Iнформацiйний фронт російсько-української війни
Вiнстон Смiт, головний герой роману "1984" Джоджа Оруелла, пам’ятав дуже добре про вiйну Океанії з Остазією. Але згiдно з офiцiйними повiдомленнями, вiйна завжди була зовсiм з iншою країною, з Євразією.
Щоб вижити, Смiту потрiбно було погодитись з офіційною версією, яку розповсюджувала пропаганда Океанії.
Не всi сприймають російсько-українську війну так, як українці. Бої за правдиве висвітлення того, що відбувається в Українi, не менш запеклі, нiж бої пiд Києвом, Марiуполем чи Харковом.
Починаючи з 4 березня, розповсюдження інформації про використання збройних сил Росiї, без обов’язкового наголошення на захистi iнтересiв цiєї країни та її громадян, а також "пiдтримання мiжнародного миру та безпеки" стало криминальним злочином. У таких умовах вiдносно незалежнi ЗМІ вирiшили закритися, не чекаючи на долю Смiта.
Як висвiтлюють вiйну тi, що залишились?
Впливове iнтернет-видання Gazeta.ru не збирається йти з медiа-простору. Його не вiднесеш до найбiльш одiозних росiйських ресурсів, а тому порiвняння з українськими та американськими iнформацiйними порталами може бути дiйсно цiкавим.
Gazeta.ru входить у трiйку найбiльш цитованих ресурсiв рунету.
В укрнетi "Українська Правда" займає схожi позицiї, тому порiвнювати російський ресурс буде саме з нею. Сайт CNN було обрано у якостi прикладу американского ЗМІ.
У всiх трьох випадках вiйна висвiтлюється вiдокремленою стрiчкою новин, що спрощує порiвняння.
Порівняння стрiчок новин, присвячених тому, що трапилось в Українi з 24 лютого по 10 березня.
Пicля 2-3 дiб вiйни росiйский ресурс практично перестав iнформувати про стан на фронтах. Основа увага була зосереджена на санкцiях та на очiкуваннi перемовин. Слова, розташованi на графiку поруч з ресурсом, говорять про розставленi його спiвробiтниками акценти.
"Україньска правда" акцентує параллелi мiж дiями загарбника та фашистiв, а також привертає увагу на героїв-українцiв (все це – вiдносно до iнших ресурсiв, що було проаналiзовано).
Вiдомо, що в Росiї дуже негативно ставляться до думки, що Україна має своїх героїв, думаючи, що тiльки росiяни мають монополiю на "героїзацiю" своєї iсторiї.
Дещо дивно, але тема України як нацiї бiльш присутня у америкинському виданнi. Про те, що перемога може бути здобута саме нацiєю ("наша нація точно переможе") говориться в Українi може бiльш активно.
Серед iнших акцентiв американських журналicтiв можна пiдкреслити теми волонт ерiв та опору. Волонтери допомогли Українi вистояти у 2014 роцi i роблять суттєвий внесок у перемогу сьогоднi.
Зроблений аналiз допомогає зробити висновок, що одним з фактором перемоги стає доведенесення до росiян правдивої iнформацiї про ситуацiю на фронтах та про справжню цiну, яку ця країна платить за розв’язану вiйну.
Чим швидше "Iванов" усвiдомить дiйсний стан речей, тем меньше у нього шансiв остаточно перетворитись у Вiнстона Смiта.
Олійник Антон
