Посіпаки Кремля в парламенті і доступ до держтаємниці
У Верховній Раді формально вже немає найбільшої проросійської фракції ОПЗЖ, частина депутатів якої отримала підозри у державній зраді.
Немає самої фракції, але є її представники та їхні мандати. Вони перегрупувались і утворили нову парламентську групу, а ще частина перейшла у статус позафракційних. Водночас усі вони досі мають можливість доступу до державної таємниці, можуть брати участь у закритих засіданнях Верховної Ради, комітетів та тимчасово-слідчих комісіях.
Загалом усім нардепам доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності надається за посадою після взяття ними письмового зобов’язання щодо збереження такої інформації.
Тобто доступ до держтаємниці не є автоматичним, але право на цю інформацію мають усі нардепи без винятку.
Що таке державна таємниця? Наше національне законодавство визначає її як секретну інформацію, вид таємної інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, держбезпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України.
Доступ до держтаємниці всіх ступенів секретності, ознайомлення з якою необхідне нардепу для виконання повноважень у комітеті ВРУ, надається після проходження відповідної перевірки. Не всі депутати можуть її пройти.
Якщо у випадку призначених посадовців припинити доступ до держтаємниці має право керівник установи або особа, яка виконує його обов’язки, то у народного депутата це право залишається разом із мандатом або ж до закінчення каденції.
Рік тому тема допуску нардепів до держтаємниці викликала скандал у Верховній Раді. Адже тоді до складу ТСК по "вагнерівцях" включили нардепа від ОПЗЖ, члена команди експрезидента Януковича, засудженого в Україні за державну зраду Ріната Кузьміна. Частина парламентарів обурилась цим фактом та оголосила бойкот роботі ТСК, адже вважала неприпустимим доступ Кузьміна до держтаємниці в рамках компетенції комісії.
Згодом нардепи звернулись до СБУ з приводу перевірки фактів зв’язків нардепа Ріната Кузьміна з країною-агресором рф.
А від початку повномасштабної війни росії проти України ця тема постає ще більш гостро, адже абсурдним є те, що відверто проросійські політики, які десятиліттями просували інтереси імперської та антиукраїнської росії, не одне скликання Верховної Ради мали можливість доступу до державної таємниці.
Саме ці депутати від ОПЗЖ на чолі з Медведчуком від початку війни з росією у 2014 році сотні разів літали в рф з України та в окупований Крим з росії, зустрічалися з депутатами російської Думи та з тогочасним прем’єром рф Дмитром Медведєвим у Москві.
У декого із проросійських депутатів, які в тому числі мали вплив на боєздатність України, журналісти-розслідувачі знайшли російські паспорти.
Ще одним яскравим прикладом такого абсурду є екснардеп та колаборант від Партії регіонів і Опоблоку Євген Балицький, якого у Запорізькій області на тимчасово захоплених територіях російські окупанти поставили "головою адміністрації".
У 2018 році радник міністра внутрішніх справ України Зорян Шкіряк заявляв, що Балицького після перевірки не допустили до держтаємниці.
Ба більше, навіть депутат, який утік з України, але не позбавлений мандата – той же Рабінович, має законне право звертатися в українські державні установи із запитом на отримання секретної інформації. І ці держустанови повинні будуть надати йому такі дані.
Що ж робити? Українські експерти, та й самі народні депутати вже не раз наголошували на тому, що процедура допуску до державної таємниці має бути більш ретельною і обов’язково включати перевірку осіб, яким вона надається. Для цього дуже детально мають бути прописані критерії, за якими такий доступ надається, і просто статусу нардепа для цього явно недостатньо.
Війна всіх нас робить пильнішими до наявних та потенційних небезпек. А питання держтаємниці у такий буремний час особливо важливе. І щоденні новини про колаборантів додаткове тому підтвердження.
Олександр Саліженко