Троянський кінь, або Що не так із Viber-каналом "Молния"?

Повномасштабне вторгнення російської федерації до України не лише спричинило загибель тисяч українців та значні руйнування інфраструктури, а й призвело до низки масштабних зсувів в інших, менш очевидних для зовнішнього спостерігача сферах. Прикладом такої тенденції є, зокрема, зміна ставлення українців до споживання інформації. 

Так, на початку червня 2022 року ОПОРА опублікувала результати дослідження, проведеного спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, у якому зʼясувала, де саме українці читають новини і яким медіа вони довіряють найбільше. 

Чи не найважливіший висновок – в умовах війни основним джерелом інформації для українців є не телевізор, а соціальні мережі: майже 77% українців дізнаються новини саме через них. 

Якщо ж аналізувати детальніше, то зʼявляється ще один важливий висновок: вперше за час спостережень опитані вказали, що споживають новини не через Facebook або YouTube, а в месенджері Telegram. Іншим месенджером, Viber, користуються для споживання новин 48% тих українців, котрі дізнаються новини з соцмереж.

Досліджуючи зміни медіаспоживання українців, ми помітили цікаву тенденцію: у відповіді на питання про те, які соціальні мережі респонденти використовують для споживання новин, частина опитаних вказувала "Молнию". Ймовірно, вони мали на увазі Viber-канал, який станом на червень 2022 року має понад 4 млн підписників, що робить його найбільшим новинним каналом у месенджерах в Україні. 

Ми вирішили розібратися, як саме цей канал отримав таку значну популярність серед українців і чи справді він поширює винятково "оперативну та обʼєктивну інформацію", як стверджують його адміністратори.

Декілька слів про масштаб

Насамперед, говорячи про "Молнию", ми маємо на увазі не лише один великий Viber-канал. Зараз уже можна говорити про невелику медіагрупу, до якої входять щонайменше:

• російськомовний канал у Viber (3 млн 975 тисяч підписників);
• англомовний канал у Viber (74 тисячі підписників);
• російськомовний канал у Telegram (143 тисячі підписників);
• англомовний Twitter (21 тисяча підписників).

Таким чином сукупна авдиторія цього ресурсу зараз становить понад 4,2 млн підписників. Така цифра доволі масштабна: наприклад, офіційний Viber-канал Міністерства охорони здоровʼя України, запущений у березні 2020 року, наразі має вдвічі менше, 2,1 млн підписників.

Ще цікавішим масштаб "Молнии" стає, якщо звернути увагу на період, за який ці ресурси отримали таку значну кількість прихильників. Так російськомовний Viber-канал опублікував своє перше повідомлення 22 лютого 2022 року, за 2 дні до повномасштабного вторгнення. Англомовний канал запрацював дещо пізніше – 27 лютого. Водночас, англомовний Twitter-акаунт зʼявився 4 березня, а Telegram-канал "Молния" почав транслювати повідомлення 22 квітня. 

"Молния" також пропонує розміщувати на своїх ресурсах рекламні дописи. Ми звʼязалися з рекламним відділом ресурсу і зʼясували, що одне повідомлення в середньому переглядає близько пів мільйона користувачів. Розміщення одного рекламного допису коштує від 1500 доларів (близько 45 тисяч гривень).

З огляду на все вищесказане, може виникнути логічне запитання: як український новинний канал у Viber зміг набрати таку величезну кількість підписників та ще й за такий незначний термін? 

Як "Молния" здобуває популярність?

Протягом останніх декількох місяців "Молния" активно використовувала різноманітні способи залучення користувачів. Серед них – як піар через засоби масової інформації, експертів та політичні партії, так і поширення інформації через мережі сторінок у Facebook.

Першим та, ймовірно, найважливішим піар-кроком для залучення підписників до "Молнии" стали публікації у ЗМІ. Ми виявили, що у проміжку між 15 годиною 27 лютого та 1 годиною 28 лютого на українських новинних ресурсах (Комментарии.ua, ukranews.com, my.ua, depo.ua та 24 канал) вийшло щонайменше 5 статей із закликом підписуватися на Viber "Молния".

Показово, що всі ці статті виходили з майже ідентичним наповненням: 

Політичний експерт Олексій Голобуцький рекомендує користуватися перевіреним вайбер-каналом "Молния".

"Наразі одне з найважливіших завдань – не вірити фейкам. Причому це важливо як українцям, що обороняються, так і росіянам, обмеженим у джерелах інформації. Рекомендую перевірений вайбер-канал "Молния" – там уже майже 2-мільйонна аудиторія. Приєднуйтесь", – написав Голобуцький.

Цей канал надає оперативну та об'єктивну інформацію про те, що відбувається насправді, запевняє експерт.

Доречність використання прихованої реклами або "джинси" на третій день повномасштабної війни, звісно, викликає певні запитання, однак у цьому випадку цікавішим для нас є так званий експерт, який активно просуває "Молнию" у своєму Facebook. 

Олексій Голобуцький – політичний експерт, один зі співзасновників Агентства моделювання ситуацій, яке входить до переліку псевдосоціологічних організацій, створеного виданням Texty. Самого Голобуцького Texty відносять до прихованих піарників партії Наталії Королевської "Україна – вперед!" на парламентських виборах 2012 року, Петра Порошенка під час президентських виборів 2019 року, Володимира Гройсмана на парламентських виборах 2019 року, Володимира Кличка та Андрія Пальчевського на місцевих виборах у 2020 році. 

Варто відзначити: у новинах від 27 лютого вказано, що канал на цей момент вже має понад 2 млн підписників. При цьому перше повідомлення в ньому було опубліковане лише за 5 днів до цього. До того ж у перші декілька днів свого існування (22-23 лютого) канал мав доволі небагато підписників: кількість "лайків" на повідомленнях не перевищувала 200. 

Натомість із 24 лютого кількість вподобайок до публікацій каналу почала стрімко зростати і помітно прискорилася після 27 лютого, коли почалася рекламна кампанія у ЗМІ. Ймовірно, на початку канал розширювався більш-менш природним чином, однак вже з 25 лютого почав просувати рекламу всередині Viber, а вже згодом вийшов на зовнішню аудиторію.

Втім, Олександр Голобуцький – не єдиний, хто активно просував "Молнию". Наступним піар-кроком стали публікації на сторінках інших відомих користувачів. Зокрема, ми виявили рекламу різних ресурсів "Молнии" на сторінках шефредакторки інтернет-видання "Лівий берег" Соні Кошкіної (1 березня), українського музиканта ЯрмаКа (2 квітня) та політичної партії НАШ КРАЙ і НАШ КРАЙ Чернігівщина (1 березня).

Приблизно у той самий час, на початку березня, також створено англомовний Viber-канал. Заклики долучитися до нього були дещо іншими: їх поширювали через Facebook-групи української діаспори. 

Так, із 27 лютого до 1 березня на сторінках щонайменше 26 груп діаспори (Наша🇺🇦🇬🇧Велика Британія, Ukrainians in Australia, Иммигранты Сакраменто • Sacramento Immigrants тощо) зʼявилися такі повідомлення.

Крім того, тоді "Молнию" також намагалися просувати й через деякі російські платформи: сайт російського шансону і так званий "проєкт антена". Втім, ці ресурси навряд чи дуже популярні серед російської аудиторії, а тому не потребують значної уваги з нашого боку.

Показово, що власники "Молнии" не поспішають відкрито просувати свої повідомлення через сервіси Meta (створюючи сторінки у Facebook або Instagram).  Натомість для поширення своїх повідомлень вони використовують невеликі сторінки іншої тематики. 

Так, зокрема, активно просувають повідомлення " сторінки Відеозйомка Музиканти на весілля Фотограф (8,17 млн переглядів з 24 лютого 2022 року), Відеооператор Юрій Орестович (4,79 млн переглядів) та Українські та весільні пісні, КОЛЯДКИ, які активно просувають у себе новини "Молнии". 

Поруч із відмовою виходити на ринки Facebook або Instagram, для розширення своєї авдиторії "Молния" використовує Telegram і Twitter. При цьому, хоча канал у Telegram створений ще 25 лютого, активність на ньому зʼявилася лише після певного його "насичення" підписниками у Viber – наприкінці квітня. Загалом, помітно, що адміністратори "Молнии" доволі прискіпливо підійшли до власної приватності: у Twitter, Telegram та Viber сьогодні практично неможливо відстежити адміністраторів сторінок та анонімних каналів, а донати ресурс збирає через криптогаманець. 

Про що "Молния" пише і чому це проблема

Більшість контенту "Молнии" – це новини про події на фронті, в міжнародній політиці, коментарі різноманітних експертних організацій (наприклад, британської розвідки) та навіть чутки. Показово, що поруч із новинами про Україну канал часто розміщує повідомлення про події в російській федерації. 

Ймовірно, найбільшою проблемою "Молнии" та інших каналів інформації у соціальних мережах, є те, що за їхньою допомогою можна викликати у споживачів інформації так звані "емоційні гойдалки".  Доволі добре це ілюструють повідомлення нижче: поруч із новинами про те, що російські війська накопичують нові сили на східному напрямку, публікують повідомлення про неготовність західних союзників передавати українцям зброю. 

Так само поруч із новиною про "стратегічну поразку росії в Україні" вийшли повідомлення про ймовірність захоплення рф нових територій. 

Через ілюзію "обʼєктивного висвітлення новин" насправді можна доволі легко розхитати настрої у суспільстві та створити хороше підґрунтя для просування ворожих інформаційно-психологічних операцій і меседжів, корисних ворогу. Зокрема, новини про накопичення російських військ та відмову США постачати нашій країні певний тип БПЛА створюють відчуття, що Україна не зможе перемогти у війні. 

Від такого відчуття, зрештою, має вигоду лише російська федерація: поступово накопичуючи подібні повідомлення, вона може підштовхувати українців до тиску на владу задля підписання мирного договору.

Ще одна небезпека, яку приховують як Viber-канал "Молния", так і багато інших каналів у Telegram та Viber – це те, що вони розміщують у себе повідомлення від користувачів, не фільтруючи їх. Зокрема, доволі часто на таких каналах розміщують фото і відео наслідків ворожих обстрілів. 

Органи державної влади вже неодноразово закликали як засоби масової інформації, так і звичайних українців не розміщувати в інтернеті фотографії та відеозаписи пожеж, диму або вибухів внаслідок влучання ракет або артилерійських обстрілів. Однак якщо у випадку ЗМІ розміщення таких матеріалів можуть проконтролювати внутрішня редакція і зовнішні регулятори, у випадку Telegram та Viber це не працює: фото і відео зʼявляються там щоденно. 

Опубліковані матеріали, своєю чергою, корисні не допитливим українцям, а насамперед ворогу: так росіяни можуть коригувати вогонь, створювати додаткові проблеми для наших Збройних Сил та відтягувати перемогу України.

Висновок

Використання соціальних мереж та месенджерів для споживання новин – це доволі виправдана стратегія: вони дозволяють швидко отримувати оперативну інформацію про події на фронті, відслідковувати сигнали повітряної тривоги та спілкуватися з рідними або друзями (і все це – в одному застосунку). Однак поруч із такою очевидною зручністю в отриманні інформації соціальні мережі створюють інші ризики для своїх користувачів, часто повідомляючи ненадійну (або навіть небезпечну) інформацію. 

Величезна кількість підписників певних каналів дає їм доступ до значної кількості інформації, яку  вони не отримали б по-іншому. Це, своєю чергою, допомагає їм розповсюджувати величезну кількість інформації, зокрема й ту, яка корисна ворогу. 

Через особливості політики Telegram та Viber ані звичайному користувачу, ані медіааналітикам практично неможливо зʼясувати, хто стоїть за створенням або поширенням інформації в тому чи іншому каналі. У випадку цих месенджерів також практично неможливо домогтися блокування певного каналу або контенту: ці соціальні мережі, на відміну від Meta, дуже рідко вдаються до блокувань, посилаючись на захист свободи слова. Такий стан справ, зрештою, дозволяє власникам каналів у месенджерах маніпулювати суспільною думкою, а ворогу — успішно проводити інформаційно-психологічні спецоперації. 

Приклад "Молнии" добре ілюструє тезу про те, що анонімні канали далеко не завжди є звичайними збирачами та поширювачами певної інформації. Натомість вони можуть активно просувати певну точку зору або ж взагалі бути коригувальниками ворожого вогню. А тому підписка на такі канали і надсилання до них відео й фото наслідків ракетних атак або артилерійських обстрілів може, зрештою, перетворитися на небезпеку для самих авторів та авторок таких матеріалів.

Втім, споживати інформацію у месенджерах так, аби не стати жертвою інформаційно-психологічної операції (ІПСО) російської федерації та не скоригувати вогонь ворога,  цілком можливо. Одна з найбільш безпечних стратегій – використовувати соціальні мережі винятково для того, аби відслідковувати повідомлення офіційних органів влади або стежити за повідомленнями легітимних ЗМІ. Це водночас вбереже вас від неправдивої або надто емоційної інформації та допоможе Збройним Силам України ефективніше боротися з ворогом, наближаючи нашу спільну перемогу.

іл-самие извесние

Снопок Ольга, Громадянська мережа ОПОРА