Реформа системи управління відходами – крок до кругової економіки в Україні
Вранці, 14 лютого, на засіданні Підкомітету з питань державної політики у сфері поводження з відходами депутати рекомендували до затвердження порівняльну таблицю законопроєкту "Про управління відходами" 2207-1д.
А голові підкомітету Кириллу Нестеренку надали повноваження розіслати таблицю на профільні центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ) та Асоціації задля отримання висновку до запропонованого тексту.
Законопроєкт 2207-1д – це перша реальна можливість запровадити європейський підхід управління відходами за увесь час незалежності України. А також – фундамент для побудови кругової економіки, заснованої на відновленні та раціональному споживанні ресурсів, яка сьогодні є частиною Зеленого Курсу ЄС.
Зелений курс та циркулярна економіка
Майже два роки активних обговорень реформи управління відходами позаду. Нам вдалось збалансувати інтереси громад, бізнесу та всіх причетних до цієї реформи.
Законопроєкт 2207-1д запроваджує ієрархію управління відходами, яка пріоритетними напрямками визначає запобігання утворенню відходів, їх повторне використання, переробку. І лише потім відновлення та видалення відходів на полігонах, які відповідають екологічній безпеці.
В Україні переробляється лише 4% відходів, тоді як у країнах Європи – мінімум 40%.
Такий підхід є основою кругової економіки в ЄС та стимулюватиме створення нових робочих місць та залучення значних інвестицій та технологій у ці сфери.
В рамках Зеленого Курсу – кругова економіка та підхід до повторного використання та відновлення ресурсів є не менш важливим для досягнення цілі кліматичної нейтральності континенту у 2050 році, ніж декарбонізація і відновлювальна енергетика.
Лише з 2021 по 2027 рік ЄС планує мобілізувати до 150 млрд доларів. Звісно, ці кошти будуть доступні країнам, які імплементували необхідні європейські директиви у національне законодавство, що і покликаний зробити рамковий законопроєкт 2207-1д.
У лютому 2021 року розпочався стратегічний діалог між прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Франсом Тіммермансом.
Працює також робоча група між Україною та ЄС, яку очолюють віце-прем’єр-міністерка Ольга Стефанішина та заступниця Генерального директора Директорату з питань добросусідства Єврокомісії Катеріна Матернова.
На всіх зустрічах озвучується теза, що законопроєкт "Про управління відходами" є найочікуванішим. І сьогодні ми можемо з гордістю сказати, що наблизились впритул до його ухвалення, яке стане відправною точкою реформи.
Що змінить 2207-1Д?
Рамковий законопроєкт створить підґрунтя для запровадження розширеної відповідальності виробника – системи, у якій виробник відповідає за збір, потворне використання та утилізацію продукції після того, як вона відслужила свій термін.
Україна – єдина країна в Європі, де розширеної відповідальності виробника (РВВ) досі немає.
РВВ допоможе громадам без збільшення тарифу позбутись третини побутових відходів, яку становить упаковка. Адже за це буде відповідальний виробник. Це дуже важливо при теперішній економічній ситуації в країні.
В подальшому планується встановлення РВВ та прийняття спеціальних законів про упаковку та відходи упаковки, батареї та акумулятори, про електричне та електронне обладнання, про шини, мастила, відпрацьовані транспортні засоби.
Переробка відходів за допомогою РВВ покладе початок циркулярної економіки України, а це нові робочі місця, прихід інвестицій в переробку та додана вартість до ВВП.
Також законопроєкт розблокує дозвільну систему, адже в Україні з 2014 року не видаються дозволи на операції з відходами.
Теперішня система є неефективною, адже на ринку працюють безліч компаній з "фейковими" технологічними потужностями для переробки.
Закон дасть змогу планувати управління відходами європейського рівня (національний, регіональні та місцеві плани управління відходами). Адже саме органи місцевого самоврядування, на території яких генеруються відходи, є замовниками та контролерами процесу управління відходами.
Це дасть змогу одразу розуміти морфологію сміття, краще планувати його логістику, надавати коректну інформацію інвесторам, адже зараз фізичної можливості здійснювати це все немає.
Також ця система з часом позбавить Україну стихійних сміттєзвалищ, адже безхазяйного сміття не буде існувати і не складно буде простежити всі ланцюжки від утворення до оброблення.
Інформаційна система забезпечує також посилення контролю за небезпечними відходами, які генеруються в країні або завозяться з-за кордону.
Сьогодні в Україні немає технологій і потужностей для переробки небезпечних відходів, тож тисячі тонн завезених відходів тим часом повільно отруюють навколишнє середовище і здоров’я громадян.
Важливим також є запровадження адміністратора послуги з управління відходами. Це комунальне підприємство, яке проводить взаєморозрахунки за операції з управління відходами, але для уникнення конфлікту інтересів самі конкурси проводить ОМС.
Законопроєкт створює умови для закриття та рекультивації небезпечних сміттєзвалищ та полігонів, що не відповідають нормам екологічної безпеки і передбачає можливості залучення міжнародного фінансування для цього.
Більшість полігонів експлуатуються понаднормово з численними порушеннями природоохоронного законодавства.
Усі ці проблеми були і в Європі 30 років тому. Вирішити їх поступово допомагали Директиви ЄС. Рамковий законопроєкт № 2207-1д розробляли міжнародні та урядові експерти для того, щоб запустити кращі європейські практики в Україні.
Я сподіваюсь на конструктивну позицію всіх депутатів Верховної Ради у підтримці старту довгоочікуваної реформи управління відходами. Адже від неї напряму залежить членство в Україні в ЄС, можливість отримання міжнародного фінансування та репутація України як надійного партнера для Євросоюзу на шляху до досягнення цілей Зеленої Угоди.
Олег Бондаренко
