Завершити конкурс САП: на кону – членство в ЄС
Під час брифінгу щодо кандидатства України Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відзначила, що Україна запровадила понад 70% європейських стандартів.
А Володимир Зеленський заявив, що українська антикорупційна екосистема більш розвинена, ніж у деяких країнах Європейського Союзу.
Але для того, щоб стати членом ЄС, ми повинні докладати більше зусиль. Зокрема, у боротьбі з корупцією.
Єврокомісія рекомендувала Україні статус кандидата, але при цьому зобов’язала зробити ще 7 кроків до кінця 2022 року. Один з них – завершити конкурс і призначити голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Ця процедура займає щонайменше 30 хвилин. Утім вона затягнулась аж на пів року.
Рівно шість місяців тому комісія САП провела останні співбесіди з фіналістами, оголосила результати, але не затвердила переможця.
За підсумками усіх етапів відбору очолити САП повинен детектив НАБУ Олександр Клименко, а його заступником має стати прокурор Офісу Генпрокурора Андрій Синюк.
Але з 21 грудня 2021 року голова та окремі члени комісії блокують їхнє призначення.
Як ми опинились тут
Корінь проблеми – перемога нелояльного кандидата. Посада керівника САП має політичну складову. Вона передбачає неупереджене ставлення до всіх потенційних корупціонерів, без виключення.
Головний антикорупційний прокурор повинен призначати та змінювати прокурорів справи, оголошувати підозри, вирішувати, чи потрапить справа на судовий розгляд, про який вирок обвинуваченому клопотати перед судом.
Фактичний переможець конкурсу Олександр Клименко розслідував низку резонансних справ: заступника Офісу Президента Татарова, екснардепа Онищенка, ексголови ДФС Насірова.
Вочевидь, кандидат з таким бекграундом незручний політичній верхівці. Інакше складно пояснити, чому протягом шести місяців комісія не змогла проголосувати за свої ж оцінки.
До війни ми чули два основних виправдання – рішення Окружного адміністративного суду Києва про скасування порядку роботи конкурсної комісії САП та необхідність проведення повторних спецперевірок.
Хоча насправді ці причини жодним чином не заважають завершити конкурс.
По-перше, рішення ОАСК було, очікувано, "чудово аргументованим". У ньому вказувалося, що повноваження комісії з організації та проведення конкурсу САП не може включати в себе право визначати порядок проведення конкурсу. Але головне, що воно не набрало законної сили, а апеляційна скарга конкурсної комісії чекає на свій розгляд.
Проте чомусь деякі члени комісії не вважають за потрібне ефективно працювати, допоки не отримають рішення апеляції.
Нещодавно голова комісії Катерина Коваль опублікувала ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду про відкриття провадження за скаргами комісії. До 11 липня учасники спору можуть подати відзив на апеляційну скаргу.
По-друге, фіналісти конкурсу вже проходили спецперевірки. Але голова комісії вирішила ініціювати їх ще раз.
Увесь січень було витрачено на очікування відповіді від Офісу Генпрокурора про проходження фіналістами повторної спецперевірки. Як виявилося – марно, бо Генпрокуратура її не проводила. Наразі, в умовах воєнного стану, спецперевірки не проводяться, а кандидатів на посади можна призначати без них.
Із початком повномасштабної війни комісія не зібралися жодного разу. Хоча спроби скликати засідання були. П’ятеро членів комісії, делеговані Радою прокурорів, 2 і 9 червня зверталися до голови із відповідним проханням, але їх проігнорували.
Що з цим робити
Піврічне буксування із затвердженням переможця свідчить про неспроможність комісії ефективно виконувати свої обов'язки. Щоб не допустити подібних ситуацій у майбутньому, треба змінити закон.
Варто чітко зафіксувати участь незалежних експертів, забезпечити повноцінну перевірку кандидатів на професійні якості і доброчесність і процес прийняття рішень комісією.
Також варто приділяти більшу увагу відбору членів комісії. Адже вже навіть зараз за законом потенційні члени повинні мати бездоганну ділову репутацію, значний досвід діяльності у сфері запобігання або протидії корупції.
У випадку із конкурсом САП парламент обрав 7 членів комісії лише з третьої спроби, при цьому, пропустив людей без досвіду антикорупційної діяльності. Саме вони на етапі співбесід намагалися протягнути "своїх" кандидатів і зараз блокують завершення конкурсу.
Ці та інші недоліки розтягнули конкурс на понад два роки. За цей час вдалося запустити у космос український супутник "Січ 2-30", а антикорупційна прокуратура досі функціонує без керівника.
Завершення відбору і призначення професійного, незалежного і доброчесного керівника САП – запорука ефективності всієї антикорупційної екосистеми. Але так само це одна із гарантій отримання Україною членства в Європейському Союзі.
Сьогодні наша країна, як ніколи раніше, наблизилася до євроінтеграції, втратити цю можливість через неспроможність доводити реформи до кінця – самогубство.
Час робити зміни вже зараз.
Катерина Риженко
