Єдиний спосіб захиститися – стати наскільки сильними, щоб нападати на нас було банально страшно

Понеділок, 23 травня 2022, 16:00

Давайте поговоримо одну визначальною для нашого успіху річ – про модернізацію.

Вже не раз було сказано, що до яких кордонів ми б не відігнали ворога в найближчі місяці, остаточна перемога можлива лише в результаті успішної трансформації України.

Злам свідомості у нашого сусіда станеться в кожному разі не завтра, а значить, він буде намагатися атакувати знову.

Відповідно, єдиний спосіб захиститися – стати наскільки сильними, щоб нападати на нас було банально страшно. 

А у випадку малоімовірного нападу на ворога чекала б неминуча поразка. Це зі свого боку означає максимально сильну економіку, верховенство права і далі за текстом.

І тут у нас є як великі можливості, так і великі виклики.

Найбільшим викликом традиційно є небажання влади чи принаймні її значної частини робити зміни (незалежно від мотивів – специфічної ієрархії цінностей, нерозуміння сутності чи важливості чи просто відвертого саботажу).

Відповідні тенденції ми вже бачимо і в кадровій політиці, і в економічній, і в підходах до відбудови.

Дві величезні можливості, які можуть допомогти цей ризик подолати – це плани відбудови від міжнародних партнерів (різноманітні варіації "плану Маршала") і інтеграція з ЄС.

Один трек фактично передбачає гроші на відновлення в обмін на реформи. Принаймні, така пропозиція вже пролунала від ЄС. І навряд чи цей принцип буде змінений: якою б не була остаточна конфігурація і хто б не виступив бенефіціаром, сотні мільярдів чи навіть трильйони ніхто не віддасть слабким і корумпованим інституціям.

Процес вступу до ЄС як такий взагалі й полягає у здійсненні реформ, які наближають країну до європейських стандартів. Саме тому зараз для нас критично важливо отримати статус кандидата в члени ЄС і отримати дату початку перемовин про вступ. І хоча там зараз далеко не все просто, шанси на це чималі.

І ось тут найцікавіше.

Уявімо, ми отримуємо всі, які потрібно, статуси і підписуємо плани відбудови, які передбачають 1001 реформу, буквально все, про що ми мріяли. Від закону про референдум до побудови велодоріжок і від сортування сміття до впровадження справжнього суду присяжних.

Реклама:
Хто розроблятиме і впроваджуватиме ці реформи? І хто стежитиме за їхнім належним втіленням?

Я, наприклад, не можу пригадати жодної успішної реформи починаючи з 2014 року, за якою не стояли б одна чи декілька потужних громадських організацій чи рухів.

Так уже склалося історично, що саме в побудові чесних і спроможних інституцій переважно полягають українські реформи. А поки вони не побудовані, то розробку, адвокацію і контроль імплементації реформ виконують профільні ГО.

Так от. Так кількість і якість реформ, що були зроблені починаючи з 2014 – це, власне, і є межа спроможності нашого громадянського суспільства.

Бо якби ми могли більше тоді, ми б іще тоді це більше й зробили. І вже зараз могло б бути все інакше.

То була, як і в Кримській війні, "атака легкої бригади" – локальні успіхи, але відсутність загального стратегічного зламу.

Зараз, щоб цього зламу досягти, нам потрібна атака важкої бригади, набагато краще підготовленої і оснащеної, а головне – чисельнішої.

Тому зараз критично важливо цю бригаду виростити і оснастити, тобто підняти спроможність громадянського суспільства бодай на порядок. Бо приблизно настільки ж зростає й потреба в розробці, просуванні і моніторингу змін.

І тут у нас є також величезні можливості, які витікають насамперед з безпрецедентного зростання волонтерського руху і відчуття власності країни, яке відбулося за ці три місяці.

І дуже важливо зараз цими можливостями правильно скористатися. Це не буде швидко, але якщо не почати прямо зараз – наступного шансу можна й не дочекатися.

Але про це окремо, бо вже й так задовго вийшло.

Переможемо.

Михайло Жернаков

Джерело

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування