Час героїв – новий шлях перемоги для України
Основне завдання, яке останні три роки світ ставить перед людством – це здатність думати та діяти по-новому.
За цей час кризи та "чорні лебеді" вчили нас справлятися з ними по-новому, не лінійно і завжди після цього ми спостерігали хвилю інновацій, розвитку та нових технологій.
Донедавна сама фраза "по-іншому" для людей була максимально абстрактною та незрозумілою. Усі звикли жити і вирішувати завдання так, як це робили раніше. Але все почало змінюватися.
І якщо раніше нам ще вдавалося вирішувати нові завдання на старий лад, то з кожним місяцем і аж до сьогодні це стало робити все складніше. Як і в житті, якщо ми не бачимо, чому нас хочуть навчити ті чи інші події, то рухаємося по колу та отримуємо їх знову лише у жорсткішому варіанті.
Війна в Україні для більшості людей стала нелогічною, незрозумілою, несподіваною. Навіть при тому, що аналітики всіх заспокоювали, розбирали "на атоми" військові сили Росії і пояснювали чому, за логікою, у нас війни не буде – вона все одно є. І це перший головний урок, який нам потрібно винести – очевидних та логічних відповідей шукати не варто.
Мета цієї колонки – правильно поставити питання і зрозуміти, думаючи, в який бік ми можемо закінчити війну та здобути справжню перемогу – не країни над країною, а новим способом мислення над старим!
Я переконаний, що ставити себе в протиставлення Росії і мати думку перемогти її принципово неправильно, тому що в цьому випадку ми станемо полігоном військових дій третьої світової війни. Внаслідок цього загине багато мирних жителів, а нашу країну ми не відновимо ніколи.
Україна вирішує велику світову мету – перемога нових цінностей над старими.
Я пропоную піднятися вище над подіями та емоціями та подивитися на нашу ситуацію з позиції глобальних сенсів.
Перші два тижні війни, коли потрібна була стійкість, віра та мотивація, пройшли. Зараз потрібно тверезо подивитися на речі та зрозуміти, як може бути далі.
Насамперед давайте проаналізуємо, хто, на яких рівнях і як бере участь у цій війні та зрозуміємо, які реальні важелі впливу має кожна сторона. Чим швидше ми позбудемося міфів і побачимо дійсність, тим швидше ми переможемо. Отже,
- Ми помилково думаємо, що нам для перемоги потрібна велика чисельність армії, винищувачів та бойового озброєння.
Але НАТО і військова спільнота не може допомогти нам прямим військовим методом, тому що у відповідь Росія змушена буде застосувати ядерну зброю. Вона, за всієї поточної ситуації, просто не дасть себе загнати в кут і зробить удар, звичайно ж, по містах України.
На США та Європу звичайно замахуватися ніхто не буде.
Попереджувальний удар по містах України зруйнує нас та покаже скептикам усього світу, що червона кнопка працює.
Світ, у поточній ситуації може лише підтримувати паритет сил у війні, зрівнювати шанси, надаючи нам оборонну зброю, патрони та гуманітарну допомогу. А коли Росія почне нову хвилю атаки на нас, якщо ми не справлятимемося самі, тільки тоді світ дасть нам військові літаки і, знов-таки, "зрівняє шанси", не більше.
Прохання закрити небо, дати нам військові літаки та інші подібні речі не допоможуть нам перемогти, це перший приклад, де застаріле мислення не дасть нових результатів.
- Уряди, бренди та корпорації ведуть активну війну з економікою агресора, випускаючи нові і нові пакети санкцій, вилучаючи ключові бренди і завдаючи шкоди різним сегментам економіки. Це вже ближче до нового мислення і точно дає результат.
Але ми повинні розуміти, що більша частина Росії звикла жити без достатку та "затягувати пояси" ще з радянських часів. До того ж агресор навчається відповідати на них приватизацією майна зарубіжних компаній та брендів, оплату боргових зобов'язань у рублях та іншими засобами.
На додачу до всього перерахованого вище, важливо розуміти ще один факт – удар санкціями по Росії захопить також і весь світ у довгостроковій перспективі! І це світ розуміє. Глобалізація вже давно пов'язала всі країни та економіки настільки, що неможливо просто позбутися однієї великої країни.
По суті, санкції схожі на хіміотерапію – завдаємо шкоди собі, щоб позбутися ракової пухлини. Але результат не гарантований!
Тому припускаю, нові пакети санкцій мають межу і російська пропаганда знайде нові варіанти противаги. - Війна в медіаресурсах також показала свою межу – телебачення, яке на тому боці дає одну картинку, а на нашій зовсім іншу. У нас правда своя, у них, як свідчать опитування аудиторії, зовсім інша.
Океан інформації, правди та фейків стає все складніше розрізняти.
Спроби переконати російське населення нічим не закінчилися – всього за два тижні креативне співтовариство України запустило тисячі рекламних кампаній, які заполонили всю Росію банерами, СМС, картинками, відеороликами та іншим контентом про те, що відбувається на війні.
Результат? 1% населення пише "Люди, ми і так все знаємо і розуміємо, і ходимо на мітинги, як можемо", решта – " Так вам і треба, за Донбас! І клали ми на ваш Епл". Пропаганду у Росії так не зламати. Це застаріле мислення. - Люди ведуть війну з іншими людьми, але тільки поранені і військові, що здалися в полон, "перезавантажуються". І лише люди, які в Росії залишаться без грошей та їжі почнуть повільно "перезавантажуватися".
Поки що цього не відбувається і невідомо, коли саме станеться. При цьому, світова економіка – це величезний поїзд, який за місяць не зупинити.
Будемо реалістами, всі новини економічного знищення Росії – швидше поки що мотивація для нас, ніж реальність для них. А тим часом наші люди гинуть, а країна не процвітає.
Ще раз, Росія готувалася до цього сценарію давно і вона має час, щоб протриматися. А в нас цього часу нема!
Як вирішити ситуацію, де на будь-яку очевидну дію, яка працювала у світі раніше, буде однозначна протидія. Як інакше? По-новому? Який "чорний лебідь" має статися, щоби щось принципово змінилося?
Будь-які раціональні статті у стилі "ТОП-3 варіанти завершення війни" пропоную ділити на три.
Нема очевидних відповідей! Нема очевидних рішень! Це складна шахматна партія, яка не факт, що вирішується логікою. І, знову-таки, закликаю не поспішати відповідати "смерть Путіна".Це далеко від реальності і це найочевидніше застаріле рішення, хто б що не пророкував.
У 21 столітті так питання не вирішуються, це не спрацює. Росія і її населення – це дзеркало Путіна.
Зараз світ іде шляхом ізоляції цієї країни від усього світу.
Але, по-перше, не весь світ підтримує цю ізоляцію: Китай, Арабські країни та інші "нейтральні" – це сильні економіки. Крім цього, є ще Африка та інші тихі континенти, які можуть подати голос.
По-друге, знову повторюся, у наш час неможливо просто ізолювати країну з такою територією без значних наслідків для світової економіки. Тому, вважаю цей шлях тимчасовим, який дає можливість подумати над іншими рішеннями.
Звідси постають питання: як закінчити війну? Як перемогти? Як можна "по-іншому", беручи до уваги всі фактори? У якому із способів вирішення питань глобально зацікавлений світ?
Мені здається, що відповідь на запитання цієї статті лежить не в площині "що робити", а "хто робитиме".
Аналізуючи розвиток світу за останні 5 років, я все більше бачу, як каталізаторами тих чи інших процесів виступають сильні особистості, своєрідні герої, які своїми словами та діями змінюють звичний хід речей та своїм прикладом зривають нам шаблони.
Грета Тунберг, її багато хто не любить, але це особистість, яка своїм голосом і своєю дією виступила каталізатором глобальних речей. Саме вона вивела питання захисту навколишнього середовища на новий рівень і після її виступу розпочалися значні зміни та обговорення.
Ілон Маск, кожне слово якого впливає економіку, курси, потоки людського впливу.
Володимир Зеленський, котрий щодня гідно пропускає через себе неймовірну енергію, увагу всього світу і зараз виступає послом сенсів нового часу для всього світу.
Невідомий напівміфічний "Привид", який вже другий тиждень захищає наше небо та знищує ворогів, ким захоплюється вся країна.
Віталій Скакун, який ціною свого життя підірвав міст та сповільнив переміщення ворога.
Жителі Каховки, які не пускають бронетехніку, утворюючи живий щит.
Саме такі понадвчинки деморалізують ворога капітально. Саме вони дають тверде розуміння, що цією землею – не пройти! Це підсвідомо відчуває кожен орк, який зараз заходить на нашу землю.
Історії людей, які зробили щось понад те, що роблять звичайні люди, вражає нас, мотивує, але найголовніше – саме такі люди змінюють хід речей!
Нам потрібні герої. І Герої не лише з України, а й в інших країнах, які відчувають силу зробити щось глобальне і значуще для світу. Як і що саме – неможливо передбачити, тому можна лише порадіти за результатами.
Навіть зростання популярності супергероїв у кіно обґрунтоване тим, що люди хочуть бачити у своєму житті таких персонажів! Завдяки таким людям і заради них люди готові змінюватися, готові приймати зміни і підтримувати їх усіма силами!
Кожен з тих, хто читає цю колонку, може стати таким героєм і зробити щось супер значуще, і, можливо, це змінить хід розвитку речей.
Давайте замислимося, чи це останнє випробування для світу? Скільки ще нових незвіданих "корона криз", Суецьких каналів, та інших "чорних лебедів" на нас чекає? Чи можемо ми їх спрогнозувати? Очевидно, що ні. Але якщо у нас будуть Герої, то на кожний виклик завжди буде відповідь!
Слава нашим Героям захисникам, які щодня, ціною своїх життів, дають нам змогу думати про це. Вони виграють час. Давайте використовувати цей час, думати та діяти по-новому, як Герої!
Кирило Терещенко
