Війна. Місяць перший

Дисонанс – домінуюче відчуття в перші кілька годин 24 лютого.

Дисонанс від того, що у світі одночасно можуть існувати Ілон Маск, який веде людство у майбутнє, і володимир путін, який хоче повернути всіх до кам'яного віку. 

Дисонанс від того, як у світі можуть одночасно існувати багато мільйонів вільних, креативних, самодостатніх людей та орда рабів, готових за вказівкою одного божевільного розв'язати агресивну війну з нищенням мирних міст в центрі Європи.  

Кожному українцю не хотілося вірити в те, що гібридна війна перейде в повномасштабне вторгнення. Кожному хотілося вірити в те, що рано чи пізно розум переможе і в росії також. І ця безглузда, безпричинна війна закінчиться. Але ні. 

І ось вже місяць, як триває спроба путіна та його банди знищити Україну та українську націю.

Чого він "досягнув" за цей місяць? Повторив всі злочини нацистів 20 століття, які міг. Розбомблює мирні міста. Вбиває мирних українців – дітей, жінок, чоловіків. Захоплює заручників.

Напрацьовує собі та своїм спільникам кримінальні статті за міжнародним та навіть російським законодавством. Адже в російському кримінальному законодавстві теж є стаття за ведення агресивної війни.

Тож якщо в російського суспільства все ж стане мужності знищити режим путіна, він та його шойги можуть сісти навіть в російську тюрму. Але краще, набагато краще, якщо його судитимуть на міжнародному трибуналі в Маріуполі. 

Читайте також: Маріуполь. У цьому місті всі постійно чекають на смерть

Чого путін не досяг за цей місяць? Його орда не змогла перемогти українську армію. Його провокатори не змогли розколоти українське суспільство.

Його агентура в Європі та Америці не змогла завадити введенню санкцій проти Росії та допомозі України. Його армія, його спецслужби, його економіка, його політична агентура виявилися величезним колосом на глиняних ногах. 

Так, ворог помилявся. Так, ворог недооцінив Україну. Так, росія отримала впевнену перемогу на чемпіонаті світу з корупції. 

Але це не привід для нас розслаблятися. 

Наразі ворог все ще має чисельну перевагу, вони воюють справді як сауронові орки, за рахунок терору та чисельності.

Путіну начхати на кількість втрат не тільки серед українських військових чи цивільних. Йому абсолютно начхати на втрати навіть серед самих росіян. І ми можемо бути впевнені, що найближчі тижні, другий місяць війни, буде ще більш жорстоким за методами ведення бойових дій. Бо російська армія дуже боїться воювати зі ЗСУ, тому воює з пологовими будинками, лікарнями та школами. Тому ми і наші західні партнери мають бути готові до будь-яких, навіть найбільш цинічних провокацій.

Що робити Україні й українцям далі? Перше – не давати порад Збройним Силам. Вони знають, що роблять і роблять це неймовірно круто. А у нас з вами 5 головних завдань:

1. Максимально відновити економічну активність.
   Економіка має працювати. Я закликаю усіх підприємців та працівників, які можуть відновити роботу своїх підприємств насамперед на заході та в центрі країни це зробити. Ми як депутати Верховної Ради зробимо максимум, щоб спростити життя бізнесу. 
2. Подовжити до кінця війни мораторій на політичні чвари та розбірки.
   Ми після війни порахуємо помилки та зведемо особисті рахунки, якщо вже їх не виходить помножити на нуль. Зараз у нас усіх єдиний спільний ворог – росія. Коли її не буде на нашій землі, коли відбудуємо міста та села, коли відновимо економіку – можемо повертатися до політичної конкуренції. 
3. Витратити максимум вільного від потреб війни ресурсу на підтримку тих, хто вимушений був залишити свої домівки. Та тих, хто дає прихисток переміщеним особам.
   Зараз дуже важливо тих українців, що переїхали, скажімо, з Харкова до Львова повернути до економічного життя. Залучити переміщених спеціалістів до військової та цивільної промисловості. До військової та цивільної економіки. Треба розвантажити соціальну інфраструктуру, організувати навчання дітям та лікування усім переміщеним підприємствам.
4. Продовжити вимагати від Європи, США та кожної країни цивілізованого світу допомагати Україні та тиснути на Росію все новими санкціями.
   Ми, безумовно, вдячні кожному уряду та кожному громадянину, який нас підтримує. Але правда в тому, що зараз український народ та українське військо захищає не тільки себе.
   
   Ми так само захищаємо Литву, Латвію, Естонію, Польщу, Чехію, Німеччину, Австрію, Румунію, Болгарію і навіть Угорщину, чий уряд продовжує поводитися дуже дивно. Ми захищаємо увесь західний світ від навали орди. І тому нам потрібна зброя, нам потрібна ППО, якщо вже нема сил та рішучості закрити наше небо, нам потрібна гуманітарна допомога та гроші. І ми маємо і надалі працювати над тим, щоб цього було більше.
   
   Також нам потрібна ізоляція та економічне знекровлення Росії. Щоб ворог втратив потенціал вести війну та вбивати українських вояків та цивільне населення. 
5. Думати над тим, якою має бути Україна після перемоги.
   Чому це важливо? Бо ми маємо з вами разом не повторювати помилок попередніх 30 років.
   
   Ми маємо будувати сильну, вільну, ліберальну економіку, без зайвого регулювання та регламентування, з низькими податками та сприятливими умовами для інвесторів. Інвестиції будуть після перемоги, але працювати треба наперед. Без економіки неможливо будувати армію, науку, якісну освіту.
   
   Ми маємо реформувати суди, щоб ніякі корумповані суди не могли визнавати Януковича "легітимним" чи кошмарити інвесторів. Ми маємо будувати державу без корупції, щоб кожна копійка доходила до армії, до школи, до лікарні. Ми маємо мріяти та діяти вже зараз. 

Попереду багато важкої роботи. Другий місяць війни не буде легшим, ніж перший. Та ми вже адаптувалися. Ми вже знаємо, що і як робити. Ми вже знаємо, що ворог дуже небезпечний, але цілком нам по зубах, якщо діяти злагоджено та професійно. 

З нами правда. З нами сила всього цивілізованого світу. І головне – з нами Збройні сили України та дух згуртованої європейської нації. І тому перемога буде з нами! 

Кіра Рудик