Кому війна, а кому… Як намагаються нажитися на війні через Facebook

Пряма загроза життю, паніка серед цивільного населення та емоційні "гойдалки", що супроводжують нас із моменту поновлення активних бойових дій, – усе це створює сприятливий ґрунт для шахраїв.

І справді, останнім часом кількість заголовків на кшталт "Шахраї намагалися вкрасти вантажівки, кажучи, що забирають їх на армію", "Українцям пропонують приватні послуги з розмінування", "Шахраї намагаються вкрасти дані платіжних карток, маскуючись під надання грошової допомоги від ООН" істотно зросла. 

Тож поки українське військо боронить нашу державу на Сході та Півдні, волонтери і благодійні фонди забезпечують військових і цивільних усім необхідним, а українська дипломатія домагається якнайпотужніших покарань для російської федерації, деякі українці збагачуються за рахунок своїх співвітчизників. 

До початку повномасштабного вторгнення ошуканці переважно концентрували зусилля на схемах викрадення коштів у звичайних громадян (наприклад, через продаж неіснуючих товарів або послуг). 

Під час війни недобросовісні українці дещо змінили фокус та розширили масштаби своїх діянь: зокрема, тепер шахрайські схеми стали більш цинічними та все частіше напряму стосуються життя і здоровʼя людей, як-от, наприклад, несправжні пропозиції евакуації з окупованих територій. 

"Клієнтів" ошуканці знаходять не у метро чи за телефоном – вони активно використовують соціальні мережі та навіть рекламують свої послуги у Facebook та Instagram. 

При цьому самі соціальні мережі час від часу навіть стають співучасниками такого шахрайства: через недосконалі механізми модерування контенту Facebook та Instagram пропускають рекламні дописи з шахрайським змістом (зокрема, й рекламу зі значними бюджетами).

У цьому матеріалі громадянська мережа ОПОРА розібрала, наскільки активним є шахрайство та інші способи нажитися на війні в українському сегменті Facebook.

Нічого особистого, просто бізнес

Для того, аби знайти недобросовісних українців, ОПОРА звернулася до Бібліотеки реклами Meta – вона зберігає усі рекламні дописи, опубліковані у Facebook та Instagram з 25 червня 2019 року дотепер. Обравши проміжок у три місяці (з 10 лютого по 20 травня 2022 року), ми переглянули рекламні дописи всіх рекламодавців, що запустили просування у цей період. 

Загалом моніторинг виявив щонайменше 40 рекламних акаунтів, які у певний спосіб намагалися використати війну в Україні для отримання коштів, нарощування своєї популярності або ж нелегального заробітку. 

Водночас під час перегляду профілів рекламодавців ми помітили, що Meta заблокувала значну частину акаунтів, які транслювали рекламу з початку повномасштабного вторгнення, або ж припинила просування дописів за порушення правил спільноти. 

Переглянути ці рекламні повідомлення наразі неможливо, а тому незрозуміло, що саме стало причиною блокування – трансляція проукраїнських меседжів (наприклад, фото загиблих російських солдатів) чи спроби нажитися на війні в Україні.

Серед виявлених акаунтів помітна мережа сторінок, що відверто намагалися отримати вигоду з військових дій в Україні, при цьому прямо порушуючи українське законодавство. Так, щонайменше 5 сторінок рекламували українцям послуги з підробки документів для виїзду за кордон:

Ці сторінки не схожі на більшість інших мереж, раніше виявлених в Україні. Так, попри однаковий дизайн рекламних оголошень, показово, що жодна з них не мала адміністраторів з України, а самі сторінки були створені у різний час:

• Bilhares Carrinho (Португалія, створена 4 лютого 2010 року);  
• Stay Warm Closet (Філіппіни, створена 19 жовтня 2019 року); 
• Extravaganza N (інформації про адміністраторів немає, створена 2 квітня 2022 року);
• Sery Sport (Італія, створена 13 грудня 2021 року);
• Enersolex Energías Renovables (Іспанія, створена 24 листопада 2015 року).

Більшість цих сторінок представляють місцеві бізнеси різних країн: Stay Warm Closet продає одяг, Enersolex Energías Renovables – сонячні панелі, Bilhares Carrinho – меблі. 

Однак усі ці сторінки повʼязані спільними рекламними дописами з пропозицією оформлення документів на виїзд і посиланням на Telegram-канал для прямого звʼязку з шахраями.

Більшість дописів у цьому Telegram-каналі – це заклики до "клієнтів" скористатися послугами "компанії" та оформити довідки для виїзду за кордон, а також "історії успіху" українців, які отримали підроблені дозволи. 

Ціни на такі "послуги" показові: "білий квиток" коштує 1400$, виїзд зі статусом "волонтер" – 2000$, виїзд у ролі студента польського ВНЗ – 2400$. 

Крім цієї мережі сторінок, ОПОРА також виявила декілька менш потужних схем. 

Зокрема, в українському сегменті Facebook та Instagram ми помітили ще одну сторінку, яка пропонувала отримати шахрайські довідки для виїзду за кордон, а також пропозиції оформити піврічні візи за один день або навіть отримати громадянство ЄС лише за рік.

Крім того, ми виявили одну сторінку (Media Inform UA), яка займалася фішингом через Facebook-рекламу.

З 6 по 13 травня 2022 року вона просувала посилання на несправжню інструкцію з отримання допомоги від держави на фішинговому сайті  (при цьому днями Національний банк України повідомив, що шахраї намагаються отримати дані банківських карток громадян, прикриваючи свої діяння нібито гуманітарною грошовою допомогою від ООН). 

За час підготовки цього матеріалу сторінку видалили, однак за тиждень вона встигла опублікувати 5 рекламних дописів і витратила на їх трансляцію щонайменше 6152 доларів (при цьому частину реклам оплатили у доларах, а решту – у вʼєтнамських донгах). 

Також ці рекламні повідомлення активно поширювали у Facebook шляхом репостів. Так, ми виявили щонайменше декілька дописів, які все ще транслюють цю рекламу попри те, що сама сторінка заблокована.

Також ми знайшли щонайменше дві сторінки (ukrmarka, My Kharkiv), які пропонували придбати славнозвісні марки з російським військовим кораблем. 

Схожим чином деякі користувачі Facebook намагаються заробити, займаючись оформленням документів для українських біженців за кордоном і внутрішньої української аудиторії. Зокрема, серед Facebook-реклами ми помітили пропозиції від кількох організацій (Лига Информ, Регистрация бизнеса в Польше, Civito), які пропонують оформити журналістське посвідчення, легалізувати діяльність ІТ-спеціалістів за кордоном або ж узагалі перенести ваш бізнес до Польщі. 

Поруч із дописами, які закликають українців прямо порушувати закон, так само небезпечними є ті, що просувають бронежилети, каски, тепловізори та інші способи захисту і спорядження без належної документації та сертифікатів якості. 

Ці речі можуть коштувати життя або здоровʼя українських армійців, однак часто сторінки пропонують придбати їх на сумнівних сайтах і винятково через передплату. 

Деякі ж навіть мають послугу "підвішування" товарів (коли ви оплачуєте певний товар, а магазин "зобовʼязується" передати його для бійців на передовій, яким він найбільше потрібен).

Найбільшою ж групою серед рекламних акаунтів, що ми виявили, Facebook-сторінки інформаційних Telegram-каналів, а також різноманітних астрологів та астрологинь – сукупно 20 таких сторінок. 

Їхню діяльність можна умовно назвати найбільш "безпечною": основне завдання рекламних дописів, які вони транслюють, – змусити вас перейти на їхню сторінку та/або підписатися на них у соціальних мережах. 

Такі дії також, зрештою, сприяють збагаченню або збільшенню аудиторії їхніх власників, але не становлять прямої загрози для споживачів цієї інформації. 

Що робити, аби не потрапити "на гачок"?

Нещодавно Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій опублікувало памʼятку про те, як не стати жертвою афери. 

Якщо ж взяти до уваги описані вище способи шахрайства, ОПОРА також пропонує кілька кроків, які допоможуть вам не порушити закон та не потрапити до рук шахраїв:

• Якщо рекламний допис у Facebook пропонує вам підписатися на черговий інформаційний канал або послухати чергового "експерта", який скаже вам точну дату, коли настане мир, – згадайте, що шахраї часто грають на емоціях (переважно вони намагаються викликати страх або надію). Якщо ви бачите, що хтось намагається маніпулювати вами через вплив на емоції, краще утриматися від будь-яких контактів із таким каналом інформації.
• Уникайте будь-яких дописів, які пропонують вам легкий спосіб оформлення документів, ввезення автомобілів до України або виїзду за кордон чоловіків призовного віку. У випадку звернення до таких організацій ви ризикуєте не лише втратити гроші, а й відповісти перед законом. Натомість максимально взаємодійте з органами влади та користуйтесь офіційними джерелами інформації.
• Уникайте введення особистих даних та номерів банківських карток на сумнівних сайтах, зокрема для "отримання допомоги" від держави або міжнародних організацій. Щоб отримати офіційну допомогу, звертайтеся до органів державної влади (наприклад, через додаток "Дія").
• Якщо йдеться про купівлю бронежилетів, тепловізорів або іншої допомоги для військових, працюйте лише з перевіреними організаціями, які мають сертифікати якості своєї продукції. Якщо ж ви не знаєте, як саме має виглядати сертифікат, краще спрямуйте свій запит до перевірених фондів ("Повернись живим", фонд Сергія Притули), які точно забезпечать фронт якісними засобами захисту.

Ольга Снопок, Громадянська мережа ОПОРА