Уся комунікація в Україні – це перманентна криза. За законами воєнного часу

Європа зіткнулася з найкривавішою війною та найбільшим викликом XXI століття. Понад місяць Україна – на перших шпальтах газет, обкладинках світових ЗМІ. 

Мітинги підтримки у всіх країнах. Героїчні вчинки українців, взаємодопомога та повна самовіддача. Українці сьогодні захищають не лише свою землю. Вони захищають свободу, демократичні цінності та людяність. Ціною власного життя. 

Події, вчинки, слова вже увійшли до світової історії. 

Сьогодні Україна героїчно протистоїть не лише одній із найбільших армій світу, а й найпотужнішій пропагандистській машині світу. 

Українці не просто міцно тримають удар, а й перемагають в інформаційній війні щодня.

Здається, таке вже було. 2 роки тому. Щоденні зведення про кількість смертей, чутки "а я прочитав в інтернеті" або "мені сусідка розповіла". Паніка, страх невідомості та хаос. 

Коли наша команда запускала перші верифіковані джерела новин про COVID-19 у вайбері та телеграмі, працюючи 24/7 без вихідних, нам здавалося це найбільшим викликом. Йшлося про оперативне та повне інформування мешканців всієї України про ситуацію з COVID-19. 

Про систематизацію сигналів від Міністерства охорони здоров'я та офіційної влади, боротьбу з фейками та панікою. І про створення ефективного комунікаційного механізму.

Зараз ми розуміємо, що це було тренування. Щоб бути готовими до будь-якого розвитку подій. Адже, незважаючи на те, що ще 16-17 лютого лише 19% українців високо оцінювали можливість вторгнення росії, дестабілізація ситуації в Україні вже почалася. 

Серійні кібератаки проти державних сайтів, заяви російської влади з погрозами, фото і відео російської техніки, що пересувається, інформаційні вкидання – все це створювало негативний інформаційний фон, поширювало невпевненість, страх і розгубленість.

Одна справа – пильність та планова підготовка до кризових сценаріїв, інша справа – паніка. 

Сьогодні ми впевнено можемо сказати, що ворог проводив інформаційно-психологічну кампанію, щоб спробувати зламати бойовий дух і дезінформувати українців. У перші години війни, паралельно з ракетними ударами та наступом, російська пропаганда (зокрема прихована) робила спроби сіяти паніку.

Зараз Україна успішно веде й перемагає в масштабній боротьбі на інформаційному фронті, до якої залучені державні структури, громадські організації, приватний бізнес, волонтери та активні українці. 

Кожен день інформаційної боротьби – це відповідь на запитання "Що ще?". 

Що ми ще можемо зробити для перемоги? Як ми ще можемо розповісти людям правду про війну в Україні? 

Якими ще інструментами й тактиками можемо перемагати у війні з російською дезінформацією?

Три цілі державної комунікації під час війни

Хаос породжує хаос. Паніка – заразна. Мозок людини прагне спрощення та систематизації інформації. Стрес запускає реакцію "бий або біжи". 

Нестача інформації для прогнозування подій викликає тривогу та ускладнює прийняття рішень. Прості правила людської психології. 

В умовах війни вони займають перше місце в побудові комунікаційної стратегії "держава – суспільство" і задають ключові цілі взаємодії держави з суспільством.

• Перше, що ставиться на порядок денний, – швидкість та доступність інформації. Держава має мобілізувати всі свої зусилля та спрямувати їх на створення системи оперативного інформування громадян.
  
  Створити джерело верифікованого контенту, який буде зрозумілий на точці входу та протягом усього "комунікаційного шляху". Який стане FAQ, але з випередженням.
  
  У нашому випадку ми стали частиною інформаційних військ, які використовують найпопулярніші серед українців медіаплатформи "Вайбер" та "Телеграм", щоб систематизувати сигнали органів державної влади.
  
  Щоб щодня надавати інформацію, яка допоможе зберігати життя, підтримувати бойовий дух і не втрачати надію. Починаючи від оперативної інформації та подачі новин і закінчуючи практичними порадами та оповіщеннями про загрозу ракетного удару.
  
  Для кожного українця символом перемоги стають щоденні звернення Президента Володимира Зеленського, які він продовжує робити із самого серця Києва. Брифінги членів команди Офісу Президента. Звернення голів обласних військових адміністрацій. Інформація про гуманітарні коридори, про військову економіку.
  
  Реальні повідомлення про героїзм українських військових і перемоги армії. Відео та фотоколажі, добірки з мемами, потужний креатив – все це частина реалізації цього завдання. Вони позбавляють страху залишитися поза інформаційним полем і страху невідомості. Інформують про реальну ситуацію, розвінчують російські фейки та підкріплюють віру в перемогу України.
  
  Система працює як годинник, це справжнісінький синхронізований one voice, який розбиває ворога ущент.

• При поганій комунікації достатньо одного вкидання фейку або діпфейку, щоб деморалізувати суспільство та створити хаос. Спроб посіяти паніку було достатньо:
  
  

1. Дезінформація від підконтрольних росії телеграм-каналів. Інформаційні посібники агресора повідомляли, що окупаційні війська нібито "не зустрічають опору" і "швидко просуваються вглиб України", публікували уривчасті повідомлення про те, що те чи інше місто "оточене" або "захоплене".
2. Брехня про те, що Президент України та керівництво країни "біжать" або "вже втекли" з Києва та України. 
3. Злом ефіру одного з національних телеканалів, вкидання про капітуляцію та прийняття умов росії. 
4. Повідомлення Центру інформаційної безпеки (ЦІБ) про підготовку росією діпфейку (можливо, кремль відмовився від цих планів завдяки превентивній роботі відомства). "Уявіть, що бачите в телевізорі Володимира Зеленського, який робить заяву про капітуляцію. Ви бачите його, ви чуєте його, отже, це правда. Але це не так. Це технологія діпфейк", – розповіли тоді в ЦІБ. 
5. Чутки про те, що телефонні дзвінки та повідомлення будуть записуватись. 

Українці борються не просто з дезінформацією та фейками. Українці борються з російською пропагандистською машиною, яка глибоко йде своїми коренями в систему імперії зла – срср. А це питання ідеології.

Переосмислення минулого і вектора майбутнього, припинення розповсюдження ідей "русского мира" та "духовных скреп". І в цій боротьбі ми не можемо програти.

Українці зробили свій європейський вибір. Тепер ми маємо відстояти його. Просування власної ідеології і наративів. Транслювання їх на внутрішню та зовнішню аудиторії.

Наш голос більш переконливий та гучніший, саме тому Україна перемагає в цій війні. 

росія недооцінила в Україні не тільки суспільні настрої, безстрашність українського народу, любов до свободи, рівень підготовки Збройних сил, але і можливість українців боротися на інформаційному полі.

• Третє завдання – підтримати бойовий дух. 24 лютого життя кожного українця змінилося назавжди.
  
  Ми втратили наше житло, близьких людей, роботу. На наших очах руйнували міста, в яких ми жили. Люди втомилися. Людям страшно. Людям потрібна віра, армії потрібна підтримка.
  
  Бійці, волонтери, лікарі, рятувальники та небайдужі українці – наші герої. У нас навіть є підрозділ серед зірок шоу-бізнесу, який називається "Зірковий десант". Вони також працюють системно та синхронізовано із загальним порядком денним українців, присвячують пісні військовим, роблять регулярні звернення. Запускаються флешмоби. Все як годинник. Дати людям відчуття захищеності та надії – ключове завдання.

Потрійне охоплення: ключові аудиторії взаємодії

Сьогодні Україна та світ зіткнулися з найбільшою та найжахливішою пропагандистською машиною у світі – російським "міністерством брехні".

Інформаційний фронт – така сама передова. У випадку війни в Україні під час побудови комунікацій важливо було достукатися одразу до трьох аудиторій.

Внутрішньої – українців, які живуть у жаху війни. Закрити базові потреби в інформації, дати повну правдиву картину та забезпечити впевненість.

Зовнішньої аудиторії – оперативно надавати правдиву інформацію всьому світу. Це питання не лише репутації – якою нашу націю бачать у світі, який бренд створює Україна. Це питання дипломатичних відносин, міжнародної підтримки, яке прямо впливає на ефективність боротьби.

Санкції та економічний тиск на росію, ставлення до українських біженців, постачання зброї – у результаті кожного з цих напрямів велику частку займає міжнародна комунікація. Її ефективно проводить Міністерство закордонних справ України під керівництвом Дмитра Кулеби. І щоб посилювати цю комунікацію, наше завдання – говорити про це настільки голосно, наскільки це можливо, допоки у світі не буде сформовано нульову толерантність до військових злочинів росії в Україні. 

Війна в Україні – це напад на цінності цивілізованого світу. І завтра вона може прийти до тих, хто сьогодні мовчки спостерігає за тим, що відбувається в Україні. Адже для перемоги зла достатньо, щоб добрі люди залишалися бездіяльними. Сьогодні це транслюється у зверненнях Президента України до уряду та громадян Британії, Польщі, Німеччини, США та інших країн.

Вибудовуючи єдиний сигнал для світової спільноти: війна в Україні – це не приватна проблема українців. Це боротьба за цивілізаційні цінності не лише Європи, а й усього вільного світу.

Фантастичну роботу виконує Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров – в організації волонтерів, бізнесу та всього IT-сектору, який без применшення веде та перемагає в першій світовій кібервійні.

У результаті зараз українці мають найкращу репутацію у світі за всі роки своєї незалежності. Французький інститут громадської думки провів масштабне опитування щодо війни в Україні серед громадян Франції, Німеччини, Італії та Польщі. 71% респондентів висловилися за вступ України до ЄС. Це безпрецедентна підтримка, яка підтверджує, що українці є членами великої європейської сім'ї.

Є ще третя аудиторія комунікації – громадяни росії та білорусі. Здавалося б, вже немає сенсу витрачати зусилля на те, щоб витягти їх з інформаційного вакууму. Але для нас це один із шляхів зупинити війну в нашій країні. 

Ми віримо, що незважаючи на роботу пропагандистської машини, можемо знаходити інструменти доносити правду росіянам і білорусам. Принаймні вони повинні мати шанс дізнатися правду про війну в Україні. 

Тисячі російських матерів вважають, що їхні сини на навчаннях, не здогадуючись, що вони гарматне м'ясо в політичній грі путіна та окупанти на жахливій війні в Україні. 

У росії відсутнє громадянське суспільство та інструменти для прояву громадянських прав і свобод, тому росіяни навряд чи будуть ризикувати собою заради свободи іншої держави. 

Але вони можуть як мінімум розпочати боротьбу за життя своїх дітей, які цю війну не обирали. Саме тому йде потужний таргетинг інформаційних повідомлень на росіян.

Кризова комунікація як основа операційної діяльності

Уся комунікація в Україні – це перманентна криза. За законами воєнного часу. Без вихідних та перерв. Адже коли обстрілюють найбільшу в Європі атомну електростанцію, час іде на секунди. 

Тільки мобілізацією всіх зусиль та побудовою системи one voice. Тільки об'єднуючись і кооперуючись. Тільки масштабуючи проєкти, щоб допомогти суспільству та задовольнити базові потреби людей. Тільки системною роботою нам під силу перемогти на інформаційному фронті.

Наша війна – це війна на всіх фронтах. Тисячі людей по всьому світу разом з українцями щодня воюють за мир в інформаційному просторі. Ми знаємо це точно, адже до інформаційної війни добровільно приєдналася велика кількість волонтерів. 

Люди не можуть стояти осторонь, коли бачать нахабну брехню, кричущу несправедливість, необґрунтовану жорстокість, вбивства жінок, дітей та літніх людей. 

Інформаційні війська, IT-армія України, кожен волонтер, активіст та небайдужий українець працюють із підвалів та бомбосховищ, пишуть повідомлення, сидячи у ванній, бо в разі артобстрілу – це найбезпечніше місце у квартирі. 

Іноді редактори можуть різко зникнути, опинившись у блокаді окупантів. 

Хтось продовжує працювати навіть під час евакуації з Гостомеля, однієї з найгарячіших точок у країні. Розміщують повідомлення прямо з евакуаційного автобуса з-під обстрілу. 

Кожен із цих людей без применшення – герой. Але це – пік нашої ефективності, момент народження наших найкращих ідей та рішень. 

Під час війни немає часу на роздуми. Нам треба скоріше перемогти у війні. А, отже, потрібно працювати в турборежимі.

Щоб виконувати своє завдання як комунікаційники та разом із державними інституціями вести боротьбу на інформаційному фронті, ми працюємо 24/7. 

Ми запустили безкоштовну цілодобову психологічну підтримку на платформі "Розкажи мені", щоб допомагати українцям впоратися з панікою та тривогою. 

Ми розробили тимчасовий навчальний план онлайн-занять для школярів на каналі "Школа_інфо", щоб діти продовжували навчатися. 

Щодня ми взаємодіємо з міжнародними журналістами та партнерами, розсилаючи англомовні дайджести, ініціюючи міжнародні онлайн-панелі, щоб правду почули і не були байдужими. Ми об'єднуємо лідерів думок, вчителів, психологів, креативників, райтерів, дизайнерів.

І щодня кожен українець продовжує ставити собі запитання "Що ще я можу зробити, щоб якомога швидше наблизити перемогу?".

Віктор Березенко