Як легалізація зброї може позбавити вас права на самозахист?

За словами міністра Монастирського, в Україні зареєстровано 1,2 млн одиниць вогнепальної зброї. Ще від 2 до 6 млн одиниць незареєстрованої. Тобто на руках нелегальної зброї в рази більше, ніж зареєстрованої.

Водночас, досі в Україні не існує закону про цивільну зброю, який би регулював вільний продаж зброї громадянам. 

Що пропонують у Парламенті?

Народний депутат зі "Слуги народу" Ігор Фріс та ще близько 40 народних обранців зареєстрували проєкт Закону "Про право на цивільну вогнепальну зброю" № 5708. 

Натомість Андрій Шараськін з "Голосу" та ще 10 депутатів з "ЄС", "Слуги народу" та "За майбутнє" зареєстрували альтернативний законопроєкт "Про право на самозахист та володіння цивільною вогнепальною зброєю" № 5708-1, до розробки якого була залучена  Українська асоціація власників зброї. 

Під кінець року профільний комітет ВРУ підтримав перший законопроєкт та відхилив альтернативний.

Які ризики?

Антикорупційна експертиза виявила серйозні ризики як в законопроєкті  № 5708, так і в проєкті № 5708-1. Серед корупційних дірок:

• невластиві повноваження Національної поліції погоджувати трудові договори між юридичними особами, які володіють зброю, та працівниками, які хочуть нею користуватися.
  
  Наприклад, працівник тиру зможе використовувати зброю, яка є власністю стрільбища, лише після "схвалення" трудового договору Нацполіцією; 
• працівники поліції зможуть проводити постійні огляди технічного стану зброї, свавільно припиняти посвідчення власника зброї тощо;
• нагородну вогнепальну зброю зможуть видавати будь-кому за спрощеними правилами, а власники такої зброї отримують привілеї. Хтось зможе носити її поза домівкою, іншим це буде заборонено.

Зміни до Кримінального кодексу та необхідна оборона

Разом з основними законопроєктами про зброю, депутати зареєстрували похідні, які передбачають внесення змін до адміністративного та кримінального кодексів. 

Законопроєкти № 5709 та № 5709-1 також не пройшли антикорупційної експертизи.

Незважаючи на те, що метою законодавчих ініціатив є посилення права громадян на самозахист, вони, фактично, позбавляються такої можливості через запропоновані зміни до ст. 36 Кримінального кодексу. Вказана норма регулює питання необхідної оборони. 

Якщо простіше, то шкода, яку ви завдали нападнику у стані необхідної оборони стає правомірною і вас не притягнуть до відповідальності.

Так от, депутати пропонують, щоб посягання, яке викликає стан необхідної оборони було не лише суспільно-небезпечним, а й протиправним. 

Здавалось би, що може змінити одне слово в статті? Однак обранці або не знали, або забули, що у кримінально-правовій сфері кожне слово має значення, а необґрунтовані зміни можуть зруйнувати практику правозастосування, яка будувалася десятиріччями.

Вказівка на протиправність посягання при необхідній обороні означає, що за завдану шкоду при обороні від нападу малолітніх чи неосудних осіб тепер можна отримати термін. 

Наприклад, якщо на вас напала група 12-13 річних хуліганів і ви завдали одному з них середньої тяжкості тілесне ушкодження, вам загрожуватиме до трьох років позбавлення волі.

Водночас, всупереч логіці, автори пропонують взагалі прибрати межі необхідної оборони. Зі ст. 36 Кримінального кодексу вилучається положення про заподіяння тому, хто посягає, лише такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання та прибирається норма про перевищення меж необхідної оборони (ч.3 ст.36).

Фактично, особі, яка перебуває в стані необхідної оборони, дозволяється завдавати нападнику будь-яку шкоду, навіть якщо її заподіяння не було необхідним та співмірним. 

Наприклад, не каратиметься вбивство людини, якщо відвернути посягання можна було просто "скрутивши" нападника. Варто зазначити, що виключити статті щодо відповідальності за перевищення меж необхідної оборони (118 та 124) автори законопроєктів забули.

Читайте також: У гопника, чи то Путін, чи то ваш сусід-алкоголік, замість логіки звірині інстинкти – експерт з самооборони Антон Фарб

Пістолет дорожчий, ніж життя

Не дивлячись на усунення меж необхідної оборони, законопроєкт значно розширює ч. 5 ст. 36 КК, яка дає право застосовувати зброю та незалежно від тяжкості шкоди нападнику, звільняє від відповідальності.

Наприклад, правомірно буде вбити особу, яку було виявлено при крадіжці з проникненням та яка намагалась втекти з місця злочину. От тільки не зрозуміло, яким чином тікаючий крадій викликає стан необхідної оборони, адже він не нападає, а тікає з краденим.

Також дозволяється заподіювати будь-яку шкоду у разі "відвернення спроби протиправного заволодіння вогнепальною зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами або вибуховими пристроями  які законно перебувають у власності особи або держави". Це означає, що людину можна цілком правомірно позбавити життя, якщо вона намагалася вкрасти мисливську зброю або навіть порох, який може використовуватись у побуті. 

Таким чином, зброя стає "суперцінною" власністю, ціннішою за життя людини. Мабуть, депутати просто забули статтю 3 Конституції України, в якій вказано, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Підсумок

Отже, поряд з легалізацією зброї, переслідуючи мету посилення права громадян на самозахист, народні депутати фактично руйнують існуючий інститут необхідної оборони. 

Зміни до фундаментальних кримінально-правових норм повинні запроваджуватися лише за гострої потреби та за наявності проблем у правозастосуванні, що у випадку необхідної оборони не спостерігається.

Депутати повинні розуміти, що будь-які зміни у цій сфері можуть мати невідворотні наслідки та коштувати людських життів. Тому, до розробки таких та схожих законопроєктів потрібно залучати наукову спільноту та профільних стейкхолдерів.

Андрій Климосюк