П'ять років за торгівлю алкоголем під час війни. Як пропонують карати порушників заборон?

З початку війни у різних регіонах України почали впроваджувати "сухий закон", встановивши обмеження або ж повну заборону продажу алкоголю. 

Центр громадського здоров'я докладно пояснював, чому треба відмовитися від алкогольних напоїв, коли в країні йде війна. Однак не всі продавці прислухались до порад, а у різних областях поліцейські почали здійснювати рейди задля виявлення порушників.

Найбільш радикальний метод боротьби з порушеннями заборони торгівлі алкогольними напоями в умовах воєнного стану запропонували у Верховній Раді. Депутати зареєстрували законопроєкт № 7261, який встановлює кримінальну відповідальність за торгівлю алкогольними напоями в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Аналітичний центр Інститут законодавчих ідей проаналізував цей проєкт та розібрався у пропонованій статті Кримінального кодексу (КК).

За що каратимуть?

Кримінальний кодекс пропонується доповнити новою ст. 204-1"Торгівля алкогольними напоями в умовах воєнного або надзвичайного стану".

Кримінальним правопорушенням вважатиметься торгівля алкогольними напоями на територіях, де запроваджено воєнний чи надзвичайний стан, в порушення встановлених обмежень або заборони торгівлі такими товарами.

Вчинення такого діяння каратиметься штрафом від 17000 грн до 51000 грн або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин.

Частина 2 цієї статті встановлює відповідальність за такі ж дії, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб. За це каратимуть штрафом від 51000 грн до 136000 грн або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Аргументи "ЗА"

Необхідність доповнення КК такою статтею автори обґрунтовують тим, що наразі не передбачена кримінальна відповідальність за порушення заборон чи обмежень торгівлі алкогольними напоями, встановлення яких можливе згідно з Законами України "Про правовий режим воєнного стану" та "Про правовий режим надзвичайного стану".

На їхню думку, в умовах дії заборони на продаж алкоголю у більшості областей, відсутність жорсткого покарання викликає у окремих осіб спокусу як виготовлення фальсифікату з подальшим його збутом, так і здійснення торгівлі в порушення прийнятих обмежень.

Аргументи "ПРОТИ"

Інститут законодавчих ідей вважає недоцільним розміщення у КК такої статті, адже це призведе до надмірної криміналізації. Наводимо відповідні доводи.

По-перше, з метою стимулювання економіки та сплати податків, в областях України починають скасовувати обмеження та заборони на продаж алкоголю.

Дійсно, у перший місяць воєнного стану, військові адміністрації, керуючись ст. 15 Закону України  "Про правовий режим воєнного стану" та відповідною Постановою КМУ почали видавати накази про заборону продажу алкоголю. Однак станом на 1 квітня більшість областей послабили обмеження або зовсім зняли заборону на продаж алкоголю.

На необхідності функціонування галузі наголошують великі виробники, вказуючи, що продаж алкогольних напоїв є кінцевою ланкою у довгому виробничому ланцюгу, який забезпечує надходження податків та  виплату заробітних плат великій кількості працівників.

По-друге, пропонується карати за торгівлю "легальним" алкоголем. Покарання за збут сурогатного алкоголю уже встановлене у ст. 204 КК. Незаконні операції з фальсифікатом є окремим видом злочинної діяльності, на яку ніяк не вплине доповнення КК новою статтею.

По-третє, вказані діяння уже є адміністративним правопорушенням відповідно до  ч. 2 ст 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Водночас, динаміка вчинення таких порушень є невисокою, що може свідчити про нечасті випадки порушення заборон щодо торгівлі алкогольними напоями. Наприклад, за місяць обмежень щодо продажу алкогольних напоїв, працівники  поліції Рівненської області задокументували всього 14 адміністративних правопорушень, передбачених цією статтею.

По-четверте, ухвалення законопроєкту призведе до надмірної криміналізації. Для того, щоб притягнули до відповідальності за новою статтею не потрібне настання будь-яких наслідків чи шкоди. Фактично, може каратися  формальне недотримання обмеження чи заборони.

Наприклад, до п’яти років позбавлення волі загрожуватиме підприємцю та продавцю магазина, які продали алкоголь о 18.30, попри заборону продажу після 18 години. Таким чином, порушується принцип ultima ratio, відповідно до якого кримінальна відповідальність має запроваджуватись лише тоді, коли інші способи впливу на негативну поведінку виявились недієвими чи недостатніми.

Як висновок

Ідея боротьби з негативними явищами за допомогою кримінально-правових механізмів не є новою для Парламенту. Замість того, щоб збільшувати кількість підсудних та ув'язнених слід сконцентруватися на підвищенні якості уже існуючих механізмів, у цьому випадку, притягнення до адміністративної відповідальності. Водночас, сподіваємось, що наша швидка перемога над ворогом скасує усі воєнні обмеження і необхідність запропонованих змін відпаде автоматично.

Андрій Климосюк

Інститут законодавчих ідей продовжує аналізувати законодавство прийняте під час війни і слідкувати аби кожен закон був ще одним кроком на шляху до нашої перемоги.