерією

Кожний новий день російської агресії призводить до нових загиблих від ракет, артилерії та іншої зброї. Проте ця війна має і не такий видимий, але не менш вбивчий фронт – продовольчий.

Це заплутаний ланцюжок реакцій в усьому світі, який по черзі призводить до кризи у країнах з різних куточків планети. Тут працює так званий "ефект метелика", коли "помах крил метелика в Бразилії викличе торнадо в штаті Техас". Приблизно так і розвивається світова продовольча криза.

Якщо вибудувати ланцюжок, це працює (дуже спрощено) приблизно так:

Військова агресія проти України і заблоковані порти – неможливість повноцінного експорту – дефіцит зернових та іншої агропродукції на світовому ринку – зростання цін на харчові продукти – протекціоністські заходи урядів по обмеження експорту – поглиблення кризи – голод у залежних від імпорту країнах.

Звісно, цей ланцюжок можна значно ускладнити, додавши туди, енергетичну кризу і навмисне обмеження експорту росією (щоб швидше спричинити голод).

Розглянемо цей "ефект метелика" на прикладі просто величезної африканської країни – Нігерії (населення понад 200 млн осіб).

Пшениця. Уявляєте, скільки потрібно харчів, щоб прогодувати стільки людей? Саме тому Нігерія є четвертим у світі імпортером пшениці. 

Для нормального функціонування їм потрібно понад 5 мільйонів тонн пшениці на рік. 

Нігерійські ж фермери виготовляють всього 60 тисяч тонн, тобто 1,3% загального попиту. 

В структурі нігерійського імпорту пшениці переважають такі країни: росія ($556 млн), Литва ($502 млн), США ($312 млн), Канада ($242 млн), Латвія ($192 млн).

А тепер стежимо за брудними російськими руками. У світі через відсутність заблокованої української пшениці дефіцит зернових, ціни зростають. "русскіє" це чудово розуміють і у березні обмежують власний експорт нібито "для безпеки внутрішнього ринку", а також забороняють експортувати зернові в країни їхнього "євроазійського союзу". Через місяць вони вже вимагають ввести такі обмеження усім членам Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). 

Тобто свідомо росія робить усе, щоб збільшити дефіцит харчових продуктів, зірвати поставки, посіяти паніку. Потім у публічній риториці можна буде кивати на санкції й казати, що усе через них. Досі цим активно займається російська пропаганда.

Якщо для шантажу європейських країн росія використовує енергетику, то для африканських – продовольство. І якщо у нас немає мільйонів барелів нафти, то у нас є мільйони тонн зерна, які розв'яжуть проблему світового дефіциту. Поки їх експорт морем заблокований російськими військами.

Що ж залишається робити, наприклад, Нігерії, у якій інфляція сягнула 19% за останні місяці?

Нарощувати власне виробництво? Довго, та і ландшафт не дозволяє. Також випливає проблема з добривами, яких нині дефіцит у світі, а ціна на них захмарна. 

Нещодавно стало відомо, що Африканський фонд забезпечить фермерів континенту 500 тисячами тонн добрив, хоча є потреба у 2 млрд тонн.

Шукати нові канали постачання? До війни в Україні Нігерія платила за пшеницю понад два мільярди доларів щороку – це колосальний ресурс для бідної країни. Зараз чек більшим удвічі чи навіть утричі, але ж імпортувати треба не лише пшеницю… 

Ці всі розрахунки мають сенс, якщо Нігерії таки вдасться знайти, де взяти зернові. 

Українська пшениця заблокована, на світовому ринку – дефіцит, тому багаті країни перекуповують за вищою ціною. Сусідні країни обмежили експорт: Гана ввела річну заборону на експорт пшениці, Уганда встановила високі податки на експорт, щоб стимулювати внутрішній ринок, Аргентина, Малайзія, Казахстан – теж обмежили основні експортні харчові продукти.

Резюмуючи, бачимо як Нігерія з 200 мільйонами людей заходить у серйозну продовольчу кризу, яка призведе до катастрофи: збідніння, голод, можливі заворушення та еміграція – це те, що цілком свідомо і цілеспрямовано несе у світ росія. 

Поки виглядає так, що тільки Україна може її зупинити за підтримки усього світу, наших партнерів. Наші хлопці віддають життя, оберігаючи свої домівки та роблячи можливим збереження мільйони життів поза межами нашої країни.

Єдине, що нам потрібно – консолідована підтримка, збільшені поставки зброї, допомога у розблокуванні портів. Ну і менше підігрування варварській росії.

Разом переможемо!

Дмитро Соломчук