Ехо 90. "Бізнесмен" Петровський та його напад на знімальну групу УП
Сьогодні у великий прокат виходить стрічка Олега Сенцова "Носоріг".
Це драма про 90-ті: життя кримінального світу в усій своїй жахливій красі.
Знаю, що на багатьох присутніх в залі, у вівторок, фільм справив трохи гнітюче, тривожне враження.
Тому що ми напевне намагаємося забути про свої 90-ті – травматичний досвід як мінімум двох поколінь: наш та наших батьків.
Тому що у моєму дитинстві було майже звичним, коли батька однієї з однокласниць застрелили на розбірках, де було 11 людей, а в іншої тато у той же час перебував в розшуку Інтерполу. І я 10-річною просто побачила знайоме обличчя в оголошеннях популярного на той час тижневика "Совершенно секретно".
Але ехо 90-х наздоганяє нас і через 30 років. Скелети, які хтось намагається заховати у шафах, нагадують про себе. Люди, які були очільниками кримінальних груп стали бізнесменами, олігархами, філантропами. Втім навіть костюм Форд за кілька тисяч доларів, на жаль, ніяк не приховає звички. Особливо, коли йдеться про "нештатні ситуації".
Кілька днів тому в Дніпрі скоїли напад на знімальну групу Українська правда – погрожували ножем, викручували руки і поліція нічого в цей момент не могла вдіяти.
Ще раз – тримали ніж перед очима, вимагаючи пароль від телефону та погрожуючи зарізати. Вдень. У публічному місці. Просто тому що комусь не сподобалось, що його знімали журналісти на виході з аеропорту.
Розслідування: ДніпроПетровський день народження
Вчора вночі я вперше побачила відео з бодікамів поліції, яке нам вдалося дістати.
На ньому бізнесмен Олександр Петровський особисто погрожує нашому оператору, керує діями своєї охорони та почуває себе господарем. Поліція, присутня на місці, – статисти.
Так, це той самий Петровський, який літав у Стамбул отримувати томос. Або був присутній на церемонії, кому як подобається. Ситуації це не змінює.
Так, цей той самий Петровський, який відвідує баскетбольні матчі із Коломойським.
Так, це той самий Петровський, який позиціонує себе великим бізнесменом та меценатом.
Так, це той самий Петровський, якого у 90-ті в місті знали за прізвиськом Нарік. І який намагається позбутися цього неприємного шлейфу...
Але краще за всі ці піарні історії, що консультанти Петровського намагаються створювати роками, про нього говорить це кілька хвилинне відео.
Жести, слова, поведінка. Гай Річчі міг би позаздрити такій акторській вправності. Але тут нічого грати і вдавати було не потрібно.
Але у мене немає надії на об’єктивне розслідування. Минулий досвід у таких справах, на жаль, не на користь журналістів. Дуже хотілося би помилитися в цей раз.
Поки що слідство не оприлюднило відео з місця події. І, за нашими даними, на чомусь "режимному об’єкті", яким є термінал аеропорту, у той день не працювали камери.
Тому єдиний наш захист у таких ситуаціях - це публічність. Будемо інформувати вас про перебіг справи.
Якщо хтось може допомогти із пошуком будь-якого відео інциденту або іншими доказами, пишіть мені або Михайлу Ткачу. Анонімність гарантуємо.
Дякую за підтримку всім, хто дзвонив, писав
Севгіль Мусаєва
