Зброя на руках не піде в тінь, якщо ми її легалізуємо

Українці повинні мати право вільно володіти зброєю. Але виключно за умов відповідальності, безпеки та контролю. Це "три кити", на яких базується уся ідея легалізації зброї.

Громадяни, які відповідають вимогам закону можуть мати пістолет та вільно носити його з собою. Так вважає близько 60% українців, які пройшли опитування в Дії. Ще минулого року прибічників легалізації зброї було вдвічі менше.

Частина суспільства переконана: поки в країні війна, питання легалізації зброї "не на часі". Моя думка протилежна: на часі, бо війна. 

Найперший і найголовніший аргумент на користь вільного обігу зброї – українці повинні її мати для захисту власної домівки. 

Поки роками тривають дискусії щодо легалізації зброї в Україні, дані МВС говорять про 1,3 млн українців, які ще до війни мали вогнепальну зброю. А, за даними Швейцарського Small Arms Survey, в нас незареєстрованої зброї від 3 до 5 млн одиниць. 

Для злочинця дістати зброю в Україні не проблема. Хто хоче, той дістане. А от законослухняні громадяни не можуть цього зробити для захисту своєї оселі і родини. Тому потрібно перевести увесь обіг зброї в рамки закону. Не створювати заборони, а впорядкувати, легалізувати і регулювати.

За день до війни ми зробили перший крок до легалізації зброї

23 лютого ухвалили в першому читанні законопроєт про обіг цивільної зброї, зараз він готується до другого. 

На кожну одиницю зброї буде Посвідчення власника. Перше – видається на 3 роки, наступні - на 5 років. Уряд має розробити відповідний механізм. 

Буде створено Єдиний державний реєстр цивільної вогнепальної зброї. Довгоствольну гладкоствольну зброю можна буде отримати з 18 років, нарізну і комбіновану – з 25 років. 

Носіння та зберігання буде регульовано із урахуванням виду зброї, місця використання, зберігання, а також ризиковості професії. Насамперед йдеться про зберігання і захист вдома.

Проте, наразі проект не дозволяє володіння автоматичною вогнепальною зброєю. Моя думка: таку зброю також необхідно легалізувати. 

Нині десятки тисяч автоматів перебуває на руках. Зокрема, йдеться про зброю, видану в перші дні війни. Коли росія вторглася такий крок був вимогою часу й обставин. Надалі ж, щоб ця зброя не опинилася "в тіні", її потрібно легалізувати. 

Чітко визначити, хто має право на володіння такою зброєю (приміром, територіальна оборона) і врегулювати питання зберігання. Інакше ми ризикуємо роками цю зброю не зібрати.

Вільний обіг зброї впливає на рівень злочинності

Звичайно, навіть з наявною кількістю зброї нам ще далеко до рівня США, Фінляндії та Швейцарії, де на 100 осіб припадає 50-80 одиниць цивільної вогнепальної зброї. В Україні наразі приблизно 5-6 одиниць. 

Це не означає, що чим більше зброї, тим краще. Але коли ми чуємо про злочини із застосуванням вогнепальної зброї, потрібно чітко розуміти, що на сьогодні вони складають менше 0,001%. Вдумайтеся у цю цифру.

Щоб розуміти вплив легалізації зброї на злочинність у світі не треба далеко ходити. У сусідній Польщі після дозволу громадянам вільно купувати, носити й зберігати зброю рівень злочинності впав на 34%. 

В Естонії, де короткостволи дозволені з 1992 року вже за сім років злочинність знизилася на 80%. У Словенії – на 50%. При цьому придбана легально вогнепальна зброя майже не використовувалася в кримінальних цілях. 

Україна – єдина країна Європи, де немає закону про легалізацію зброї. І це при тому, що ми країна, яка воює. І це при тому, що мінімум найближче десятиліття ми будемо під загрозою російської агресії, з путіним чи без путіна. Нам треба це враховувати. 

Навіть після нашої перемоги ми маємо бути готовими швидко мобілізуватися, у разі чергового воєнного загострення. За прикладом Швейцарського кейсу, де армія створена за зразком ополчення, всі чоловіки мають на зберіганні автоматичні гвинтівки і у разі загрози можуть за день-два мобілізуватися на захист країни.

Читайте також: "Прийди і візьми". Чи здали би спартанці зброю?

Як українці будуть отримувати дозвіл на володіння зброєю?

Нам не треба вигадувати велосипед. Є міжнародний досвід, з працюючими моделями обігу зброї. Приміром у Чехії, щоб отримати зброю, людина навчається в тирі, здає тест у присутності поліцейського, відповідає на теоретичні питання, зокрема юридичного характеру. І безумовно, проходить медичне обстеження. 

Враховуючи вітчизняні реалії, саме медичне обстеження може бути проблемою. 

Будьмо відвертими, зараз довідку про психічне здоров’я чи довідку від нарколога не складно купити. Ціна питання – кілька сотень гривень. 

Зважаючи на збільшення кількості людей із посттравматичним синдромом, зокрема, через війну, процедуру отримання довідок про психічне здоров’я варто чітко прописати. Звичайно, є ще питання судимості людини. Тут не може бути жодних послаблень, адже це питання безпечного використання зброї.

Важливо розвивати культуру безпечного обігу зброї

Володіння зброєю має бути виключно безпечним і відповідальним. Не інакше. Формування культури поводження зі зброєю, створення необхідної інфраструктури, розвиток стрільбищ і тирів – це ті супровідні питання, без яких не можна легалізувати обіг зброї в Україні. 

Потрібно чітко розділяти такі речі, як бажання володіти зброєю і вміння безпечно з нею поводитись. 

Зброя – не лише право на самозахист. Зброя – це передусім відповідальність, на всіх ланках ланцюжка держава-суспільство-громадянин. Відповідально – значить безпечно.

Українці склали іспит на володіння зброєю. Справа за парламентом

Понад 100 днів війни показали, що українці готові мати в домівках зброю для самозахисту. 

Велика частина наших громадян, які отримали зброю, в тому числі автоматичну, зараз захищають нашу країну. Попри усі побоювання і застереження. Попри страшилки російської пропаганди про "беспрєдєл". Завдяки цій зброї багато людей змогли захистити себе від російських військових і найманців, а тероборона з перших днів на рівні ЗСУ відбиває атаки ворога. 

Тож справа за Парламентом. Наше завдання – врахувати думку суспільства, експертів і врешті узаконити обіг зброї в Україні. Врахувавши усі можливі ризики та передбачивши запобіжники. 

Українці повинні мати право вільно володіти зброєю. Але, знову ж, наголошую: культура, відповідальність, контроль – наше все.

Денис Маслов