Воєнна індульгенція для корупціонерів: новий законопроєкт

Сьогодні з’явився текст нового законопроєкту № 7333, яким депутати пропонують наповнити бюджет за рахунок коштів викрадених корупціонерами і шахраями. При цьому звільнити останніх від кримінальної відповідальності. 

Чому це не є хорошою ідеєю навіть в умовах війни?

Війна відсуває усі проблемні моменти на задній план і оголошується "перемир’я". Так, Вищий антикорупційний суд за згоди обвинувачуваних в корупційних злочинах передав близько 100 мільйонів гривень застав на користь ЗСУ. 

Наскільки далеко піде така співпраця? 

Депутати від ЄС та Слуг народу пропонують йти далі і "переглянути приховані можливості, які надає кримінальне судочинство в сфері злочинів проти власності" і звільнити від кримінальної відповідальності корупціонерів за фактично просто повернення вкраденого.

Ініціювали цей законопроєкт Сергій Алєксєєв, Олександр Бакумов, Микола Галушко, Сергій Іонушас, Софія Федина.

За що можна уникнути відповідальності?

У проєкті пропонується внести зміни до ст. 45 Кримінального кодексу України (далі – КК), яка визначає передумову та підставу звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.

Тобто, від кримінальної відповідальності звільнятимуться особи, які вперше вчини привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК), легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 КК), зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК), службову недбалість (ст. 367 КК) та стосовно яких були відкриті кримінальні провадження до 24 лютого 2022 року, за умови відшкодування ними шкоди у повній мірі.

Розмір шкоди визначається згідно з експертною оцінкою вартості майна, щодо якого здійснено привласнення, розтрата, заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, чи втрата через недбалість, на момент вчинення таких дій.

Хто реально може уникнути покарання? Спойлер: справу Привату зливають також

Пам’ятаєте історію про легалізацію схем славнозвісного забудовника Микитася? Тоді колишній командувач національної гвардії України Юрій Аллеров, зміг заробити на житлі для військовослужбовців. Загальна сума цієї схеми склала 81,64 млн грн. 

  Аллерову оголосили підозру саме за статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним, шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України. Тобто, якщо цей законопроєкт ухвалять, він зможе уникнути відповідальності, якщо відшкодує збитки. 

Таким чином, корупціонери будуть розуміти, що якщо не вийде непомітно вкрасти, максимум який їм світитиме, просто повернути вкрадене. Така можливість відкривається для усіх, хто вчинив вказані злочини і відповідні справи були відкриті до 24 лютого 2022 року. 

Також зможе повернути 9,5 млн. грн. бюджетних коштів колишній голова Державного агентства резерву України Вадим Мосійчук. Нещодавно Офіс Генерального прокурора повідомив йому про підозру у службовій недбалості ( ч. 2 ст. 367 КК України). 

Слідство встановило, що у 2017 році Мосійчук використав цю суму на оплату та поставку до державного резерву наднормових тонн оливи моторної, дозволу на фінансування яких не було.

За цим механізмом можна злити і гучну справу ПриватБанку. У 2021 році НАБУ і САП  повідомили про підозру у розтраті 8,2 млрд грн колишнім голові правління, його заступнику та керівнику департаменту міжбанківських операцій ПАТ КБ "ПриватБанк".

Так, ексочільник банку Олександр Дубілет, якого підозрюють у розтраті коштів Приватбанку незадовго до його націоналізації, може просто "відкупитися".  

На сьогодні у справі Привату зафіксовано $250 млн збитків, проте реально вкрадено понад $5 млрд. 

Мораль для корупціонерів тут така: кради, але не витрачай одразу все, аби можна було відкупитися від в’язниці. 

Чому ухвалення законопроєкту в такому вигляді категорично не можна допустити?

Такий підхід законодавців не можна впроваджувати. І ось чому.

По-перше,  нові положення не узгоджуються з загальною логікою звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. Відповідно до КК, такий захід застосовується, лише до осіб, які вчинили кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин. 

Натомість у проєкті пропонується звільняти від відповідальності осіб, які вчинили не лише такі кримінальні правопорушення, а й тяжкі та особливо тяжкі умисні злочини.

Окрім того, за чинним законодавством, такий вид звільнення від кримінальної відповідальності не застосовується до корупційних кримінальних правопорушень. А законопроєкт пропонує звільняти осіб, які вчинили зловживання владою або службовим становищем, яке є корупційним. 

По-друге, єдиною підставою для звільнення від відповідальності у пропонованій нормі є повне відшкодування завданої шкоди. Тобто, ні про яке каяття, тим більше дійове взагалі не йдеться. 

Особа може не усвідомлювати своєї провини у вчиненому, жодним чином не шкодувати та не осуджувати своєї поведінки. Також не вимагається будь-якої допомоги правоохоронним органам у встановленні обставин справи, а також осіб, причетних до вчиненого злочину. 

По-третє, вибір саме таких злочинів, вчинення яких є передумовою звільнення від кримінальної відповідальності, ніяким чином не обґрунтований. Незрозумілою є логіка авторів проєкту, чому саме ці, а не інші статті знайшли своє відображення у новій нормі.

По-четверте, не у всіх випадках збитки, які підлягають відшкодуванню внаслідок вчинення вказаних злочинів, є збитками державному бюджету, це може бути і шкода завдана приватним особам. Тому, ціль законодавчого регулювання у вигляді "додаткових джерел надходження коштів в економіку України та Державного бюджету України, фінансування обороноздатності України" не завжди буде досягнута. 

Окрім того, жодного додаткового регулювання, яке б дозволяло використати отримані кошти саме для обороноздатності, авторами не запропоновано. Тому питання неабиякого наповнення оборотного бюджету залишається сумнівним.

Отже, зважаючи на вищенаведені аргументи, є обґрунтовані підстави вважати, що запропонований підхід є вибірковим, а законопроєкт розроблено з метою звільнення від відповідальності конкретних фігурантів кримінальних справ.

Кого ще доведеться купити, щоб уникнути в'язниці? 

І ще один важливий нюанс. Законопроєктом пропонується встановити, що розмір шкоди визначається згідно експертної оцінки вартості майна, щодо якого здійснено привласнення, розтрата, заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, чи втрата через недбалість, на момент вчинення таких дій.

Запропонований підхід сприяє виникненню суттєвих корупційних ризиків, незважаючи на те, що одним з завдань законопроєкту, визначеним у пояснювальній записці є "зниження корупційних ризиків, усунення зловживань під час притягнення осіб до кримінальної відповідальності".

Вартість результатів роботи експерта, який визначатиме вартість необхідного відшкодування, з метою заниження такої вартості буде підніматись в рази. Особливо актуальним це буде у випадках, де збитки оцінюються у сотні мільйонів гривень. Нагадаємо лише справу Ротердам+, де така оцінка вартує фактично справи.

Інститут законодавчих ідей виступає проти ухвалення вказаного проєкту в такому вигляді, як такого, що може створити умови для вибіркового звільнення від відповідальності осіб, підозрюваних у серйозних злочинах, у тому числі корупційних.

Війна у нашій державі не повинна стати підставами для індульгенції злочинців. Адже саме нам з вами після війни жити в країні разом з корупціонерами, які відкупившись, знову будуть красти бюджетні кошти і руйнувати країну зсередини, руйнувати те, заради чого щодня українці віддають свої життя.

Тетяна Хутор