Економічний фронт. Справжня мета санкцій 

Мета санкцій – не зупинити війну рф проти України, а зробити її продовження неможливим. 

Станом на сьогодні США, ЄС і країни G7 узгодили та запровадили шість пакетів санкцій у відповідь на війну росії в Україні. 

У той же час попри значну кількість санкцій, досі обговорюється чи дійсно вони можуть зупинити війну. А також, чи дійсно суттєві санкції можуть бути запроваджені. 

То яким чином санкції впливають на росію та чи досягають мети уже запроваджені санкції? 

Чи можуть санкції миттєво зупинити війну?

ЄС і США вважають, що ні, адже на їхній погляд мета санкцій інша. Так, представники ЄС переконані, що санкції мають "посилити тиск на уряд рф та її економіку, а також обмежити ресурси кремля вдаватися до агресії". 

Своєю чергою, Джейк Салліван під час брифінгу 4 квітня чи не вперше окреслив мету запровадження санкцій: "санкції не мають миттєвої дії, вони діятимуть з часом, щоб зменшити економічну силу, вдарити по основній промисловості, джерелам доходів росії, які живлять війну та клептократію. Санкції це не єдиний захід, але важливий елемент".

Отже, як ЄС, так і США переконані, що санкції, дійсно, не зможуть миттєво зупинити війну, але їх мета – створити такі умови, за яких росія не зможе фінансувати воєнні потреби, а тиск росіян на уряд буде таким, що це змусить політичне керівництво рф відмовитися від війни.

На що спрямовані санкції? 

Якщо мета санкцій – зменшити можливості росії вести війну, то за рахунок чого? 

Насамперед це має досягатися за рахунок зменшення можливостей: 

• виробляти або купувати запчастини, конструктивні елементи для виготовлення/поновлення озброєння;
• виробляти або купувати конструктивні елементи для виробництва та переробки палива, а також можливостей його продажу;
• забезпечувати логістику, у тому числі закуповувати та/чи виробляти логістичну техніку, насамперед залізнично-дорожню та авіаційну;
• використовувати товари подвійного призначення для воєнних потреб, зокрема, медичних; 
• забезпечувати продовольчі потреби населення та для ведення війни (від вирощування до постачання продуктів харчування);
• забезпечувати соціально-економічні умови життя на достатньому рівні, щоб росіяни продовжували підтримувати воєнний спосіб вирішення проблем. 

Варто зауважити, що за даними мінфіну рф, у 2021 році росія змогла забезпечити профіцитний бюджет, при чому надходження від експорту вуглеводнів (нафта та газ) становили лише 35%. При цьому, за даними того ж мінфіну рф, у 2021 році рф збільшила державний борг. З одного боку це може свідчити про підготовку рф до війни, а з іншого, що мета санкцій – позбавити можливість рф брати в борг на зовнішньому ринку капіталу як безпосередньо, так і опосередковано через внутрішні запозичення у компаній, акції яких розміщені на міжнародних біржах. 

З іншого боку, супутній наслідок санкцій – це зменшення спроможності росії фінансувати соціальні програми, які були визначені путіним як конкретні цілі ще в липні 2020 року: 

• збереження населення, здоров’я та добробуту людей;
• можливості для саморозвитку і розвитку талантів; 
• комфортне та безпечне середовище для життя; 
• гідна, ефективна праця та успішне підприємництво; 
• цифрова трансформація. 

Отже, влада рф має опинитися перед вибором: продовжувати витрачати резерви на війну чи забезпечувати рівень соціально-економічного добробуту населення. А росіяни – чи платити за війну власним добробутом та як довго. Адже, за повідомленням мінфіну рф від 16 травня 2022 року, майже 2,5 трлн рублів пішло на виплати пенсій із національного фонду добробуту, а сумарно фонд рекордно скоротився на 2 трлн рублів. 

За словами Євгена Миронюка, експерта БКС "Мір інвестіций", такого суттєвого скорочення за один лише місяць не відбувалося. Експерт переконаний, що влада почне витрачати ті засоби, які ще не заблоковані. Миронюк додає в коментарі російським "Вєдомостям" 16 травня 2022 року: "обсяг ФНД (фонду національного добробуту) багато в чому залежатиме від від обсягу видатків бюджету, які своєю чергою визначаються геополітичним становищем. Зокрема, як багато витрат знадобиться на спецоперацію, на докапіталізацію банківського сектору, пряму галузеву підтримку". 

Наслідки санкцій

Санкції мають дві групи наслідків – прямі та супутні. 

Прямі наслідки – це досягнення швидкого впливу на конкретних осіб, які забезпечують продовження воєнних дій. Це персональні санкції проти осіб, що приймають рішення та мають безпосередній доступ до фінансово-економічного ресурсу (рахунків за кордоном, корпоративних прав тощо), а також позбавлення підприємств російського ВПК можливості виробляти нові та ремонтувати наявні озброєння, насамперед високотехнологічні.

Внаслідок таких точкових заходів уже понад 20 підприємств російського військово-промислового комплексу повністю або частково призупинили діяльність. Зокрема, зупинив роботу єдиний виробник танків "Уралвагонзавод", зупинилось виробництво авіаракет на заводі "Вимпел", критично обмежені спроможності для подальшого виробництва ракет "Калібр" і "Смерч" через нестачу французьких і німецьких комплектуючих. 

Супутні наслідки – це побічний вплив санкцій, що проявляється насамперед у призупиненні діяльності великої кількості компаній в росії. Такі наслідки проявляються в демонстрації російському народу ціни підтримки агресивної політики влади. Ціни, сплату якої відчує кожен громадянин рф: у вигляді втрати доступу до певних західних продуктів і послуг, обмежень на пересування, зростання середнього чеку на витрати в магазині, ускладнення ситуації на ринку праці, зрештою – погіршення загального рівня життя. Погіршення, яке є ціною за воєнну агресію рф проти України.

Супутні наслідки проявляються з часом. Вони не можуть швидко позбавити росію "фізичної" можливості вести війну проти України, як, наприклад, обмеження у сфері ВПК, але вони спрямовані на зміну стратегічного горизонту для рф – тенденції розвитку якого змушуватимуть керівництво росії вже коригувати свої дії, щоб не допустити катастрофічної ситуації в економіці у середньостроковій перспективі.

Європейський економічний фронт 

Торговельні санкції мають двосторонній ефект – і на росію, і на країни, які їх запроваджують. 

Підвищення цін і вартості проживання вже відчувають на собі не тільки росіяни, але і громадяни країн-партнерів України. Це створює внутрішньополітичні обмеження для лідерів деяких країн, чиї суспільства ще лиш в процесі усвідомлення факту війни проти них, а не лише України. Саме цим пояснюється тривалість обговорення та супротив деяких країн-членів ЄС запроваджувати наступний пакет санкцій. 

Тим не менше, іноземні громадяни вже знаходяться безпосередньо на економічному фронті – і розуміють це. Так, згідно з результатами опитування IPSOS, проведеного в квітні 2022 року, лише 24% опитаних виступили проти запровадження додаткових економічних санкцій і лише 29% – проти запровадження ембарго на газ та нафтопродуки. 

При цьому, опитування серед європейців, опубліковане в травні 2022 року, демонструє, що європейці розуміють важливість санкцій – 56% повністю підтримують зменшення залежності від газу і нафтопродуктів росії, а ще 29%  – швидше схиляються до цієї думки. 

Власне, така позиція європейців свідчить, що вони не просто підтримують Україну, а й розуміють, що росія веде війну проти Заходу, проти Європи зокрема. 

Загалом, росія цього й не приховує, адже лавров прямолінійно заявив ще 11 квітня 2022 року, що "наша спеціальна військова операція покликана покласти край безоглядному розширенню і безоглядному курсу на повне домінування США та під ними інших західних країн на міжнародній арені".

Як ухвалюються рішення щодо санкцій? 

Кожен новий пакет санкцій вибудовується на основі оцінки реакції російського керівництва на попередні та вжиті у відповідь антикризові заходи.

Поступове збільшення санкційного навантаження відбувається таким чином, щоб забезпечити в комплексі максимально ефективне і цільове зменшення ресурсу стійкості рф.

Так, напередодні запровадження чергового пакету санкцій нашими партнерами, дмитро пєсков в інтерв’ю британському телеканалу Sky News 7 квітня скептично зазначив, що запроваджені проти рф санкції не стали "екзистенційною загрозою", оскільки росія почала підготовку до них ще рік тому.

Але вже наступного дня, 8 квітня, одразу після запровадження нових санкцій, дмитро мєдвєдєв заявив протилежне –  що санкції можуть бути розцінені як акт міжнародної агресії, спрямований на підрив економічної безпеки і державного суверенітету росії та становить для неї реальну загрозу.

Вперше з моменту початку війни проти України росія так серйозно оцінила вплив санкцій.

Це пов’язано з першими проявами їхнього впливу на соціально-економічну ситуацію в росії.

11 вересня 2022 року в росії відбудеться "єдиний день голосування" – вибори 14 глав суб’єктів федерації, голосування в парламенті суб’єкту федерації, вибори в 6 парламентах суб’єктів федерації, вибори в 11 адміністративних центрах суб’єктів федерації та місцеві вибори у Москві. 

Подальше посилення санкційної політики та розгортання ефекту санкцій до того часу може суттєво похитнути позиції влади.

Голова Рахункової палати кудрін на засіданні бюджетного комітету ради федерації 12 квітня заявив, що офіційний прогноз у 2022 році зниження ВВП росії буде більшим за 10%. За день до того, Всесвітній банк оприлюднив звіт, в якому прогнозує падіння ВВП РФ до 11,2%.

За даними Росстату, зростання цін за березень 2022 року становило 9,95%. За даними Росстату та сервісів порівняння цін, найбільше зростання відбулось на макаронні вироби – на 9-20%, вівсяну крупу – на 9-23%, гречку – на 15-55%, рис – 16-52%, м’ясо – на 5-7%, яйця – на 7-20%, соняшникову олію – 10-13%, цукор – на 65%, капусту – на 65%, цибулю – на 53%.

Нові автомобілі у березні подорожчали в середньому на 40%, автомобілі преміум-класу – до 60%, автомобілі Lada російського виробництва подорожчали на 28%. Проте більш важливим є те, що навіть КАМАЗ, який задіяний у виробництві озброєння, також масштабно залежить від імпортних запчастин.

Фармацевтичні товари через логістичні проблеми та дефіцит пакувальних матеріалів подорожчали на 25-50%, а за деякими найменуваннями – до 77%.

На товари тривалого користування з початку військової агресії рф проти України ціни зросли: на телевізор +32%, на побутову техніку +30%, смартфони +19%, курорти Туреччини + 72%.

"Сбєрбанк" і "ВЕБ" прогнозують інфляцію цього року на рівні 27,5-29,7%. Центробанк повідомляє, що інфляційні очікування різко зросли: громадяни очікують інфляцію 18,3% (максимальний рівень за останні 11 років), а підприємці очікують 41,9% інфляції в наступні 3 місяці (максимум за всю історію спостережень з 2000 року).

Курс рубля на сьогодні є показником торгівельного паритету, який дозволяє забезпечувати військові потреби за рахунок вигідного обміну товарів і продуктів. 

Фактично, рубль перестав бути в росії вільно конвертованою валютою, що робити його реальну вартість непередбаченою. Отже, росія більше не може прогнозовано та на вигідних умовах підвищувати свій воєнний потенціал за рахунок зовнішньої продукції.

За даними видання "Коммерсант", РЖД, яка забезпечує і логістику озброєння, допустила оголошення дефолту за деякими зобов’язаннями. Пєсков 11 квітня із посиланням на уряд росії допустив технічний дефолт. Враховуючи, що наступні доларові платежі росія має внести 23-24 червня, але внаслідок того, що США 25 травня 2022 року призупинення ліцензії Мінфіну США на такі платежі, то росія може опинитися в ситуації дефолту в кінці липня. 

Не менш важливим є і стан справ у росії в сфері зайнятості, адже це один із важливих показників обороноздатності країни за даними Global Firepower в рейтингу якого росія посідала друге місце за потужністю армії. 

Так, реальна заробітна плата впаде на 28,4% у 2022 році (Сбєрбанк). У 2022 році прогнозується зростання безробіття до 10% (до 4,3 млн. додаткових безробітних). 

Співвідношення безробітних до вакансій продовжує зростати: з 3,9 (14-20 лютого) до 5,6 (21-27 березня) за даними порталу HH.ru. 

Поки росіяни шукають додаткову роботу, 66% росіян планують знайти додаткову роботу на неповний робочий день, за даними порталу Авіто. Кожна 5-а російська компанія змушена звільняти співробітників або відправляти їх в адміністративну відпустку – опитування "Акціон Бухгалтерія". 

Російська промисловість також помітно знизила плани найму – відповідний показник знизився до найнижчих рівнів криз 1998 і 2008-2009 рр. 

За даними Інститут економічної політики імені Гайдара, "відтік мізків" в ІТ-секторі оцінюється в 200-300 тисяч людей з початку війни.

Соціально-економічне напруження також погіршується. Так, згідно з опитуванням ФОМ, станом на 30 березня більше 30% опитаних вважають що санкції виявилися більшими за очікувані, більше половини росіян вважають що санкції вплинуть на їхнє матеріальне становище. 

Близько третини (29%) росіян зазначають, що санкції вже створили проблеми для них особисто та їхні сім’ї, а більше 65% вважають що санкції стосуються широких верств населення (за даними Левада-центр станом на 1 квітня).

Ще один важливий показник обороноздатності росії – виробництво та споживання нафти. Як виробник нафтопродуктів, економіка росії та її обороноздатність суттєво залежать від цін на нафту. Так, протягом останніх семи днів дисконт на продаж російської нафти досяг нового історичного дисконту $34,8. 

За оцінкою заступника голови уряду рф О. Новака, видобуток нафти наприкінці квітня може впасти на 4-5% відносно показників березня. Отже, нафту не вдається продати, а потужності споживання недостатні на внутрішньому ринку, що свідчить про проблеми в галузі.

Виробництво алюмінію також можна вважати сферою подвійного застосування. Адже алюміній використовується як у цивільній авіації, так і для виробництва ракет. UC Rusal втратив ланцюжок постачання глинозему з України і з Австралії, що вже призвело до збитків і затримок у виробництві алюмінію та похідної продукції.

Одним із важливих елементів сучасних воєн стає кіберзахист. Відповідно до опитування TADVISER станом на 29 березня російська ІТ-сфера не має ані технічних ресурсів, а не відповідних програмних рішень для забезпечення функціонування системи кіберзахисту які вже встановлені, так і розробки нового програмного забезпечення. 

За оцінками російських фахівців, для побудови відповідних рішень знадобиться не менше 4-5 років. А з огляду на технологічний прогрес відставання росії може бути ще більшим.

Враховуючи, що КаМАЗ є основою для великої частини військової техніки, перехід на виробництво зразків 1960-х років суттєво зменшує воєнний потенціал росії. 

Таким чином, з кожним наступним пакетом обмежуючим вплив санкцій на спроможність росії вести війну проти України стає все виразнішим. Так, вони не мають швидкопроявленого ефекту, але навіть за три місяці війни ми бачимо, наскільки сковуються спроможності та можливості росії з посилення свого воєнного потенціалу – і нівелюються економічні досягнення останніх десятиліть.

Європейці продемонструвавли, що готові платити ціну за свою незалежність. Тепер справа за політиками. 

Олексій Харченко,

Ph.D., експерт Інституту інформаційної безпеки