Підсумки 100 днів роботи Верховної Ради в умовах війни
Вперше за час української державності Верховна Рада з 24 лютого 2022 року працює в умовах повномасштабної війни росії проти України.
У перший день нового етапу російського вторгнення депутати проголосували за введення воєнного стану та перейшли в режим роботи за принципом консенсусу – ухвалення критично важливих і визначених на погоджувальній раді законопроєктів з мінімізацією політичних дискусій та обговорень у сесійній залі.
Опозиційні фракції у ВРУ заявили про припинення внутрішньополітичної ворожнечі та згуртування парламенту в неформальну "оборонну коаліцію" задля перемоги України.
Але чим далі ворога вибивали від столиці, тим більше у парламенті поверталися до політичних інтриг та боротьби за рейтинги. Нардепи реєстрували абсурдні законопроєкти зі зміни слів державного гімну, або ж пропонували дозволити застосовувати проти військовослужбовців-порушників зброю, навіть якщо це спричинить їхню смерть.
На щастя, завдяки суспільному розголосу та тиску громадськості ці дивні пропозиції нардепів так і залишились нереалізованими.
В умовах воєнного стану порядок денний засідання ВРУ детально не анонсується, як і точне місце та час засідання. Але всі 11 засідань за цей час традиційно проходили в сесійній залі на Грушевського – це вкрай важливо та символічно, адже проведення засідання не у стінах ВРУ означало б голосування руками, що зменшує рівень довіри до ухвалених у такий спосіб законів.
Крім того, із сайту Верховної Ради з публічного доступу зняли частину інформації про народних депутатів, голосування, стенограми, порядки денні тощо. Проте згодом дані поіменного голосування від засідання 21 квітня з’явилися у відкритому доступі.
Немає також онлайн-трансляцій із сесійної зали парламенту – відео парламентських засідань та виступи у залі вже постфактум з’являються на каналі "Рада".
З перших днів нової агресії росії частина народних депутатів Верховної Ради поєднує роботу в парламенті та комітетах зі службою на передовій, дехто зі зброєю в руках був у рядах ТРО, коли ворог стояв на околицях столиці, інші нардепи волонтерили або ж допомагали виборцям в округах. Але, звісно, є й ті, хто залишив Україну ще на початку лютого і досі пропускає засідання ВРУ.
Рух ЧЕСНО з’ясував, що майже два десятки народних депутатів регулярно пропускають засідання Верховної Ради під час повномасштабної війни росії проти України.
Здебільшого йдеться про представників колишньої фракції ОПЗЖ, позафракційних та екснардепів від "Слуги народу". Частина цих депутатів має підозри у державній зраді.
А ще за цей час ми побачили, як у Верховній Раді відбулась мутація ОПЗЖ – її депутати перегрупувались і створили дві нові дочірні групи (ПЗЖМ та "Відновлення України"), а частина поки у статусі позафракційних. Однак, хоча фракції немає, її мандати є.
Не обійшлось і без позитивних тенденцій. Наприклад, у березні екснардепа ОПЗЖ Іллю Киву за його власною заявою Верховна Рада позбавила депутатського мандата. Наразі він перебуває в Росії та пише листи до президента рф володимира путіна з проханням надати йому політичний притулок та російське громадянство.
Наразі майже кожне засідання Верховної Ради в умовах воєнного стану проходить за участі лідерів європейських країн – Бориса Джонсона, Анджея Дуди, Марка Рютте, Зузани Чапутової тощо.
Хтось із світових лідерів особисто присутній у сесійній залі, а дехто виступає по відеозв’язку.
Вже є чітке враження, що з кожним візитом до України європейські політики знатимуть нашу історію та слова національного гімну краще, ніж деякі українські депутати. Адже свої виступи європейці, як правило, розпочинають та закінчують рядками української поезії, наводять історичні аналогії нашої спільного минулого та боротьби.
А окремі європейські парламентарі навіть виступають у Верховній Раді українською мовою, як, наприклад, маршалок Сенату Польщі Томаш Гродський.
З кожним наступним засіданням Верховної Ради бачимо, що парламент зменшує темп роботи за принципом загального консенсусу, який був у перші дні повномасштабної агресії росії.
Якщо під час перших засідань депутати намагались діяти в "турборежимі" і розглядали оперативно весь порядок денний, ухвалювали більшість законопроєктів конституційною більшістю, а "провалених" законопроєктів не було, то зараз ця тенденція помітно змінилась.
Загалом за час воєнного стану Верховна Рада вже ухвалила 158 законопроєктів і постанов.
Хочеться сподіватись, що разом із подальшими перемогами українського війська та вигнанням російських окупантів з території України наші політики працюватимуть і не займатимуться вузькопартійними меркантильними інтересами, які грають на руку ворогу, а докладуть зусиль для згуртованості та спільного майбутнього.
Ми сильні лише тоді, коли об’єднані.
Олександр Саліженко