Майже 4 тисячі депутатів втратять мандати: які наслідки відкликання представників проросійських партій?

18 березня 2022 року РНБО прийняла рішення про "призупинення" діяльності 11 політичних партій, а вже 19 березня відповідне рішення указом президента України введено в дію. 

Оскільки профільне законодавство не передбачає можливості "призупинення" діяльності партій, таке рішення можна трактувати як ініціювання процедури ліквідації політичних сил зі списку РНБО. Відповідне доручення вже надане Міністерству юстиції.

21 березня з посиланням на першого заступника голови Верховної Ради України Олександра Корнієнка українські медіа повідомили про підготовку законопроєкту щодо відкликання депутатів, які висувалися тими партіями, що в перспективі будуть заборонені або ліквідовані. 

Рух ЧЕСНО підготував аналіз того, як згаданий законопроєкт, якщо його підтримають народні депутати, вплине на кількісний склад місцевих рад, а також оцінив ризики щодо втрати правомочності тими радами, у складі яких є значна частка "кандидатів" на відкликання.

До списку РНБО входять такі партії:

• Опозиційна платформа — За життя
• Партія Шарія
• Наші
• Опозиційний блок
• Ліва опозиція
• Союз Лівих сил
• Держава
• Прогресивна соціалістична партія України
• Соціалістична партія України
• Соціалісти
• Блок Володимира Сальдо

Відразу зазначимо, що при аналізі ми виходили із засновку, що всі 11 партій зі списку РНБО будуть ліквідовані. Також ми орієнтувалися на те, що законопроєкт про відкликання представників цих партій з місцевих рад найближчим часом буде прийнято. 

Для моделювання ми використали результати місцевих виборів 2020 року у громадах з кількістю виборців понад 10 тисяч, тобто у тих громадах, вибори у яких відбувалися за партійними списками. Згідно з аналізом, вибори за партійними списками відбувалися загалом до 788 рад (обласних, районних, міських, селищних та сільських).

За підсумками виборів до згаданих рад загалом було обрано 25,7 тисячі депутатів, з яких 3,7 тисячі (14,4%) висунуті партіями, що у перспективі можуть бути ліквідовані або заборонені. Мандати у місцевих радах (з кількістю виборців у 10 тисяч і більше) отримали представники 6-ти партій зі списку РНБО.

Аналіз не включає дані громад до 10 тисяч виборців, тому кількість "кандидатів на відкликання" суттєво більша за вказані 3,7 тисячі.

Загалом, представники партій, діяльність яких потенційно буде припинена, обрані до 525 з 788 місцевих рад. Таким чином, потенційне відкликання представників заборонених/ліквідованих партій стосуватиметься майже 67% рад. У більшості випадків йдеться про представників "Опозиційної платформи – За життя".

Згідно із законом "Про місцеве самоврядування в Україні" склад ради є правомочним за умови наявності щонайменше двох третин депутатів. Іншими словами, у випадку виключення зі складу ради понад третини депутатів така рада стане неправомочною і не зможе виконувати покладені на неї функції.

Згідно з аналізом у випадку відкликання представників заборонених або ліквідованих партій правомочність втратить 91 місцева рада (11,5% рад з кількістю виборців понад 10 тисяч). Такі ради є у 9 областях, зокрема тих, де не відбуваються бойові дії, та тих областей, більша частина яких контролюється Україною. При цьому є 19 рад, які можуть втратити від 50% до 80% свого складу.

В Одеській області внаслідок потенційного відкликання депутатів правомочність може втратити в тому числі Одеська міська, Одеська районна та Одеська обласна ради.

Ще 60 місцевих рад в Україні ризикують втратити правомочність у випадку відкликання представників заборонених партій, поєднаного з добровільним чи вимушеним виключенням зі складу ради одного чи кількох представників інших партій.

Нижче подаємо список рад, у складі яких є понад третина представників партій, що фігурують у списку РНБО

Вибірковий моніторинг діяльності місцевих рад від 24 лютого 2022 року показує, що засідання депутатського корпусу відбувалися не скрізь, а якщо й відбувалися, то нечасто. Зважаючи на це, відкликання значної кількості депутатів у найближчій перспективі не буде критичною проблемою. Основні рішення можуть прийматися головами громад та виконавчими комітетами.

Разом з тим, це є проблемою "на перспективу", тому прийняття відповідних змін до законодавства має супроводжуватися напрацюванням рішень щодо моделей функціонування тих рад, в яких буде відкликано понад третину від їхнього складу. 

Підхід до цього питання може відрізнятися залежно від обставин у конкретному регіоні і може включати як створення тимчасових військово-цивільних адміністрацій, так і внесення змін до закону "Про місцеве самоврядування". При цьому відкликання представників заборонених партій не має впливати на правомочність рад як таких, а також на спроможність цих рад збирати кворум і приймати рішення.

Ще одне не менш важливе питання, яке мають враховувати як законотворці, так і суспільство: депутати, яких позбавлять мандату – це ціль для ворога, який намагається згуртувати навколо себе колаборантів. 

Ми бачимо, що є депутати й мери міст, які гідно тримають оборону, хоча раніше їхня позиція могла або ж сприймалася суспільством як проросійська. Відповідно, щоб мінімізувати кількість колаборантів, які можуть за вказівкою ворога сформувати свої псевдоради на місцях, варто залишити можливість кожному депутату написати заяву про вихід із фракції, і тоді повноваження не будуть припинені.

Нагадуємо, що Рух ЧЕСНО веде Реєстр держZрадників, куди потрапляють політики, які співпрацюють з ворогом.  

Ігор Фещенко