Війни виграють країни, а не клани 

Те, що росія обрала головним амбасадором своєї останньої війни саме кадирова, багато про що свідчить. 

Чому останньої? Тому що ця війна продемонструє насамперед самій росії, а вже потім світу, що ця країна просто давно не дивилась на себе у дзеркало і жила чорно-білими фотографіями себе самої. Сприймаючи стереотип про власну могутність, який і тоді, в радянські часи, був створений, м'яко кажучи, не з об'єктивної реальності, а із занедбаних хащів номенклатурної свідомості. 

Чому амбасадором? Ну, тому що ніхто, крім путіна і цього усиновленого путіним плюшевого володаря ордену "за заслуги перед ТікТоком", який проміняв майбутнє Чечні на сріблясті цяцьки за мільйони доларів, цю війну не адвокатує. 

І чим далі Україна чинить спротив, і чим очевиднішим стає той факт, що злу для того, щоб перемогти добро, недостатньо просто бути злом, тим менше залишається охочих ставати на сторону того, хто програє. 

У росії здичавіла від своєї безкарності особа під пильним наглядом онкологів вирішила, що, якщо вона змогла зламати хребта стосорокамільйонній країні, то, значить, сорокамільйонній країні й поготів зламає, причому за декілька днів. 

Але особа не зламала хребта росії, у росії його просто не було. І це був перший раз, коли путіна неправильно поінформували. 

путінський клан наче по книжці підігнав суспільну думку велетенської країни з малою гідністю під необхідність не просто нападу, а знищення України. 

Але те, що вони не проти, не означає що вони встануть і підуть вмирати за те, що нявчить соловйов, скабєєва чи симоньян. Усі ці химерні спроби мобілізувати хоча б когось закінчуються літаком з кількома сотнями платних сирійців замість черг біля воєнкоматів патріотично налаштованих громадян саме тому. 

У них в країні стоять палаци путіна і всього цього посткомуністичного лисуватого пташника в золоті та мармурі, придбані та оздоблені за вкрадені у них же гроші. 

А вони за наказом путіна і ко йдуть помирати для того, щоб вкрасти футболки та міксер, а не на штурм набагато менш захищених палаців путіна і ко у себе в країні, де лежать їхні законні гроші і де один абажур від лампи коштує, як зарплата військового із сизрані за 107 років.

Замість того, щоб повернути своє, помирають, крадучи чуже. 

путінський клан воює проти всієї нашої країни і тому програЄ і прогрАє. 

Михайло Ткач